Як позбутися від лишаю: ліки і народні засоби

Лишай у домашніх умовах можна лікувати із застосуванням лікарських засобів, так і використовуючи рецепти народної медицини. Тактика лікування і вибір засобів залежить від виду лишаю, ступеня ураження шкіри та тривалості захворювання. При червоному плоскому і оперізувальному лишаї основою терапії є противірусні засоби. Рожевий лишай може пройти без лікування. Так як збудником стригучого і лускатого (кольорового) позбавляючи є грибки, то в цьому випадку доцільно застосування системних та місцевих антимікотичним коштів.

1

Червоний плоский лишай

Причини появи на тілі червоного плоского лишаю до кінця не з’ясовані, є кілька теорій:

• вірусна;
• неврологічна;
• спадкова;
• інтоксикаційна;
• алергічна.

При медикаментозному лікуванні цього захворювання застосовують такі препарати:

• антибіотики (пеніцилінового або тетрациклінового ряду);
• антигістамінні засоби для усунення сильного свербежу – Эбастин, Кестин, Тавегіл, Супрастин, Димедрол, Еріус та інші;
• вітамінний комплекс з ретинолу і токоферолу – Аевіт по 1 капсулі двічі на добу протягом 1 міс.;
• противірусний препарат Циклоферон або його аналоги;
• при ураженні слизової оболонки рота – Циклофосфамід, полоскання розчином капсули Циклоспорину А в 50 мл води для ін’єкцій;
• лікування інфрачервоним випромінюванням;
• фотохіміотерапія.

Вибір лікарських засобів зумовлений формою захворювання і його тяжкості. Медичними дослідженнями встановлено, що в розвитку червоного позбавляючи велику роль відіграє стрес. Тому паралельно проводиться лікування нервово-психічних змін з допомогою наступних препаратів:

• Дормиплант;
• Тіанептін;
• Тромбоасс;
• Добезилат кальцію.

Якщо висипання локалізовані на певній ділянці шкіри, ефективно місцеве лікування:

• мазі, креми та аерозолі з вмістом глюкокортикоїдів – Адвантан, Флуоцинолона ацетонид, Лоринден, Триамцинолон, Бетаметазон, Клобетазол та інші;
• при пошкодженні нігтьових пластин – компреси з ретинолом (вітамін А), Гідрокортизоном, контрастні температурні ванни, електрофорез із застосуванням цинку або глюкокортикоїдних препаратів.

Для цього виду позбавляючи характерно хронічний перебіг хвороби з періодичними рецидивами. Незважаючи на медикаментозне лікування, рецидиви відбуваються з частотою 1-3 рази в рік. Особливо вперто не піддається терапії лишай у хворих з ерозивно-виразковими формами висипань, пацієнтів з цукровим діабетом, підвищеним артеріальним тиском або з ураженням слизових оболонок. При сприятливому перебігу хвороби видужання відбувається через 2-3 місяці. Слід дотримуватися дієти: виключити прянощі і дуже гострі страви, так як вони впливають на відновлення тканин шкірного покриву.

У народній медицині застосовуються наступні засоби, що допомагають позбутися від лишаю:

• При ураженні порожнини рота – ванночки або полоскання відварами шавлії, ромашки, алтея, подорожника, календули, евкаліпту і іншими натуральними протизапальними, антимікробними засобами, а також застосування кашки з подрібненого листя алое.
• Для обробки уражених ділянок шкіри виготовляють наступний склад:
• Березовий дьоготь має антибактеріальні та протизапальні властивості. Він також використовується при лікуванні псоріазу. Можна придбати готовий крем, бальзам або мазь на основі дьогтю і наносити його на шкіру, або приготувати крем своїми руками:
• Мазі на основі протизапальних трав. Для цього використовують 10 г сухої речовини трав, зазначених у п. 1 і змішують їх з 50 г вазеліну.
• Рекомендується використовувати трави не тільки для зовнішнього застосування, але і для загального зміцнення імунітету:

Відвари трав приймають по півсклянки двічі на день курсами: 3 місяці – лікування, 2 тижні – перерва. В якості заспокійливих натуральних засобів застосовують настоянку пустирника або валеріани. Перекис водню, спиртові розчини або оцет в цьому випадку використовувати не рекомендується, так як вони володіють подразнюючою і припікаючою дією, що може посилити хворобливий стан. Масаж при цьому шкірному захворюванні також протипоказаний, так як він створює додатковий дратівливий ефект.

2

Висівкоподібний лишай

Збудником лускатого (кольорового позбавляючи) є дріжджеподібний грибок, який призводить до поверхневого, невоспалительному ураження шкіри. Захворювання практично не заразно (в рідкісних випадках передається контактним шляхом). Цей вид позбавляючи лікують в основному зовнішніми засобами:

1. Кетоназолом у формі 2% шампуню (або Низоралом) обробляють всі поверхні, де зазвичай з’являються плями (одноразово в день, 5 сут.):

• тулуб;
• верхні і нижні кінцівки;
• волосиста частина голови (найчастіше тут починається поява плям).

2. Протигрибкові мазі, креми та спреї – Ламікон®, Дифлюкан, Мікомакс, Клотримазол, Препарати та інші. Їх накладають 2 рази в день не менше 2-х тижнів. 3. Системні протигрибкові препарати – Кетоконазол або Ітраконазол, Флуконазол. Ці ж препарати використовуються для профілактики рецидивів. 4. 2% йод-саліциловий спирт, борно-саліциловий спирт, розчин саліцилової кислоти (2% – при легкій формі захворювання, 5% – при запущеній). Спиртовими розчинами потрібно відлущувати поверхневий шар шкіри на уражених ділянках. Ці засоби допомагають також усунути свербіж. Оскільки захворювання має тенденцію до рецидивів, то рекомендується обробляти місцевими засобами найбільшу площу шкіри.

Висівкоподібний лишай – одне з шкірних захворювань, яке успішно лікується народними засобами:

• Так як грибок, що викликає ураження шкіри, не любить кисле середовище, то ефективно протирати шкіру 2 або 4% оцтом один 1 раз/добу. протягом тижня. Шкіру рекомендується також подкисливать для профілактики захворювання в ті періоди, коли воно зазвичай рецидивує (навесні і восени).
• Замість протирання оцтом після прийняття душу можна обливатися водою, в яку додано лимонна кислота. При пранні одягу хворого також додають оцет.
• 1 ст. л. 9% столового оцтової кислоти змішують з півсклянкою горілки і протирають цим розчином уражені місця.
• 3% спиртовий розчин борної кислоти змішують з водою у співвідношенні 3:2. Цим складом змащують шкіру щодня.

3

Трихофітія

Носіями грибків при трихофітії (або стригучий лишай, мікроспорії) найчастіше є діти і домашні тварини (кішки, собаки ). Інфекція передається контактним шляхом. На лікування гладкої частини шкіри медикаментозними засобами іде 3-4 тижні. Волосисту область голови лікувати складніше і довше.

Для лікування застосовують препарати:

• Протигрибкові засоби системної та місцевої дії – Міконазол, Ламікон®, Тербінафін, Ламізил, Клотримазол, Микофин, Флуцис, Кетоконазол, Мікосептін.
• «Золотим стандартом» в терапії стригучого лишаю (особливо волосистої області голови), є препарат Гризеофульвін. Таблетки необхідно запивати 1 ч. л. рослинного масла.
• Шкіру обробляють також мазями, що традиційно використовуються для усунення грибкових уражень – 3-5% сірчана мазь, 5-10% дьоготь, а також подкисляющими засобами на 70%-ном спирті, застосовуваними при отрубевидном лишаї.
• Волосся голять по площі, на 1 см більше поразки, і обробляють вранці 5% спиртовою настоянкою йоду, а ввечері – сірчаної маззю (для дітей – 5%-ний, для дорослих – 10%). Така терапія дає хороший результат на початковій стадії захворювання і дозволяє уникнути застосування більш сильних протигрибкових засобів.

Волосся потрібно голити тому, що вони теж уражаються грибком і є осередком подальшого розповсюдження інфекції.

Народні методики можна використовувати якщо вони приносять ефект протягом 3-5 днів. В іншому випадку, якщо інфекція поширюється далі по поверхні шкірного покриву, краще звернутися до лікаря і продовжити лікування традиційними медикаментозними засобами, так як патологія може перейти в хронічну форму.

Крім народних засобів, використовуваних при лікуванні висівкоподібного лишаю, можна застосувати наступні рецепти:

• Видавити 3-4 зубчики часнику через часникодавку, залити 3 склянками яблучного оцту і настоювати добу. Отриманим настоєм протирати уражені місця.
• Сік часнику змішати з касторовою олією і змащувати шкіру.
• Чистий дьоготь і вершки змішати в рівних пропорціях, втирати у шкіру 2 рази /добу. В якості профілактики рекомендується використовувати для миття тіла і голови дігтярне мило.
• 6 зубчиків часнику очищають, промивають і дрібно рубають. Часник складають в скляну пляшку і заливають туди йод, який повинен покрити шар часнику. Для цього потрібно 3-5 бульбашок йоду. Пляшку закривають і збовтують, настоюють протягом доби і змащують ці розчином уражену шкіру.

4

Питириаз

Питириаз, або рожевий лишай Жибера, виникає на тлі загального ослаблення організму. Природа цього захворювання точно не відома, на думку деяких вчених, збудником є вірус герпесу, так як він виявляється у хворих на ранній стадії хвороби.

Якщо немає ускладнень, то рожевий лишай не лікують. Мимовільне одужання може настати через 10-15 днів. У складних випадках (при приєднанні бактеріальної інфекції) лікування може затягнутися до 2-3 тижнів (іноді до кількох місяців). Хворим рекомендується дотримуватися наступних рекомендацій:

• обмежувати водні процедури;
• не розтиратися мочалками і рушником;
• носити повітропроникну одяг, щоб шкіра не дратувалася від рясного потовиділення.

Якщо спостерігаються сильні ураження шкіри за типом екземи, то застосовують такі лікарські засоби:

• Аплікації з глюкокортикостероїдних мазей і кремів – Гідрокортизону бутират, Алклометазона дипропіонат, Метилпреднізолону ацепонат, Мометазону фуроат.
• Системні глюкокортикостероидные препарати при наявності ускладнень – Преднізолон по 15-20 мг/добу до повного одужання.
• Антигістамінні препарати – Цетиризину гідрохлорид, Лоратадин, Хлоропірамін, Клемастин, Тавегіл, Супрастин, Димедрол та інші.
• При наявності ускладнень застосовують антибіотики, вітамінні препарати (A, C, PP, групи B).
• Середньохвильова ультрафіолетова терапія.

Зовнішнє лікування при рожевому лишаї в офіційній медицині не застосовують. Так як поява рожевого лишаю в першу чергу пов’язано з ослабленням імунних функцій організму, то засоби народної медицини спрямовані на їх зміцнення:

• Настоянки елеутерококу, родіоли рожевої, женьшеню, чистотілу – по 20 крапель на 1 ст. води, приймають 2 рази/добу.
• Відвари загальнозміцнюючих та протизапальних трав, що застосовуються при червоному плоскому лишаї.
• Для місцевої обробки шкіри використовують водну суміш цинку – тальк в порошку, гліцерин, воду і окис цинку з 2 ст. л. змішують у скляному посуді. Шкіру змащують 2 рази в день.
• Аплікації з сирого дріжджового тіста наносять на уражені ділянки і витримують протягом 2 годин (всього 5 днів).

5

Оперізуючий лишай

Вірус Зостера, або оперізувальний лишай, – інфекційне захворювання, причиною якого є вірус вітряної віспи.

Для його лікування застосовують такі лікарські засоби:

• Для усунення больового синдрому – анальгетики (Диклофенак, Аналгін, Пенталгін, Німесил). Після розтину бульбашок і очищення шкірного покриву використовують місцеві знеболюючі пластирі, Меновазин. Якщо ці засоби не допомагають, то вводять внутрішньом’язово 0,5% Новокаїн (при відсутності непереносимості до нього).
• Противірусні препарати – Ацикловір, Кагоцел, Валацикловір, Зовіракс, Фамцикловір, Улкарил, Герпевір. Добова доза Ацикловіру становить 4 г, її ділять на 5 доз по 800 мг. Тривалість лікування – 5-7 днів, а у людей старшого віку – довше (до 10 днів і більше).
• Фітопрепарат з противірусною та імуномодулюючою дією Протефлазід – по 40 крапель в 3 прийому щодня.
• Полівітамінні комплекси і вітаміни групи B.
• Для місцевого лікування уражень шкіри – зрошення Інтерфероном, спиртові анілінові барвники (йод, зеленка, Фукорцин) наносяться за 2 рази/добу. до висихання, противірусні мазі Герпевір, Ацикловір, Зовіракс.
• При важких виразкових ураженнях застосовують мазі, що містять антибіотики – тетрациклінову, террамициновую, еритроміцинову, полимиксиновую мазі Левомеколь, Бактробан та інші.
• Для загоєння виразок – мазі і гелі Актовегін, Солкосерил.

Анілінові барвники і мазі добре усувають скоринки, що утворюються на місці висипу. Примусово видаляти їх не рекомендується. При виконанні всіх призначень лікаря оперізувальний лишай виліковується протягом 1-3 тижнів. Відсутність терапії може призвести до серйозних ускладнень:

• стійкі невралгії, призводять до необхідності системного лікування;
• менінгоенцефаліти;
• повне руйнування очного яблука при появі виразок на рогівці;
• захворювання трійчастого, лицьового нерва;
• парези м’язів;
• порушення слуху.

Якщо після лікування лишаю не йде біль (а больовий синдром може зберігатися кілька місяців), то призначають Нейродикловит – нестероїдний протизапальний засіб, анальгетик в поєднанні з вітамінами групи B. Завдяки відновленню пошкодженої вірусом нервової тканини біль купірується.

У народній медицині застосовуються такі рецепти для лікування оперізувального лишаю:

• 3 ст. л. трав’яного збору з листя меліси, чебрецю і материнки в рівних пропорціях заливають 1 ст. окропу і тримати на водяній бані на слабкому вогні протягом 15 хвилин, охолоджують, злегка віджимають, кладуть в полотняний мішечок і використовують як компрес на уражені місця.
• 1 ч. л. сухого реп’яха або 1 ч. л. вербової кори заливають 1 ст. окропу, настоюють 1 год. Настій п’ють по ¼ склянки 3-4 рази/добу. Курс лікування триває 1 місяць.
• Компрес із збору трав, взятих у рівній пропорції: листя ожини, польовий хвощ, квітки троянди і календули, подрібнена вербова кора. 2 ст. л. суміші трав на 1 ст. окропу. Склад кип’ятять 15 хвилин, остуджують, проціджують. Марлеву серветку просочують відваром і тримають на уражених місцях протягом 2 ч.
• Змазування уражених місць яблучним оцтом через кожні 3 год або реп’яховою маслом, рецепт якого такий же, як при червоному плоскому лишаї.