До отримання результатів мікробіологічного дослідження крові емпірична антимікробна терапія інфекційних ендокардитів повинна бути спрямована проти основних збудників з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта (табл. 1).
Таблиця 1. Емпірична антимікробна терапія інфекційного ендокардиту
|
Режими дозування |
Курс |
Особливості |
|
Підгострий інфекційний ендокардит |
||
|
Бензилпеніцилін 12-24 млн ОД/добу в/в рівних дозах кожні 4 год або Ампіцилін 175 мг/кг/добу в/в рівних дозах кожні 4 год + Гентаміцин 3 мг/кг/добу в/в або в/м у дозах 2-3 |
4 тижні 4 тижні 2 тижнів |
|
|
Цефтріаксон 2 г в/в або в/м 1 раз на добу |
4 тижні |
|
|
Цефтріаксон 2 г в/в або в/м 1 раз на добу + Нетилміцин 4 мг/кг в/в 1 раз на добу або Гентаміцин 3 мг/кг/добу в/в або в/м у дозах 2-3 |
2 тижнів 2 тижнів 2 тижнів |
|
|
Ванкоміцин 15 мг/кг в/в кожні 12 год + Гентаміцин 3 мг/кг/добу в/в або в/м у дозах 2-3 |
4-6 тижнів 2 тижнів |
При алергії на β-лактами |
|
Гострий інфекційний ендокардит |
||
|
Оксацилін 2 г в/в кожні 4 год або Цефазолін 2 г в/в кожні 8 год + Гентаміцин 3 мг/кг/добу в/в або в/м у дозах 2-3 |
4-6 тижнів 4-6 тижнів 2 тижнів |
Застосування цефазоліну можливо у пацієнтів з не IgE-опосередкованої алергією на пеніциліни (макулопапульозний висип та ін) |
|
Ванкоміцин 15 мг/кг в/в кожні 12 год + Гентаміцин 3 мг/кг/добу в/в або в/м у дозах 2-3 |
4-6 тижнів 2 тижнів |
При алергії на β-лактами |
|
Інфекційний ендокардит у «в/в наркоманів» |
||
|
Оксацилін 2 г в/в кожні 4 год або Цефазолін 2 г в/в кожні 8 год + Гентаміцин 3 мг/кг/добу в/в або в/м у дозах 2-3 |
4-6 тижнів 4-6 тижнів 2 тижнів |
Застосування цефазоліну можливо у пацієнтів з не IgE-опосередкованої алергією на пеніциліни (макуло-папульозний висип та ін) |
|
Ванкоміцин 15 мг/кг в/в кожні 12 год + Гентаміцин 3 мг/кг/добу в/в або в/м у дозах 2-3 |
4-6 тижнів 2 тижнів |
При алергії на β-лактами |
|
Інфекційний ендокардит штучних клапанів |
||
|
Оксацилін 2 г в/в кожні 4 год або Цефазолін 2 г в/в кожні 8 год + Гентаміцин 3 мг/кг/добу в/в або в/м у дозах 2-3 + Рифампіцин 0,3 г всередину кожні 12 год |
6-8 тиж 2 тижнів 6-8 тиж |
Ванкоміцин (15 мг/кг в/в кожні 12 год) — при алергії на β-лактами та високому ризику MRSA |
Найбільш частими збудниками підгострого інфекційного ендокардиту є зеленящие стрептококи (S. mitis, S. sanguis, S. mutans та ін) і S. bovis. Тому при підгострому інфекційному ендокардиті нативних клапанів терапія повинна бути орієнтована на стрептококи. При її неефективності слід думати про інших збудниках, насамперед энтерококках.
При гострому інфекційному ендокардиті препаратами вибору є АМП, активні відносно S. aureus.
У «в/в наркоманів» антибіотикотерапія повинна включати препарати, активні відносно S. aureus і грамнегативних паличок (у багатьох регіонах у наркоманів відзначається висока частота MRSA).
При інфекційному ендокардиті штучних клапанів препаратами вибору є ванкоміцин і гентаміцин, так як висока поширеність MRSE.
Після отримання результатів мікробіологічного дослідження крові необхідно скорегувати терапію. При негативних культурах крові слід продовжити терапію, якщо вона була ефективною.
