Залозиста гіперплазія ендометрія: види, причини, лікування

Залозиста гіперплазія ендометрію з’являється у жінок під час гормональних змін. Захворювання характеризується патологічним збільшенням клітин слизової матки.

Точний механізм розвитку невідомий. Щоб уникнути появи раку необхідна своєчасна діагностика і лікування.

Залозиста гіперплазія ендометрія

Під кодом 85.0 в МКБ-10 ховається небезпечне захворювання репродуктивної системи, що характеризується тим, що при ньому розростається матковий ендометрій – залозиста гіперплазія ендометрію.

З’являється воно переважно в періоди змін гормонального балансу, пов’язаних з ендокринними хворобами, підлітковим віком, климактерическими метаморфозами.

Небезпека патології полягає у підвищенні ймовірності безпліддя, розвитку раку, появі кровотеч, провокують тяжкі форми анемії.

Класифікація

Особливості розвитку патології дозволяють виділити дві великі групи: атипові гіперплазію і гіперплазію без атипії.

Атипова форма

Часто виникає питання – атипова форма захворювання, що це, чи відрізняється вона чим-небудь від звичайної патології.

Відмінності є в характері захворювання, наслідки. Супроводжується вона клітинними і структурними змінами. У першому випадку виявляються порушення в клітинах епітелію. У другому – змінюється місце розташування, форма залоз.

При легкому ступені захворювання виявляється поділ клітин і зміна залоз в розмірах. При помірному ступені змінюється зовнішній вигляд. Складна форма діагностується, коли розростається заліза, змінюється структура епітелію. Хвороба може виявлятися повсюдно, носити осередковий характер.

Атипова форма небезпечна, оскільки підвищує ймовірність розвитку раку.

Гіперплазія без атипії

Цю форму хвороби характеризує збільшення клітин без структурних змін. Виділяється кілька видів патології:

1. Проста. Клітини залози розростаються, змінюють форму, місце розташування. Захворювання супроводжується зміною характеру менструації.
2. Залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію. Характеризується утворенням кіст, в яких концентрується велика кількість естрогенів.
3. Вогнищева. Пов’язана з утворенням поліпів. Виникають вони в кутах і на дні матки. Небезпека полягає в можливості трансформації деяких поліпів на злоякісні новоутворення
4. Активна форма. Патологія носить гострий характер. Клітини змінюються в розмірі швидко. Переважають світлі клітини, що свідчать про активність естрогенів.

Причини

Гормональні порушення, пов’язані з надмірною концентрацією естрогену, зменшенням вмісту прогестерону, вважаються основною причиною захворювання.

До виникнення проліферацію наводять такі причини, як порушення вмісту цитокінів, що регулюють взаємодію надниркових залоз, гіпоталамуса, гіпофіза. До хвороби веде розлад імунних процесів, рецепторних функцій матки.

Серед факторів, що викликають проліферацію, виділяють:

• ранній початок менструального циклу;
• затримка настання менопаузи;
• відсутність пологів;
• аборти;
• часте психоемоційне напруження;
• пухлини репродуктивної системи, що виділяють гормони;
• хронічна молочниця;
• ослаблена імунна система;
• хвороби органів травлення, що провокують порушення метаболізму гормонів;
• гіпертонія;
• ожиріння.

Симптоми

Запідозрити виникнення захворювання можна за такими ознаками:

1. Порушення менструального циклу. Змінюється тривалість, інтенсивність, порушується циклічність. Можлива поява кров’яних виділень поза менструальних кровотеч.
2. Виявляються ознаки анемії. Характерна вона при залозисто-кістозної гіперплазії ендометрію. Відзначається блідість, можливі непритомність.
3. Больові відчуття в попереку, внизу живота.
4. У дітородному віці на захворювання вказує безпліддя.
5. У підлітків в кров’яних виділеннях присутні згустки.

Вагітність і гіперплазія ендометрія

Досить часто діагноз ставиться жінкам у дітородному віці, що зазнають проблеми з зачаттям і виношуванням дитини.

Пов’язано це з порушенням гормонального фону, що впливає на овуляцію, і неможливість приєднання заплідненої яйцеклітини до стінки матки.

При успішному запліднення та імплантації яйцеклітини висока ймовірність переривання вагітності і розвитку плода патологій. У матері підвищується ймовірність переродження новоутворень в злоякісні.

Діагностика

Симптоматика захворювання нагадує інші патології. У зв’язку з цим необхідно проведення ретельної діагностики.

Вона призначається на основі аналізу скарг, розповіді пацієнта про особливості менструального циклу, аборти, перебігу вагітності, пологів, гінекологічного огляду.

• Призначається УЗД трансвагінальним методом. Ознаки хвороби проявляються в неоднорідності ехогенності і нерівному контурі ендометрію.
• При необхідності проведення вишкрібання проводиться гістологічний аналіз клітин.
• Додатково призначається гормональне дослідження для уточнення якості роботи щитовидної залози.

Лікування

Основними цілями лікування є:

1. Нормалізація менструального циклу. Запобігання сильних кровотеч, відновлення еритроцитів, заліза в крові.
2. Профілактика повторного прояви захворювання.
3. Після 40 років, якщо не плануються пологи, в клімактеричному періоді, під час постменопаузи – провокація атрофічних процесів.

Лікування залозистої гіперплазії ендометрія включає призначення лікарських препаратів, проведення операції, лікування народними засобами.

Лікарська терапія

Ключове місце в призначенні лікарських препаратів займають гормональні засоби. Призначаються вони в будь-якому віці.

Підліткам показаний прийом Фемодена, Марвелона. Ці препарати сприяють припиненню кровотечі.

У дітородному віці використовується внутрішньоматкова спіраль з прогестагеном левоноргестрелу. Дослідження демонструють ефективність її застосування майже в 95% випадків. Протягом року після її видалення у 80% жінок настає вагітність. Встановлюється спіраль на п’ять років.

Альтернативою є лікування пероральними препаратами. У разі відсутності атипових проявів застосовується Дидрогестерон, Норетистерон, оральні контрацептиви. Виявлення ознак атипії служить показанням для призначення Бусерелина, Диферелина.

Після 50 років гормональна терапія призначається за індивідуальними показаннями. Особливості лікування залежать також від результатів проведених операцій, наявності пухлин, що продукують гормони.

Паралельно з гормональними засобами використовуються негормональні. Призначаються:

• ноотропи;
• ліки для відновлення обміну речовин;
• седативні засоби;
• нейролептики;
• вітамінні комплекси;
• препарати, що містять залізо;
• протизапальні засоби;
• імуномодулятори.

Оперативне втручання

В будь-якому віці показано проведення вишкрібання ендометрію. Показанням для цієї процедури є маткова кровотеча, поява виділень крові, не пов’язаних з менструальним циклом, виявлення поліпів, атипових проявів. Показано вишкрібання і в разі відсутності ефекту від лікування гормональними засобами.

Якщо виявлена гіперплазія і міома одночасно, присутні численні атипові освіти, діагностовано гіпертонія, ожиріння, проводиться видалення матки. Показаннями для цієї операції є рецидив розростання епітелію, у тому числі після вискоблювання.

Операція доповнюється гормональною терапією.

! Вилікувати патологію тільки народними засобами не вийде. Вони застосовуються для підвищення опірності організму, запобігання появи рецидивів. Показано застосування настоїв, та спиртових настоянок з борової матки, відвару з Червоною щітки.

Наслідки

Своєчасне виявлення хвороби, її лікування призводить до повного одужання. На тлі гормональних порушень можливий розвиток безпліддя.

Виникнення рецидивів цієї хвороби – часте явище. Для їх запобігання змінюють тактику лікування.

Атипова та вогнищева форми вважаються передраковим станом. Вони можуть стати причиною утворення злоякісних утворень.

Профілактика

Ймовірність розвитку захворювання та його рецидивів можна знизити, дотримуючись заходів профілактики:

1. Відвідувати гінеколога, проходити діагностику і виконувати його приписи.
2. Акуратно підходити до питань контрацепції.
3. Вести здоровий спосіб життя, дотримуючись правильне харчування, займаючись спортом.
4. Виключити куріння.
5. Щорічно проходити медичний огляд, що включає діагностику щитовидної залози, дослідження гормонального статусу.

Висновок

Регулярне відвідування гінеколога, проведення необхідних діагностичних заходів дозволить своєчасно виявити патологію. Вилікувати це захворювання – значить збільшити шанс народити дитину, знизити вірогідність виникнення ракових захворювань.