Які препарати приймати після видалення жовчного міхура

Які препарати приймати після видалення жовчного міхура

Крім дієтичного харчування та особливого ритму життя, після операції по видаленню жовчного міхура важливо дотримуватися лікарських рекомендацій і вживати тільки ті медикаменти, які були призначені лікуючим лікарем, у необхідному дозуванні і суворих часових проміжках, якщо такі повинні бути.

Небезпечні прояви післяопераційні

Виявляються порушення травлення – це нормальний стан для переніс операцію з видалення жовчного міхура. Це можуть бути терпимі почуття нудоти, болю в правому боці, проте, коли з’являються такі симптоми, важливо терміново звернутися за допомогою до лікаря:

  • різкі болі в правому боці або будь-якої локації в животі, кольки;
  • нудота, що призводить до блювоті;
  • постійний метеоризм;
  • діарея;
  • жовтий відтінок шкіри.

Також слід не зволікати з візитом до лікаря при підвищенні температури або тотальному відчутті слабкості.

Причиною таких проявів може стати порушена робота сфінктера Одді, який служить регулятором надходження жовчі та шлункового соку в порожнину дванадцятипалої кишки і забезпечує безпосереднє накопичення жовчі в міхурі. Коли його робота порушена, в кишечник жовч надходить не нормовано, тому переварювання і всмоктування корисних речовин, зокрема, жирів, порушується. А застій жовчі може призвести до утворення каменів у жовчовивідних каналах, що, найчастіше, також вирішується за допомогою операції.

Препарати після операції

Хворобливий стан після операції з видалення жовчного міхура називають постхолицистэктомческим синдромом. Його лікування важливо довіряти тільки лікаря і ні в якому разі не займатися самолікуванням.

Спазмолітики

Щоб усунути біль у такому періоді, медики призначають спазмолітичні засоби:

  • Дротаверин – найпопулярніший спазмолітик, який може мати вигляд зеленувато-жовтих круглих таблеток з дозуванням або 0,08 0,04 р. Препарат надовго знижує тонус гладкої мускулатури, зменшує її рухову активність і незначно розширює кровоносні судини, швидко всмоктується зі шлунка, максимально концентрується в крові через годину після прийому таблетки. Дорослим призначається від 0,04 до 0,08 г до трьох разів на добу, дітям від 3 до 6 років – по 0,02 грама раз на день, а дітям шкільного віку двічі на добу по 0,02 грама. Не дозволено використовувати Дротаверин при глаукомі, атеросклерозі, печінкової, ниркової та серцевої недостатності. Найбільш відомими аналогами Дротаверину є:
  • Але-Шпа;
  • Дроспа;
  • Спазоверин;
  • Но-Х-Ша;
  • Пле-Спа.
  • Мебеверин – не менш популярний при призначенні препарат, але служить спазмолітичним засобом тільки для гладких м’язів травного тракту, при цьому, він надає дію не порушуючи перистальтики кишечника. Тому його часто призначають при синдромі роздратованого кишечника навіть дітям. Дорослим призначають по 200 мг двічі на день, бажано вранці та ввечері, або по 100 мг чотири рази на добу. Для дітей дозування встановлює виключно лікар. Найбільш поширеними аналогами Мебеверина є:
  • Меверин;
  • Дюспаталин;
  • Ниаспам;
  • Мебеспалин;
  • Дютан.

Засоби від запору, діареї і блювоти

Коли у хворого спостерігається запор, терміновість його лікування також не обговорюється, адже напруга черевної стінки в ранньому післяопераційному періоді вкрай небажано. Тому лікарем може бути призначений дисахарид лактулози, укладений, наприклад, препарат Дуфалак. Лактулоза, потрапивши в травний тракт, розщеплюється в товстій кишці, реагуючи з кишковими бактеріями, які виділяються органічні кислоти, зменшують рівень рН і збільшують об’єм вмісту кишки. Така поведінка стимулює природну перистальтику кишки і нормалізує виведення калових мас.

Дуфалак можна приймати у розведеному водою або в початковому вигляді. Дозування призначається, виходячи з персональної ситуації, однак, якщо призначений разовий прийом, то він обов’язково повинен відбуватися в один і той же час. Дози необхідно ковтати відразу ж, не затримуючи препарат у роті. Додаткової рекомендацією послужить вживання достатнього обсягу води, про що індивідуально варто поговорити з лікарем. Дорослим призначається, як правило, від 15 до 45 мл, що відповідає одному або трьох пакетиках-саше препарату.

У боротьбі з метеоризмом може бути призначений Симетикон, найчастіше, у вигляді препарату Еспумізан. Позбутися від неприємного симптому можна, випивши 50 крапель препарату, повторюючи дозування від 3 до 5-ти разів на добу.

Самолікування діареї також важливо не допускати, адже часте звільнення кишечника в даній ситуації може призвести до хологенной діареї та швидкого зневоднення організму. Аналогічно легко, приймаючи самостійно протиаварійні кошти, можна спровокувати запор, аналогічно не бажаний в періоді відновлення після операції. Тому слід зв’язатися з лікарем і пояснити ситуацію, можливо, допоможе лише корекція раціону харчування, похибки якого цілком можуть викликати рідкий стілець або ж антибактеріальні засоби.

Нудота і блювота можуть бути ліквідовані за допомогою Домперидону. Досить випити 2 таблетки (20 мг) препарату 3 або 4 рази в день, бажано перед їжею, якщо саме вживання їжі сприяє нудоті і блювоті, а також перед сном.

Не менш неприємні явища печії легко лікуються препаратами, що містять гідроксид алюмінію, наприклад, Алмагель. Щоб перемогти печію, необхідно відкоригувати меню, а також прийняти одну або дві мірні ложки препарату (1 пакетик-саше) три рази на добу.

Але ще раз хочеться підкреслити, що будь-які порушення з боку травлення, найчастіше, викликані похибками в дієті, тому, крім препаратів, важливо також переглянути свій щоденний раціон, щоб надалі уникнути подібних проблем. А щоб поліпшити травлення багато дієтологів рекомендують на ніч випивати склянку кефіру або приймати «живі йогурти» з біфідобактеріями, але без наповнювачів і цукру.

Препарати для профілактики каменеутворення

Для нормалізації складу жовчі, лікарі призначають лікарські засоби, що знижують концентрацію холестерину, а також жовчних кислот. До медикаментів, що зв’язує жовчні кислоти відноситься Холестирамін, потрапляючи по травному тракту в кишечник, препарат збирає, захоплює і виводить їх з організму. Випускається препарат у вигляді порошку, який перед вживанням який слід розвести. Для дорослих рекомендованою дозою є 4 грами, які можна вживати до 6-ти разів на день. Вживаючи засіб вперше, варто зупинитися на одній дозі, поступово збільшуючи кількість з кожним новим днем. Колір приготованої суспензії може відрізнятися в залежності від серії випуску, але це не впливає на якість препарату. Щоб правильно приготувати суспензію, необхідно вміст одного пакетика розчинити у склянці з ста двадцятьма мілілітрами неконцентрованого соку, спочатку висипавши на дно склянки, а через хвилину інтенсивно перемішати ложкою рідина. Допускається змішування порошку з супом і рідким фруктовим пюре.

Містяться в складі Холестираміну анионообменные смоли, не потрапляють в кров, а діють виключно в кишечнику, тому ліки не має яскраво виражених побічних дій і серйозних ефектів. Тим не менш, можливо здуття живота, нудота або запор, лікуванням таких проявів повинно стати збільшення клітковини в харчуванні (вівсянки, гречаної каші, овочів і фруктів).

Також популярними в призначенні є жовчогінні засоби. Їх прийнято розподіляти на:

  • справжні холеретики, що містять жовчні кислоти (Аллохол, Лиобил, Хологон, Холензим тощо);
  • синтетичні засоби (Одестон, Никодин);
  • рослинні засоби (Холосас, рослинні масла та екстракти жовчогінних трав).

Призначати їх повинен тільки лікар, т. к. збільшивши струм жовчі самостійно можна спровокувати розлади і серйозні зриви травлення. Як допоміжна підійде терапія мінеральними водами (Боржомі або Єсентуки 4 без газу).

Які кошти має призначати тільки лікар?

В принципі, будь-які препарати, прийняті у відновному періоді, повинні бути призначені лікарем, адже це досить небезпечний для експериментів проміжок часу. Але особливо пильну увагу варто приділити прийому антибіотиків, протизапальних і знеболюючих препаратів. Використання перших і без того відомо, що вимагає призначення лікаря, адже тільки лікар визначить найбільш ефективний препарат, а ось безконтрольний прийом протизапальних і знеболюючих препаратів здатний настільки замаскувати основні симптоми, що не кожен лікар визначить проблему і, згодом, не призначить адекватне лікування.

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ