Альманах МНОАР, 1999.
Ст. Л. Виноградов, В. Р. Дулуб, В. Ю. Ларіонов, А. Б. Губин
Інститут хірургії ім.А.В.Вишневського РАМН, Москва. E-mail:vino@ixv.comcor.ru
Про – або антиконвульсантное дію пропофолу досі неясно. За даними Kerz T and Jantzen J (1990), Borgeat A et al. (1993) пропофол може викликати міоклонічні судоми з відповідними епілептиформними змінами на ЕЕГ під час індукції в анестезію, так і під час пробудження. За даними Van Dijk B et al. (1991), це можливо навіть у пацієнтів без вказівок на якісь неврологічні порушення в анамнезі. Навпаки, Mackenzie S et al. (1990) та Prause G et al. (1994) вважають пропофол препаратом вибору при лікуванні епілептичного статусу. На думку Цейтліна А. М. і Лубніна А. Ю. (1999) епілептиформна активність і судоми можуть виникнути при болюсному введенні низьких доз пропофолу (0,7-1 мг/кг), пояснюючи це тимчасовою активацією ЦНС.
У період 1997-1999 рр. у відділі термічних уражень Інституту Хірургії ім.А.В.Вишневського РАМН перебували на лікуванні 8 осіб (6 чоловіків, 2 жінки у віці від 24 до 62 років) з різним ступенем опікових уражень і епілепсією в анамнезі. Семеро з них отримали травму в момент епілептичного нападу, один з інших причин. Всі хірургічні маніпуляції у цих хворих (багаторазові травматичні операції перев’язки і) виконувалися в умовах диприван+фентаніл+N2O загальної анестезії. Загальна кількість проведених наркозів склало 32 (в середньому – 4, мінімум -1, максимум – 13, на одного хворого).
Під час перев’язок премедикація не передбачалася, перед операцією в неї включалися: фенобарбітал 200мг на ніч і феназепам 2мг за 1 годину до операції перорально. Всі перев’язки проводилися на спонтанному диханні хворих, під час операцій передбачалася інтубація трахеї або установка ларингиальной маски з подальшою ШВЛ в умовах помірної гіпервентиляції киснево-закисной сумішшю (EtCO2=32-35 mmHg)
У всіх хворих в ході наркозів і протягом 2-х годин після операції проводився моніторинг ЕЕГ за допомогою монітора “ASPECT A-1000”, Aspect, США, у фронтальних відведеннях з наступним записом на ЕОМ.
Тривалість анестезії, витрата основних препаратів при проведенні перев’язок і операцій представлені в таблиці.
перев’язки |
операції |
||||||
Середня тривалість процедури (хв) |
31,2 ± 5,34 |
94±6,5 |
|||||
Фентаніл |
Індукція (мкг/кг) |
1,5±0,06 |
4,5±0,31 |
||||
|
— |
3,6±0,09 |
|||||
Диприван |
Індукція (мг/кг) |
1,75±6,4 |
2,75±0,17 |
||||
Підтримання (мг/кг/год) |
9,97±0,32 |
Лістенон |
(мг/кг) |
— |
1,75±0,15 |
||
Тракриум |
Індукція (мг/кг) |
— |
0,14±0,02 | ||||
Підтримання (мг/кг/год) |
— |
0,60±0,05 |
|||||
FiN20 |
|
— |
0.6-0.7 |
В ході ретроспективного аналізу записів ЕЕГ не було виявлено виражених змін, які могли б трактуватися як «епілептиформні прояви», ні на одному з етапів загальної анестезії. В післяопераційному періоді тільки в одного хворого був зареєстрований випадок епілептичного нападу (6 добу після 5 наркозу), який купірувався самостійно. Ми вважаємо, що загальна анестезія на основі дипривана може вважатися методом вибору у цієї категорії хворих.