Основні принципи лікування ЖДАНОВ:
1.ЖДАНОВ неможливо вилікувати лише дієтою, яка складається з багатих Fe продуктів.
2.Лікування слід проводити препаратами Fe
3.Лікування ЖДАНОВ краще проводити препаратами Заліза для перорального застосування
4.Не припиняти лікування хворого препаратами Fe після нормалізації рівня Нв, а продовжувати в половинній дозі ще 2-3 місяці для створення депо Fe в організмі
5.При ЖДАНОВ не слід вдаватися до гемотрансфузій без життєвих показань.
Лікування ЖДАНОВ починається з усунення причин, що її викликають, і з організації правильного режиму харчування.
Перебування на свіжому повітрі, масаж і гімнастика сприяють поліпшенню обміну речовин, кращому всмоктуванню харчових продуктів та їх утилізації.
У харчування повинні включатися продукти, багаті вітамінами і Fe. Доцільно своєчасне введення в харчування фруктових соків, овочевих пюре. Слід обмежувати в дієті злакові продукти, що містять фітин.
Дітям старшого віку рекомендується вживання великої кількості м’ясних продуктів, враховуючи, що Fe тут входить до складу гему і краще всмоктується. Можна вживати печінку. Не виправдана рекомендація вживати при ЖДАНОВ сиру печінку, т. к. Fe печінки не змінюється при кулінарній обробці.
Крім режиму і дієти при ЖДАНОВ необхідне призначення препаратів Fe. Однак лікування препаратами Fe повинно починатися лише після того, як лікар переконатися, що мова йде про Fe-дефіцит, а не інший анемії.
Препарати Fe можна використовувати всередину, в/м та в/в. Найбільш фізіологічним є пероральне застосування препарату Fe.
Є 2 групи препаратів Fe: іонні та неіонні з’єднання.
1)Іонні з’єднання – це препарати Fe на основі солей 2-х валентного Fe
(сульфат Fe, лактат Fe, феррокаль, ферроплекс, конферон, актиферин, гемофер та ін).
Феррокаль – це вітчизняний препарат, основною частиною якого є сульфат Fe (44 мг Fe)
Ферроплекс (Угорщина) складається з сульфату Заліза та аскорбінової кислоти (11 мг Fe)
Конферон (Угорщина) – містить сульфат Fe з янтарною кислотою (51 мг Fe)
Ферамид – з’єднання Fe з аміда нікотинової кислоти
Актиферрин – сульфат Fe з комплексом амінокислот, що знижує його токсичність. Амінокислоти забезпечують більш повільне всмоктування препарату.
2)Неіонні Fe (препарат “нового покоління”) – з’єднання на основі полимальтозного комплексу і 3-х валентного Заліза (феррум-лек, мальтофер, ферлатум та ін).
Солі Fe++ (особливо сульфати) добре розчиняються в ШКТ і всмоктуються, тому при їх застосуванні можливі отруєння.
Солі Fe+++ всмоктуються шляхом активного всмоктування і тому ймовірність гострої перевантаження Fe малоймовірна.
Отже, використовувати для лікування неіонні Fe більш безпечно.
Добова доза Fe розраховується за елементарного Fe і становить 4-6 мг/(кг*добу).
У перші 3 дні дитині слід давати ? добової дози Fe (із-за можливості появи диспепсич. розладів у зв’язку з подразнювальною дією Fe ШКТ). До 4-5 дня дозу препарату збільшують до повної. Препарат Fe потрібно давати 3 рази в день перед їжею, але при поганій переносимості можна дати під час їжі або після їжі, однак, при цьому їх всмоктування погіршується. Призначають Fe в поєднанні з аскорбіновою кислотою (якщо вона не входить до складу препарату). Не слід запивати препарат Fe чаєм, молоком у зв’язку з утворенням при цьому не всмоктуються сполук Fe. Обмежують призначення каш, т. к. містяться в злакових фітати перешкоджають всмоктуванню.
Ефект від лікування препаратами Fe настає поступово. Зміст Нв починає збільшуватися через 2-3 тижні після початку лікування. Тривалість призначення Fe у повній дозі становить 6-8 тижнів, потім дозу Fe знижують на ? і дають ще протягом 8-12 тижнів (2-3 місяці) залежно від тяжкості анемії.
При відсутності ефекту протягом 2-3 тижнів після призначення пероральних препаратів Fe слід думати про порушення всмоктування Fe, або про нерегулярності його прийому.
Препарати Fe для ін’єкцій слід застосовувати лише за спеціальними показаннями: при тяжкій анемії, непереносимості пероральних препаратів Fe, патології ШКТ, що поєднується з порушеннями всмоктування (ВХ, с-м мальабсорбції та ін). При їх використанні можливі алергічні реакції і розвиток гемосидероза. Тому лікування парентеральними препаратами Fe слід проводити тільки в стаціонарі. Використовують феррум-лек, эктофер і фербитол. До складу цих препаратів входить Fe+++.
Найбільш часто застосовують феррум-лек в/м або в/в.
Феррум-лек для в/м введення – з’єднання Fe+++ c полиизомальтозой (1 амп = 2 мл = 100 мг Заліза), для в/в — Fe+++ пов’язано з Na-сахаратным комплексом.
Розрахунок курсової дози Fe для парентерального введення проводять за формулами:
Fe мг = (120 – Нв) * 0,4 * маса тіла в кг
Fe мг = Р * (0,78 – 0,35 * Нв г/л), де Р – маса тіла.
Феррум-лек вводять через день. 1-ша доза нижча, ніж наступні (наприклад, 0,3-0,5 мл, надалі-по 1 мл). Не слід вводити парентерально більше 100 мг Fe.
Эктофер і фербитол являють собою сорбитовый комплекс Fe+++ (1 амп = 2 мл = 100 мг).
Не можна одночасно призначати Fe парентерально і через рот.
Парентеральне введення Fe протипоказано при тяжких ураженнях печінки і нирок, оскільки може розвинутися гемосидероз.
Побічні дії та ускладнення при лікуванні препаратами Fe.
При пероральному застосуванні відносно часто спостерігаються порушення з боку ШКТ, такі як відсутність апетиту, нудота, блювота, рідкий стілець. Темна забарвлення стільця значення не має.
При парентеральному введенні можуть бути алергічні реакції (кропив’янка, артралгії, анафілактичний шок), потемніння шкіри в місці ін’єкції, постін’єкційні абсцеси, гіпотонія. При передозуванні – розвиток гемосидероза внутрішніх органів. ШЛУНКОВО-кишкового тракту-кровотечі, гострої ниркової недостатності.
При передозуванні препаратами Fe призначають дефероксамін (десферал) (в/м — 60-80 мг/кг*добу), тетацин-Na (внутрішньо — 0,5 г * 4 р., в/в краплинного – 15-25 мг/кг).
Поряд з препаратами Fe при ЖДАНОВ призначають вітамін В1, В2, С. Вітаміни В6 і12 не призначають, так як дефіциту вітаміну В12 не є, а вітаміни В6 бере участь у синтезі порфіринів, рівень яких при ЖДАНОВ і так збільшено.
Переливання крові й Ер-маси навіть при важких ЖДАНОВ не показані, так як
1) Ер через 2-3 тижні руйнуються,
2) Пригнічується синтез Нв в нормобластах,
3) Небезпека – інфікування, алергічних реакцій.
Критерії ефективності лікування ЖДАНОВ
1)Поява ретикулоцитарного кризу (збільшення кількості ретикулоцитів в 2 рази і більше порівняно з N на 7-10 день лікування),
2)Наростання рівня Нв на 10 г/л на тиждень
3)Повна нормалізація клініко-лабораторних показників до кінця курсу лікування
Анемія недоношених
Анемія у недоношених дітей зустрічається у 60-90% випадків.
Виділяють ранню анемію, яка з’являється до 3 місяців і пізню (після 3-ох місяців).
В основі патогенезу ранньої анемії недоношених лежать посилений гемоліз і функціональна незрілість кістковомозкового кровотворення. Причиною гемолізу є переважання у крові недоношених Ер з фет. Нв, а також дефіцит вітаміну Е, запаси якого у недоношених низькі. Незрілість кровотворення характеризується зниженням ерітропоетіческой активності кісткового мозку, запізнювання вироблення еритропоетину. Рання анемія ще не є залізодефіцитної, так як незважаючи на те, що недоношені діти народжуються з дефіцитом Fe, його запасів вистачає до 1,5-2 місяців.
До теперішнього часу немає методів, що попереджають виникнення ранньої анемії у недоношених.
Клініка: блідість шкіри і слизових, систолічний шум над областю серця.
Лікування: препарати Fe не потрібні. Призначають вітамін Е, фолієву кислоту, вітамін С, групу Ст.
В кінці 3-го-початку 4-го місяця життя у здорових недоношених зазвичай спостерігається спонтанне збільшення Нв і Ер, однак, через невеликий проміжок часу відзначається повторне зниження Ер і Нв, тобто розвивається пізня анемія недоношених, обумовлена недоліком Fe в організмі. Клініка її аналогічна клініці ЖДАНОВ.
Лікування – препарати Fe, аскорбінова кислота (0,05 р * 3 р.), вітамін Е (10-20 мг/добу. протягом 1,5-2 тижнів), фолієва кислота (1-5 мг/добу.).
У подальшому переходять на прийом Fe з профілактичною метою до 1 року.
