Вроджені вади розвитку і мимовільні аборти

Частота зустрічальності ВВР при ЦД 1 типу становить від 6 до 12%, що в 2-5 разів частіше у порівнянні з загальною популяцією (2-3%). Клінічно значущі вади розвитку є причиною перинатальної смертності при ЦД типу 1 майже в 40% випадків [6].

Більшість зустрічаються ВВР (табл. 2) плода при ЦД типу 1 у матері впливають на центральну нервову систему, шлунково-кишковий тракт, серцево-судинну, сечостатеву і кісткову системи. Mills і співавт., використовуючи систему морфологічного розвитку для кожного органу, показали, що при цукровому діабеті є тенденція до пороків серця, нервової трубки та скелету, а варіанти каудальної регресії особливо тісно пов’язані ЦД типу 1 [7].

Як видно з табл. 2, закладка нервової трубки відбувається на 3-4-му тижні внутрішньоутробного розвитку, серцево-судинної та сечостатевої системи – на 5-му тижні, а весь органогенез плода повністю закінчується до 8-го тижня вагітності. У зв’язку з цим при відсутності планування вагітності, але негайне звернення за кваліфікованою допомогою і корекцією вуглеводного обміну в перші дні затримки менструації можна запобігти виникненню вад серця та магістральних судин. Однак шансів на абсолютно нормальну закладку нервової трубки навіть до цього раннього терміну вже не залишається.

СА зустрічаються в 30-60% випадків вагітностей при ПГСД, що в 2 рази вище, ніж у загальній популяції.

Частота розвитку ВВР і СА безпосередньо залежить від ступеня компенсації за 3-4 тижні до зачаття і в період органогенезу. Концентрація НbА1с на малих термінах вагітності відображає середній рівень глікемії в цей період, з чим безпосередньо пов’язана частота небажаних наслідків вагітності (рис. 1, 2) [12]. В цілому загальний ризик СА і ВПР при декомпенсації ЦД становить 65% [13].

Інформація, представлена на малюнках, і дані, отримані в подібних дослідженнях, показали, що нормалізація вуглеводного обміну до і під час раннього періоду вагітності знижує частоту розвитку ВВР і СА при ПГСД до рівня такої у загальній популяції [14-16]. Так, за даними Kitzmiller і співавт. [14], ВВР спостерігалися у 1,2% – з 84 обстежених жінок, що мали компенсацію СД до вагітності, в порівнянні з 10,9% з 110 жінок, які звернулися після зачаття. У дослідженні Steel і співавт. при компенсованому СД до вагітності ВВР зустрічалися лише у 3 (1,5%) з 196 пацієнток, при декомпенсованому ЦД на момент зачаття і в I триместрі вагітності ВВР плоду були виявлені вже у 14 (12%) з 117 жінок.

Активне впровадження програм предгравидарной підготовки у жінок з ПГСД, на думку дослідників, також дозволяє значно знизити частоту несприятливих наслідків вагітності. При метанализе 10 проспективних досліджень ефективності предгравидарной підготовки жінок з ЦД 1 типу були отримані наступні дані (табл. 3). У 1016 жінок, вагітність яких наступила на тлі компенсації вуглеводного обміну, ВВР плода були у 24 (2,4%) новонароджених. У 1604 жінок, які звернулися за кваліфікованою медичною допомогою вже під час вагітності і мали різну ступінь компенсації ЦД, ВВР плоду відзначалися у 118 (7,4%) новонароджених.