Безсумнівно, період грудного годування є не менш відповідальною для жінки, ніж вагітність, т. к. кожна мама розуміє важливість грудного вигодовування для її дитини і її малюка. Тому харчування годуючої мами надається особливе значення.
Нижче я наводжу кілька принципів, дотримуючи які, харчування годуючої мами буде здоровим і різноманітним.
1. Достатність змісту поживних речовин і вітамінів в раціоні.
Щодня годує мама на виробництво грудного молока витрачає близько 15-20 р. білка, 20-25г. жиру, 50-60 р. вуглеводів. Це все становить приблизно 500-600 ккал.
У раціон повинні бути включені наступні групи продуктів:
М’ясо та м’ясопродукти
Рибу і рибопродукти
Молочні продукти (кефір, йогурт, ряжанка, сир, сир, сметана)
(Вживання годуючої мамою незбираного молока може викликати у дитини алергічні реакції)
Хліб (переважно житнього) і хлібобулочні вироби
Крупи і макаронні вироби
Харчові жири (вершкове масло і рослинні олії)
Дуже важливо, щоб в раціоні годуючої мами містилися рослинні волокна. Вони стимулюють рухову активність кишечника. Перший час годуюча жінка може вживати овочі і фрукти після теплової обробки, а в подальшому і свіжі. Це можуть бути морква, буряк, капуста, кабачки, гарбуз, яблука, груші, сливи, абрикоси, соки з м’якоттю. Крім того, багаті рослинними волокнами пшоняна, гречана і вівсяні крупи, хліб грубого помелу, сухофрукти.
Годуючій мамі необхідно вживати якісні жири. Краще всього їх отримувати з рослинних олій, але це неодмінно повинні бути рафіновані олії холодної вичавки. Крім того, для формування клітин головного мозку дитини вкрай важливі поліненасичені жирні кислоти Омега-3(DHA). Отримати їх можна або безпосередньо — з морської риби — сардин, минтая, наваги або тріски. Або організм може синтезувати їх із попередника цих сполук, які містяться в деяких нерафінованих олії. Але останній спосіб витрачає певну кількість енергії і відбувається тільки в присутності достатньої концентрації в організмі цинку, магнію і кальцію.
Значення деяких вітамінів у розвитку організму дитини
| Вітаміни | Фізіологічна роль |
| А (ретинол) | Формування органу зору (пігмент родопсин), шкіри і слизових оболонок |
| D (кальцифероли) | Утворення і ріст кісткової тканини, фосфорно-кальцієвий обмін |
| Е (токофероли) | Синтез м’язових білків (міозину, актину), антиоксидантна дія, функція гіпофіза і статевих залоз |
| С (аскорбінова кислота) | Утворення сполучної, хрящової та кісткової тканин, синтез стероїдних гормонів |
| В12(ціанокобаламін) | Диференціювання і дозрівання еритроцитів кісткового мозку, метаболізм нервової тканини |
Значення деяких мікроелементів у розвитку дитячого організму
| Мікроелементи | Фізіологічна роль |
| Залізо | Синтез гемоглобіну та міоглобіну (транспорт кисню і СО2), цитохромів, каталази і пероксидази |
| Цинк | Обмін нуклеїнових кислот (передача генетичної інформації), утворення і ріст кісткової тканини, дію інсуліну |
| Мідь | Розвиток нервової тканини (головного мозку), диференціювання еритроцитів, мінералізація кісток |
| Марганець | Функція нервової та імунної систем, слух і зір, формування хряща та синовіальної рідини |
| Йод | Розвиток центральної нервової системи, формування структури і функції щитоподібної залози |
Роль окремих амінокислот у формуванні організму дитини
| Амінокислоти | Фізіологічна роль |
| Аргінін | Репродуктивна функція |
| Гістидин | Розумовий розвиток дітей |
| Лізин | Ріст кісткової тканини, розвиток органа слуху |
| Метіонін | Синтез гемоглобіну, детоксицирующая функція печінки, антиоксидантну дію |
| Таурин | Розвиток мозкової тканини (мозочка, епіфізу, гіпофіза), сітківки ока, наднирників |
| Триптофан | Синтез альбуміну і серотоніну |
| Фенілаланін | Функції надниркових залоз і щитовидної залози |
Назва і надходження в організм людини
| 243,255); TEXT-ALIGN: center»>Вітамін В1 (тіамін) | Хліб грубого помелу, крупи (особливо гречана, вівсяна і пшоно), бобові, печінка, нежирна свинина, дріжджі.
Частково синтезується мікробною флорою кишечника. |
| Вітамін В2 (рибофлавін) | Молоко та молочні продукти, м’ясо, риба, яйця, печінка, крупи (особливо гречана і вівсяна), дріжджі, горох та інші бобові, морква, буряк, зелень. |
| Вітамін В6 (піридоксин) | М’ясо, печінка, риба, яйця, бобові, крупи (особливо гречана і пшоняна), молоко, дріжджі.
Частково синтезується мікробною флорою кишечника |
| Фолієва кислота (вітамін Вс, вітамін В9, фолацин) | Свіжі фрукти і овочі, зелень, печінка, нирки, бобові.
Синтезується мікробною флорою кишечника. |
| Вітамін В12(ціанокобаламін) | Печінка, нирки, риба, яйця, сир, морепродукти.
Частково синтезується мікробною флорою кишечника. |
| Вітамін РР (нікотинова кислота, ніацин, вітамін В3) | М’ясо, печінка, нирки, яйця, молоко, бобові, дріжджі, рисові висівки пшеничні зародки, фрукти, овочі.
Частково синтезується в організмі людини. |
| Вітамін С (аскорбінова кислота) | Овочі, фрукти, зелень, плоди, ягоди, картопля, капуста, в тому числі квашена. |
| Вітамін Р (біофлавоноїди — кверцетин, рутин, гесперидин та інші) | Цитрусові, ягоди, яблука, зелений чай, волоський горіх |
| Вітамін А (ретинол), бета-каротин (провітамін А) | Молочні продукти, яйця, морква, солодкий перець, печінка риб і морських тварин, гарбуз, зелень. |
| Вітамін D (кальциферол) | Печінка риб, молочні продукти, яйця.
Частково синтезується в шкірі під дією сонячних променів. |
| Вітамін Е (токофероли) | Зелень, рослинні масла, печінка, яйця, хліб грубого помелу, крупи (особливо гречана і вівсяна), бобові. |
| Вітамін К (філлохинон, менадион, фитоменадион) | Зелень, капуста, помідори, гарбуз.
Частково синтезується мікробною флорою кишечника. |
| 243,255); TEXT-ALIGN: center»>Біотин (вітамін Н) | Печінка, нирки, бобові, гриби.
Синтезується мікробною флорою кишечника. |
| Пантотенова кислота (вітамін В5, декспантенол, кальцію пантотенат) | Печінка, бруньки, м’ясо, риба, крупи (особливо гречана і вівсяна), яйця, картопля, цвітна капуста.
Частково синтезується мікробною флорою кишечника. |
2. Обмеження споживання шкідливих речовин з їжі.
На жаль, багато сучасні продукти містять штучні шкідливі речовини. Це пестициди, антибіотики, речовини гормонального походження, барвники і консерванти. Тому годуюча мама повинна особливо уважно читати написи на упаковці. Наприклад, харчовий барвник тетразин (Е102) міститься в деяких продуктах виводить з організму цинк. А дефіцит останнього призводить до порушень в імунній системі.
Дуже небезпечні в продуктах жири, що видобуваються з сої, пальми і ріпаку. Вони надають продуктам прийнятний смак за мінімальну ціну. Такі жири включають в хліб, маргарин, печиво, бісквіти. Лікарі застерігають, що вони ушкоджують артерії. Досліди виявили, що використовується в морозиві барвник індиго кармін, пошкоджує ДНК і клітини мозку.
3 Використання очищеної води
Організм людини на 60-70% складається з води. А в грудному молоці її міститься до 90%
Вода доставляє в клітини організму поживні речовини (вітаміни, мінеральні солі) і забирає відходи життєдіяльності. Тому дуже важливо, яку воду п’є і використовує для приготування їжі годуюча мама
Вода, насичена двоокисом вуглецю (газована), позбавляє наш організм різних мікроелементів.
Доведено, що у п’ють у великій кількості газовані напої, часто зустрічається крихкість кісток.
Вода з крана годуючій мамі протипоказана. Її вживання небезпечно тим, що в ній міститься певна кількість хімічних сполук в дозах, небезпечних для здоров’я.
Наприклад, при підготовці водопровідної води для боротьби з шкідливими мікроорганізмами виробляють її хлорування. Цей спосіб дезінфекції води дозволяє уникнути поширення таких захворювань як дизентерія, холера, черевний тиф і різних кишкових інфекцій. Крім того, хлорування води залишається найбільш економічним і найпоширенішим методом її знезараження. Але з іншого боку, уникаючи поширення інфекцій, ми отримуємо цілий набір сполук з хлором, серед яких дихлоретан, хлороформ, трихлорэтан та ін. Багато хлорвмісні сполуки можуть бути причиною ракових захворювань, а також захворювань легенів, печінки, шлунка і викликати мутації.
Небезпечно наявність в питній воді та важких металів, до яких відносять свинець, кадмій, цинк, залізо і хром. Вони мають широкий спектр дії,
багато з них высокотоксичны, викликають ракові захворювання і порушення нервової системи. Крім того, метали мають здатність накопичуватися в організмі, тому їх дія проявляється не відразу, а після досягнення певної концентрації в організмі.
Відмінним рішення проблеми є вживання бутильованої води середньої мінералізації (наприклад, «Шаянська»)
4. Обмеження споживання продуктів, які здатні викликати алергію
Кожна мама не повинна забувати, що кишечник маленької дитини недостатньо зріла, щоб затримувати численні алергени з молока матері, і «пропускає» їх в кров малюка.
Тому годуюча жінка в своєму раціоні повинна обмежувати (але не повністю скасувати на час усієї лактації) наступні продукти:
| Цитрусові | Сою |
| Червоні овочі | Мед |
| Фрукти і морепродукти | Горіхи |
| Курячі яйця | Виноград |
| Коров’яче молоко | Кава |
| Гриби | шоколад, какао |
Ці продукти мама повинна вводити поступово, по одному, у невеликих кількостях. Якщо на введений продукт не спостерігається алергічної реакції (почервоніння, лущення шкіри, підвищення газоутворення, зміна стільця), то обсяг цього продукту слід збільшити вдвічі. Якщо ж реакція з’явилася, то даний продукт необхідно виключити з харчування. А надалі слід проконсультуватися з лікарем про час нової спроби введення цього продукту.
5. Використання безпечної кулінарної обробки.
Не слід забувати, що якість їжі впливає і кулінарна обробка. Наприклад, смаженні на олії призводить до утворення вільних радикалів. Ці хімічні сполуки можуть знищувати ненасичені жирні кислоти і можуть пошкоджувати клітини, підвищуючи ризик виникнення деяких захворювань.
Але, звичайно ж, у сучасному світі дуже важко обійтися без смажених страв. Мама повинна знати, що шкідливість впливу смаження залежить від виду масла, температури і тривалості процесу. Безпечніше смажити на топленном або оливковій олії. Погіршує якість страви смаження у глибокому шарі жиру. Набагато корисніше швидко обсмажити, а потім загасити страва до повної готовності. Але кращими способами приготування, звичайно ж, є – приготування на грилі, на пару, запікання та варіння.
Ларіонова Тетяна
