Жарознижуючі ЛЗ не впливають на причину лихоманки, вони лише переводять установку «центрального термостата» на більш низький рівень. Жарознижуючі ЛЗ не зменшують обшую тривалість гарячкового періоду при ГРЗ, ветряной віспи та інших інфекціях, вони подовжують період виділення вірусів. Виявлено пригнічувальну дію антипіретиків на освіту ФНОа і протиінфекційний захист.З урахуванням того, що жарознижуючі — найбільш широко застосовуються в дитячому віці ЛЗ, вибір антипиретика слід засновувати насамперед на його безпеки, а не силі ефекту. Це тим більш важливо, що володіють сильним ефектом антипирети-сі нерідко викликають стан гіпотермії з температурою тіла позові 34,5—35,5 «С.
Стандартне жарознижуючий засіб першого вибору в дитячому віці — парацетамол* в разовій дозі 10-15 мг/кг (до 60 мг/кг/добу) 19]. Він володіє центральною дією, не впливає на систему гемостазу і, на відміну від НПЗП, не викликає небажаних реакцій з боку шлунка.
■ІбупрофенА — препарат з групи НПЗП — у рекомендованій дозі 6-10 мг/кг (20-40 мг/кг/добу) можна порівняти за ефективністю з парацетамолом в зазначених вище дозах. Ібупрофен має периферичним протизапальною дією, тому, з урахуванням можливого впливу на слизову оболонку шлунка, його рекомендують застосовувати як жарознижувальний засіб другого вибору при інфекціях з вираженим запальним компонентом і у випадках, що супроводжуються больовою реакцією. У дітей до 3 міс життя обидва препарати застосовують у менших дозах та з меншою кратністю введення.
Такі ЛЗ, як амінофеназон, феназон, фенацетин, бутадіон, у дітей як антипіретиків не застосовують, в тому числі у складі комбінованих препаратів.
Ацетилсаліцилова кислота при грипі та вітряної віспи може призвести до розвитку синдрому Рея, тому цей препарат як жарознижувальний у дітей не застосовують, не слід використовувати і споріднений ацетилсаліцилової кислоти салициламид. У дітей не слід застосовувати в якості жарознижуючого німесулід (препарат з групи НПЗП, селективний інгібітор ЦОГ-2), перелік показань до використання якого внесено пункт «лихоманка різного генезу (у т. ч. при інфекційно-запальних захворюваннях)» без обмеження віку.
Німесулід має гепатотоксичність, описані летальні наслідки при його застосуванні.
У якості безрецептурного жарознижуючий не застосовують метамізол натрій, що пов’язано з небезпекою розвитку агранулоци-тоза і коллаптоидного стану з гіпотермією. Метамізол натрій застосовують лише для надання невідкладної допомоги (вводять парентерально у дозі 0,1 мл 50% розчину на 1 рік життя).
