Інкубаційний період при гепатиті A, B, C

Інкубаційний період при гепатиті A, B, C

Інкубаційний період – це проміжок часу, який вважається з моменту зараження до прояву перших симптомів. Тривалість цього інтервалу часу різниться в залежності від потрапив в організм вірусу, але, в середньому, може тривати від декількох днів до 3-4 тижнів. Хворий у цей час ще не підозрює про свою хворобу і впевнений в тому, що він повністю здоровий.

Що таке гепатит С?

Гепатит – це запальне захворювання печінки, яке викликається вірусом. Передається вірус гепатиту С через кров, найбільш часто він потрапляє в організм ін’єкційним шляхом, при недостатньої стерилізації медичних інструментів.

Також можливо ще декілька шляхів передачі вірусу гепатиту:

  • на першому місці виявляється ін’єкційна наркоманія, передача вірусу відбувається внаслідок багаторазового використання одного і того ж шприца великою кількістю наркозалежних;
  • рідше реєструється передача вірусу в медичних закладах з недостатньою стерилізацією інструментів або при переливанні крові в країнах «третього світу»;
  • не менш часто передається вірус статевим шляхом при незахищеному контакті;
  • також можливе зараження дитини в утробі матері.

Варто пам’ятати, що гепатит С не передається в побуті, коли немає контакту з кров’ю хворого, через воду, їжу, рукостискання і поцілунок. Також вченими доведено, що вірус гепатиту С не передається через грудне молоко, однак грудне вигодовування гепатит-позитивної мамі протипоказано через препаратів лікування.

Можливо як гострий, так і хронічний перебіг хвороби.

Гострий гепатит З вкрай рідко проявляється в симптомах, часто стан хворого не викликає ніяких підозр, а 30% людей самостійно та спонтанно одужують без яких-небудь заходів лікування. Інші ж продовжують боротися з хворобою, але вже в хронічній стадії. Хронічний гепатит С, без належного лікування, в половині випадків хвороби завершується цироз або рак печінки.

За інформацією ВООЗ, у світі нараховується близько 150 мільйонів хворих на гепатит С, і кожен рік з подібним діагнозом помирає 700 тисяч осіб. Найбільш поширене запалення печінки в Африці, Центральній, Східній Азії, а також, меншою мірою, на території країн колишнього СРСР. Кожному регіону притаманний свій штам, що вражає населення.

За допомогою адекватної противірусної терапії виліковується 90% хворих, однак число таких пацієнтів невеликий, у зв’язку з тривалим потайливим перебігом хвороби.

На жаль, вакцини від вірусу гепатиту С, на даний момент, не існує, однак медики всього світу продовжують кропітку роботу по її створенню.

Інкубаційний період гепатиту С

Як вже було сказано, інкубаційний період – це відрізок часу від зараження до прояву перших ознак хвороби. Це реакція організму і імунної системи, зокрема, на який потрапив вірус.

За інформацією Всесвітньої організації здоров’я, інкубаційний період гепатиту С триває від 2 тижнів до півроку. Первинне інфікування, як свідчить медична статистика, 80% людей тривалий час не виявляється ніякими симптомами захворювання. У середньому, медики говорять про частому періоді 59 днів.

У період інкубаційного періоду гепатиту, вірус в організмі постійно розмножується, збільшуючи свою чисельність і особливо накопичення в тканинах печінки. З активізацією запального процесу, відбувається пригнічення клітин печінки. Деякий час печінка ще здатна протистояти вірусу, однак, із збільшенням обсягу вірусів, вона здається.

45% хворих переносять гостру форму, при цьому, інкубаційний період триває в районі 14-ти або 20-ти днів, що передують симптоматики хвороби. Таке активне перебіг гепатиту дозволяє своєчасно виявити і вилікувати гепатит.

В інших 55-ти відсотках випадків інкубаційний період затягується, і хвороба переходить у хронічну стадію без будь-яких видимих симптомів. Такий хворий називається пасивним носієм вірусу гепатиту.

Інкубаційний період гепатиту В

Інкубаційний період гепатиту В не надто кардинально відрізняється від аналогічного відрізку часу при зараженні вірусом гепатиту С. Єдина відмінність вірусу в його вищій живучості, перебуваючи за межами тіла, він здатний виживати мінімум тиждень. Весь цей час вірус цілком небезпечний і може спровокувати захворювання, яким-небудь шляхом потрапивши в кров людини. Єдина і найнадійніша профілактичний захід від гепатиту В – це вакцинування, доступне кожній людині з першого дня життя.

Термін інкубаційний період вірусу варіюється від 30-ти до 180-ти днів. У середньому, статистика ВООЗ свідчить про 75-денному інтервалі.

Завдяки сучасній діагностиці, виявити вірус гепатиту В можна менш ніж через 30 днів з моменту його попадання в кров людини, навіть якщо інкубаційний період гепатиту ще не пройшов.

Інкубаційний період гепатиту а, В і С у дітей

Найбільш поширеним серед дитячого населення є вірус гепатиту А. Його ще називають хворобою Боткіна або хворобою брудних рук. Передаються через кров запалення печінки типів В і С зустрічаються рідше, однак, варто розуміти, що їхня передача і прояви серед дітей нічим не відрізняються від дорослих, лише з тією відмінністю, що новонароджені можуть придбати вірус від хворої матері (у 5% випадків).

Згідно з медичною статистикою, у дітей до гострого прояву гепатитів може досягати 7 або 8 тижнів. Перші симптоми у вигляді інтоксикації, болю в суглобах і підвищення температури з’являються до виникнення жовтяниці. Жовтяничний період, в свою чергу, може протікати від 1-ї до 3-х тижнів.

Гострий гепатит у дітей в 20% завершується хронічною формою хвороби, яка зберігається на все подальше життя.

Ситуація з гепатитом В трохи простіше, адже в сучасних розвинених країнах новонароджених прийнято вакцинувати вже в перший день життя. Але противовакцинная агітація, на жаль, діє на багатьох мам, чому ризик захворювання дітей неухильно зростає.

Перші ознаки гепатиту С

Перші ознаки гепатиту С можна сплутати з застудою. У хворого підвищується температура, його долає почуття втоми, можливі болі в м’язах і суглобах. Також спостерігаються:

  • розлади травлення (діарея, блювота) і відсутність апетиту;
  • прояви симптомів у жовтяничний періоді – жовта свербіння шкіри і пожовклі склери очей, темна сеча, світлий кал;
  • тягнуть болі в правому підребер’ї.

Але, на жаль, частіше симптоми гепатиту С не проявляються аж до стану цирозу печінки. Першою ознакою, в такому випадку, буде збільшення об’єму живота на фоні загальної виснаженості хворого. Це з’являється асцит – накопичення рідини в черевній порожнині. Також про розвиток цирозу печінки можуть говорити:

  • почервонілі долоні;
  • малюнок із судинних зірочок на верхній частині тіла;
  • посилення втоми, причому сили не відновлюються навіть після відпочинку;
  • порушена розумова робота і пам’ять;
  • мимовільне скорочення м’язових тканин.

Основним і смертельно небезпечним ускладненням цирозу медики називають кровотечі в шлунково-кишковому тракті через варикозного розширення вен.

Хвороба важких формах провокує найбільш швидке настання ускладнень.

Тому важливо проходити хоча б раз на рік профілактичні дослідження крові, що дозволяють в точності визначити, якщо вірус гепатиту в крові людини чи ні. Також про наявність вірусу в крові може попередньо повідомити підвищення трансаміназ в аналізі печінкових проб, тобто збільшення АЛТ у 10 і більше разів. Адже прояви, схожі на симптоми гепатиту С, можуть бути властиві й іншим запальних хвороб травного тракту.

Через деякий час аналіз на гепатит стає позитивним?

На даний час, існує три способи дослідження крові на гепатит С:

  • ПЛР-діагностика;
  • Серологічні методи;
  • А також експрес-тест.

Найбільш точний результат покаже ПЛР-діагностика крові, а найбільш простим методом по-праву вважається експрес тест, який продається в кожній великій аптеці і проводиться навіть в домашніх умовах. Існує два види ПЛР-досліджень:

  • якісний аналіз крові;
  • і кількісний.

Якісний аналіз призначається для виявлення вірусу в крові, дослідження відповідь буває тільки в двох варіантах: виявлено не виявлено. Позитивним аналізом вважається «Виявлено», що вказує на наявність вірусів гепатиту С в крові обстежуваного.

Кількісний аналіз визначає вірусне навантаження на організм, що досліджується, тобто кількість вірусів, наявних в одиниці крові. Ці дані дозволять скласти загальну картину самопочуття хворого і ступінь його заразності.

Щоб правильно розшифрувати аналіз необхідно звернутися з отриманими результатами до лікаря. На листку результатів будуть вказані цифри – показник вірусного навантаження, обчислюється обсяг вірусів в МО (міжнародних одиниць) на мл крові, також можлива шифровка в кількості копій на мл. При цьому, 1 МО рівносильна 4 копіями. За результатами можна судити про стан хворого:

  • результат не досягає 180МЕ/мл, каже, що ген вірусу гепатиту, виявлено, але в дуже малому обсязі;
  • результат, який межує з 4-ма*106МО/мл, говорить про низьку вірусному навантаженні і аналогічної віремії;
  • результат, що перевищує 4-х*106МО/мл, що свідчить про високу вірусному навантаженні;
  • результат, що перевищує 2-х*108МО/мл, що вказує на перевищення вірусами лінійного діапазону і вкрай високою віремії.

Також аналіз крові шляхом ПЛР може визначити генотип вірусу, що вразив, що дозволить лікарю підібрати найбільш якісне лікування.

З відомих медицині 11-ти генотипів вірусного гепатиту С, найбільш часто виявляється тип 1b, а найменш часто – 1, 2 і 3а.

Профілактика гепатиту С

Хворий на гепатит С може дожити до старості, тільки за умови правильного та своєчасного лікування. Відмова від лікування з кожним роком краде по 5 років життя.

Лікування вірусного гепатиту клопітка і відповідальна, що вимагає максимум уваги, як від лікаря, так і пацієнта. Це означає, що деяким хворим необхідно застосовувати лікарські засоби все життя, щоб біохімічні та життєві показники не давали збій.

Будь-яке лікування завжди можна запобігти профілактичними методами. Профілактика гепатиту С полягає у:

  • виконання особистої гігієни лише власними предметами (голитися, чистити зуби);
  • користуванні послугами перевірених салонів краси, де процедури гарантовано виконуються тільки стерильними предметами для манікюру або нанесення татуювань;
  • контроль всіх надаваних медичних процедур, що означає необхідність використання виключно одноразових шприців, голок, вакутайнеров та ін медичних інструментів і речовин;
  • ведення розбірливих статевих зв’язків з використанням презерватива, у разі невпевненості в партнері;
  • дотримання соціально правильного способу життя.

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ