Функціональний запор у дітей раннього віку

Функціональний запор у дітей – це збій в налагоджену роботу видільної системи кишечника, не обтяжений якими-небудь супутнім недугою у сфері ШКТ. Затримку стільця можна підрозділити на наступні причинно-наслідкові різновиди:

• хронічна;
• психологічна;
• тимчасова;
• спазматична;
• нераціональність харчового раціону.

Виходячи з вищезгаданих різновидів і випливають основні причини, на підставі яких дитині ставиться діагноз «функціональний запор» і прописується потрібне лікування.

Симптоматика і причини дитячого функціонального запору

Варто відзначити, що цього недугу схильні в основному діти від немовлят до чотирирічного віку. Саме цей віковий період вважається найбільш проблемним у становленні правильної діяльності видільної системи організму.

Основні симптоми неможливості своєчасної дефекації проявляються наступними показниками, які і стають провідними у виборі належного лікування:

• сеанси випорожнення відбуваються не частіше двох разів на тиждень;
• виникає мимовільна нездатність утримувати фекалії у дитини, добре навчився ходити на горщик;
• непотрібна і довга затримка дефекації;
• даний процес супроводжується больовими відчуттями і зайвими потугами;
• у прямій кишці спостерігається велике скупчення фекальних мас;
• велика окружність калового шматка.

Основних причин такого неприємного стану дитини можна виділити чотири:

1. не повністю закінчене формування всіх сфер ШКТ і, як наслідок, неможливість малюком керувати певними м’язами, які відповідають за вихід калових складових з організму;
2. зміна дитячого раціону допомогою введення твердого прикорму або уживаних штучних молочних сумішей;
3. боязнь горщика або самого моменту випорожнення через перенесених колись хворобливих відчуттів;
4. хвороба, не пов’язана з кишковими функціями.

Лікуватися потрібно обов’язково, не можна залишати ці неприємні моменти без уваги.

Лікування функціонального запору

Лікування функціонального запору у дітей раннього віку зводиться до наступним інтегральним дій:

• спочатку проводиться інформаційна бесіда з батьками, щоб вони не загострювали увагу на даній проблемі, яка може завдати шкоди дитячій не сформувалася до кінця психіці;
• аналізується харчової стіл мами, якщо пацієнт — дитина, або самої дитини, якщо він знаходиться на штучному вигодовуванні;
• обов’язково вводиться питна вода в необхідних кількостях для розведення фекальних мас;
• дитина висаджується на теплий сухий горщик в один і той же час;
• вводиться новий харчовий раціон, що містить підвищений відсоток клітковини і послаблюють продуктів;
• ведення активно-ігрового способу життя малюком;
• прийняття підібраного педіатром проносного засобу.

Лікування малюка повинно відбуватися суворо за вказаною лікарем схемою, інакше це може вилитися в порушення психічного характеру.