Мікроспорія – це захворювання, більш відоме в народі як стригучий лишай, і представляє собою грибкову інфекцію шкіри.
Її викликають різні види грибків: Microsporum, Trichophyton і Epidermophyton. Звідси і походять інші назви стригучого лишаю: мікроспорія, трихофітія, дерматомікоз дерматофітія або дерматофитоз. Потрапляючи на шкіру, грибок паразитує на волосяних цибулинах.
Зрідка він може розвиватися і там, де волосся немає – на підошвах ніг або долонях.
Як виглядають симптоми мікроспорії?
Симптоми цього захворювання можуть відрізнятися в залежності від того, яку ділянку тіла виявився вражений грибком.
Найчастіше стригучий лишай виглядає наступним чином:
- На першому етапі розвитку хвороби можуть з’являються невеликі ділянки лущення шкіри, свербіж при цьому зазвичай відсутня.
- На гладкій шкірі мікроспорія зазвичай проявляється як червоні, сверблячі, що злущуються, іноді припухлі ділянки шкіри округлої або овальної форми. Краї цього кола чітко окреслені і часто виглядають більш почервонілими і запаленими, ніж середина. Іноді такі ділянки почервонілою шкіри виглядають як кільце.
- Виникаючи на долонях і стопах, на обличчі, в пахової області або між пальцями, мікроспорія може проявлятися як хворобливі або сверблячі висипання без чіткої межі і форми.
- Якщо від лишаю постраждала волосиста частина голови, волосся на ураженій грибком місці випадають або обламуються на висоті 2-4 мм від поверхні шкіри. Біля коренів волосся можна побачити білуваті скупчення спор грибка. Це і дало захворюванню його назва – стригучий лишай. До речі, вії та брови теж схильні до цього різновиду мікроспорії.
- У більш запущеній стадії уражену ділянку піднімається над поверхнею шкіри, на ньому з’являються заповнені гноєм бульбашки. Може піднятися температура, збільшуються лімфовузли і наступити інтоксикація організму.
- При трихофитоидной формі позбавляючи дрібні вогнища ураження поширюються по всій волосистої частини голови, їх кордони залишаються нечіткими, а шкіра не червоніє.
- Якщо від мікроспорії постраждали нігті, вони можуть ставати товстішим, знебарвлюватися, тріскатися.
Найчастіше хвороба починається з однієї ділянки ураження грибком. У деяких випадках плями можуть з’явитися по всьому тілу, особливо якщо інфекція отримана від тварини.
Цікавий факт: у разі зараження від тваринного або грунту інкубаційний період триває 4-7 днів, а в разі зараження від людини може затягнутися на один-півтора місяця. Це пояснюється тим, що одні збудники грибка діють більш агресивно, ніж інші.
Чому виникає хвороба?
Як багатьом відомо, стригучий лишай вкрай заразний. Мікроспорія зустрічається у людей різного віку, але особливо часто зустрічається у дітей та осіб з ослабленим імунітетом (не виключаючи вагітних жінок і літніх).
Пошкодження шкірного покриву теж збільшують ризик зараження грибком. Помічено також, що грибок більш активний при вологій і жаркій погоді.
Люди і тварини можуть «підхопити» його після прямого контакту із зараженим грунтом або предметами, де грибок може зберігатися протягом тривалого часу.
Як діагностується мікроспорія?
Правильна діагностика критично важлива для успішного лікування, адже іноді грибкові інфекції шкіри схожі на інші шкірні проблеми, такі як, наприклад, псоріаз або екзема.
Тому при виникненні перших тривожних симптомів найкраще буде звернутися до фахівця. Дерматолог або інфекціоніст зможе встановити причину шкірного роздратування і підбере ліки у відповідності з індивідуальними особливостями пацієнта.
Лікар може підтвердити наявність мікроспорії використовуючи ультрафіолетову лампу (лампа Вуда).
Грибок, якщо він є, буде флюоресцировать зеленуватим кольором в її променях. Але цей тест не дає точних результатів, тому для діагностики найчастіше вдаються до лабораторного дослідження зразка шкіри.
Лікування
Деякі люди намагаються самостійно лікувати лишай з допомогою яблучного оцту, ромашкового відвару, соку алое, масло чайного дерева і інших підручних засобів. Але, на жаль, домашні засоби не можуть вилікувати це захворювання в переважній більшості випадків.
З приводу їх застосування як допоміжних методів лікування теж слід проконсультуватися з фахівцем.
А для того, щоб впоратися з мікроспорія і не допустити її посилення, потрібні спеціальні протигрибкові препарати. Лікування може бути місцевим (з допомогою спреїв і мазей), так і системним (з допомогою місцевих і пероральних засобів). Та чи інша терапія призначається з урахуванням форми захворювання і глибини ураження грибком.
Буває, що одних тільки місцевих засобів недостатньо (найчастіше при ураженні волосистої частини голови і нігтів), і тоді доктор виписує пігулки для прийому всередину (наприклад, Ламізил, Гризеофульвін, Орунгал). Складні випадки можуть потребувати лікування протягом декількох місяців.
Що ще зробити?
- під час курсу лікування треба уникати дотику до інфікованої області, оскільки лишай заразний і легко передається від однієї людини до іншої;
- якщо пацієнт – дитина, то відвідувати навчальні заклади до закінчення лікування йому не рекомендується;
- не потрібно одягати одяг, яка дратує постраждалий ділянку шкіри;
- якщо осередок ураження знаходиться на голові, пацієнту доведеться носити косинку або шапочку;
- прати і дезінфікувати постільна білизна, рушники та одяг щодня протягом всього курсу лікування;
- варто прибрати килими і м’які іграшки (тобто ті речі, які важко чистити);
- частіше влаштовувати прибирання;
- стежити за чистотою шкіри і намагатися тримати її в сухості;
- підтримувати імунітет з допомогою повноцінного харчування і прийому вітамінних комплексів (або ж вітамінів В і С);
- обмежити вживання смаженого і гострого.
Ускладнення
Ускладнення мікроспорії досить рідкісні. Зазвичай виникають в осіб з пригніченою імунною системою або при відсутності правильного лікування.
Вони включають вторинну бактеріальну інфекцію шкіри, поширення грибкової інфекції або її перехід у хронічну форму.
Профілактика
Найчастіше мікроспорія стає результатом контакту з тваринами або відсутності належної гігієни.
Тому неодмінно мийте або дезінфікують руки після взаємодії зі сторонніми бездомними або сільськогосподарськими тваринами.
Купивши або підібравши цуценя або кошеня, не забудьте насамперед організувати для нього ветеринарний огляд. Надалі завжди стежте за здоров’ям свого вихованця і не дозволяйте йому контактувати з бездомними собаками і кішками, які можуть бути переносниками захворювання. Тут детальніше ви знайдете відповідь на питання про інкубаційному періоді лишай у людини.
Особливо ретельно уникайте контактів з тваринами і людьми, якщо у них є ознаки, схожі на лишай.
Якщо ви все-таки помітили у чотириногого друга підозрілі залисини, покриті кіркою лисини або виразки, відразу звертайтеся до ветеринара, вживши всіх заходів проти зараження. Що робити, якщо діагноз підтвердився? Під час спілкування з твариною, поки лікування не закінчено, одягайте рукавички і одяг з довгими рукавами.
Пилососьте і дезінфікують підлоги, постільна білизна й одяг, де можуть залишитися грибки-збудники. У будь-якому випадку, вилікувати лишай у одного домашньої тварини буде набагато простіше і швидше, ніж у всієї сім’ї.
Якщо слідувати цим правилам і пояснити їх всім членам сім’ї, ймовірність захворіти стригучим лишаєм буде мінімальною.
