Висип є основним клінічним проявом ряду інфекційних захворювань: менінгіту, кору, краснухи, корости, вітряної віспи, менінгококової інфекції. На перший погляд їх диференціювати досить складно, але при ретельно зібраному анамнезі та спостереженні пацієнта лікар зможе поставити правильний клінічний діагноз. Неінфекційними причинами розвитку висипу є алергічні стани організму.
1
Висип на тілі малюка
Поразка поверхні шкірного покриву у вигляді висипу проявляється в результаті персистування в організмі різних інфекцій. До основних та найбільш поширених видів хвороб, пов’язаних з розвитком висипки, відносяться:
- менінгококова інфекція;
- кір;
- краснуха;
- алергічна реакція;
- вітряна віспа;
- короста.
2
Менінгококова інфекція
Розвиток менінгококової інфекції викликає грамнегативна бактерія, яка є представником роду Нейссерии. Збудник стійкий до зовнішнього середовища і здатний зберігати патогенні властивості при температурі нижче 20 градусів, тому епідемія захворювання наростає в осінньо-зимовий період. Передача менінгокока відбувається через предмети домашнього ужитку, рукостискання, при чханні зараженої людини, через поцілунки.
Менінгокок проникає в організм через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, після чого бактерія потрапляє в кров і розповсюджуються по всьому організму. Імунна система людини відповідає посиленим виробленням нейтрофілів, що сприяє активації фагоцитозу для придушення розмноження інфекції. Менінгокок володіє рядом специфічних факторів, які пригнічують імунні механізми захисту і формують незавершений фагоцитоз, завдяки чому створюються умови для проникнення збудника в центральну нервову систему. У головному мозку збудник прикріплюється до оболонки мозку і викликає запальні реакції.
Клінічно менінгокок проявляється загальнотоксичним синдромом, який характеризується:
- головними болями;
- запамороченням;
- млявістю;
- апатією;
- фебрильною лихоманкою;
- зниженням апетиту.
При тривалому інфікуванні виникають симптоми подразнення м’яких оболонок головного і спинного мозку, які виявляються позитивними менінгеальними знаками. До них відноситься:
- симпмтом Брудзинського, Лессажа – перевіряють тільки у грудних дітей;
- симптом Керніга;
- ригідність потиличних м’язів.
Але найбільш характерною ознакою інфекції є специфічна геморагічна висипка, яка має зірчасту форму і певну локалізацію. У перші дні захворювання вона з’являється на задній поверхні спини, в міжсідничної складки і на згинальної поверхні суглобів. Через кілька годин шкірні елементи можуть зливатися з сусідніми, утворюючи великі конгломерати. Висип має специфічну форму п’ятикутної зірки, формується при ураженні токсинами збудника судинної стінки пацієнта.
Для діагностики захворювання необхідно враховувати скарги, ретельно зібраний анамнез і дані об’єктивного огляду. Лікувати такий стан необхідно з допомогою комбінованої антибактеріальної терапії (пеніциліни, цефалоспорини, аміноглікозиди) – це є етіотропним методом, допомогти швидше впорається з висипом допоможе внутрішньовенне введення глюкокортикостероїдів (Дексаметазон, Преднізолон).
3
Кір у дітей
Кір – це одне з найбільш небезпечних і легко передаються вірусних захворювань дитячого віку, супроводжується характерними висипаннями на шкірі і високою лихоманкою на тлі загального токсичного синдрому. Патологія передається повітряним або повітряно-крапельним шляхом при виділенні вірусу в навколишнє середовище хворою людиною. Частіше уражаються вірусом кору діти молодшого віку (з 1 року до 5 років).
Вірус впроваджується в слизову оболонку верхніх дихальних шляхів або кон’юнктиви ока, адсорбується і проникає у підслизову оболонку, де відбувається реплікація його генетичного матеріалу. Протягом перших трьох днів (інкубаційний період ) хворий не відчуває ніяких клінічних проявів, так як імуноглобулін організму повністю пригнічує патогенетичне вплив вірусу кору. До кінця інкубації концентрація збудника значно збільшується і відзначається поява катарального синдрому у вигляді риніту, кон’юнктивіту, набряку слизових оболонок глотки та гортані, бронхіту. Крім органів респіраторної системи, уражається травний тракт: слизова оболонка язика, ясен, щік, стравоходу, шлунка. У вищевказаних органах з’являються плями Філатова-Бельського – це ділянки некротизованного епітелію з еритемою і зі скупченням макрофагів і еозинофілів. Це є основним діагностичним ознакою кору при появі висипу.
Період висипань характеризується появою на 4-5 день зараження і характеризується етапністю поразки. Елементи мають специфічний вид: папульозна рожева висипка, в перші години дрібна, а надалі схильна до збільшення і зливання, з утворенням скупчень висипань неправильної форми. Часто вона локалізується на животі, зовнішньої і внутрішньої поверхні рук. Також змінюється зовнішній вигляд дитини: з’являються ознаки набряклості і одутлість особи, пов’язані з місцевим лімфостазом. Висип в перші години хвороби з’являється на шкірі за вухами і спинці носа, потім поширюється на обличчя, шию і верхній плечовий пояс. На другу добу корової інфекції висип поширюється на весь тулуб і верхні кінцівки, на 3 дня уражаються нижні кінцівки, період висипань змінюється пігментацією. Елементи набувають бурий колір, темніють, покриваються скоринкою, яка згодом відпадає.
У лікуванні висипу при корі використовуються в якості етіотропного препарату інтерферони та імуноглобуліни, які можуть застосовуватися місцево при виражених симптомах ураження.
4
Краснуха
Краснуха – це небезпечне інфекційне захворювання, яке характеризується помірним синдромом інтоксикації і шкірними проявами у вигляді мелкопятністой або плямисто-папульозного висипу. Збудник захворювання відноситься до виду РНК-вмісних вірусів – Рубивирида. Діти можуть захворіти при контакті з хворим краснухою. Механізм передачі – аерозольний, тобто виділення вірусу відбувається при кашлі.
Місце впровадження вірусу є слизова оболонка верхніх дихальних шляхів, на якій він прикріплюється і відбувається проникнення в клітину його токсичних речовин. Всередині клітин починається розмноження збудника і поширення по всьому організму, яке проявляється різною симптоматикою:
- Перші 10 днів після потрапляння вірусу в організм протікає інкубаційний період, в який пацієнт не пред’являє скарг.
- Катаральний синдром є першим – відбувається ураження слизової ротової та носової порожнини. Тому основними клінічними симптомами будуть риніт, ларингіт, стоматит і поява характерних дрібних блідо-рожевих плям на м’якому небі. У дітей старшого віку відзначається сухий кашель і осиплість голосу.
- За кілька днів до появи висипань відзначається збільшення регіонарних лімфатичних вузлів. Це пов’язано з накопиченням вірусу і його поступовим поширенням.
- Поява висипу є обов’язковим клінічним проявом хвороби. Вони в перші години з’являються на волосистій частині голови, обличчі, за вухами, на шиї. Через 5-6 годин батьки відзначають, що частина тіла дитини повністю покрилася висипом. Потім поступово вона поширюється на тулуб, спину, стегна, ноги. При натисканні на шкіру елементи зникають, вони не схильні до злиття. Шкіра під висипаннями негиперемирована, має звичайну блідо-рожеве забарвлення. Самі висипання не виступають над поверхнею шкіри, при обмацуванні шкірні покриви гладкі і сухі. Через 2-3 дні висип проходить, не свербить і не залишає ніяких виразок і ерозій.
- Період реконвалесценції настає через 2-3 тижні захворювання і характеризується повним відновленням всіх функцій організму. При ігноруванні лікування краснухи у дитини є ризик розвитку патології центральної нервової системи, так як при збільшенні вмісту вірусів у крові підвищується виділення токсинів, а вони патологічно впливають на внутрішні органи і системи організму. Особливо небезпечне захворювання для вагітних, так як вірус краснухи призводить до розвитку сліпоти у плода та багатьох інших аномалій.
У діагностиці особливу увагу необхідно звертати на характер появи висипань, епідеміологічний анамнез, об’єктивний огляд шкіри і лабораторні показники. В крові буде спостерігатися збільшення швидкості осідання еритроцитів і підвищення лімфоцитів. Для лікування краснухи використовуються інтерферони та імуностимулятори.
5
Висип при алергії
Алергічні стани дуже часто спостерігаються у дітей з самого народження – це пов’язано з неспроможністю органів травного тракту й імунної системи. З віком ця патологія дозволяється самостійно, але в грудному та ранньому дошкільному віці призводить до розвитку ряду ускладнень. Стани, що характеризуються висипаннями на шкірі:
- непереносимість харчових продуктів – алергічний дерматит (білка коров’ячого молока, лактози, цитрусових, глюкози і т. д.);
- алергія на лікарські засоби (пеніциліни, тетрациклін, аміноглікозиди, фторхінолони, лідокаїн, глюкокортикостероїди);
- гіперчутливість на предмети навколишнього середовища (пилок рослин, шерсть тварин, пил, кліщі, таргани, укуси комах ).
Висип при алергії пов’язана з надходженням в організм дитини чужорідного білка, який при різних станах буде мати специфічну будову. При попаданні його в кров відбувається зв’язування з клітинами імунної системи, що призводить до розвитку реакцій гіперчутливості та появі висипань по типу кропив’янки. Для діагностики необхідно ретельно зібрати анамнез, так як при огляді висип не має специфічних ознак: вона розташовується на будь-якій ділянці шкіри у вигляді червоних крапок з білястим центром або однорідної ділянки з червоністю без білих вкраплень.
Для лікування алергії батьки повинні звернутися на консультацію до дитячого алерголога і педіатра, так як цей стан часто не вимагає серйозного лікування і є транзиторним, на думку Комаровського. В якості екстреної терапії для зняття алергічної гіперчутливості рекомендується введення глюкокортикостероїдів (Преднізолон, Дексаметазон) і препаратів антигистаминового ряду (Супрастин, Димедрол, Кестин).
6
Вітряна віспа
Вітряна віспа – це гостре захворювання, яке виникає при ураженні організму з вірусом роду герпесвирида. За будовою вірус віспи нагадує вірус герпесу, які клінічно в перші дні захворювання дійсно схожі. Ця патологія відноситься до однієї з найбільш частих дитячих хвороб, кожна друга дитина переніс цю інфекцію в перші роки життя. Передача вірусу здійснюється через повітря, у який збудник потрапляє під час чхання або высмаркивания хворого. Вітряна віспа поширена в дитячих садах і яслах.
Збудник потрапляє на слизову оболонку дихальних шляхів і носоглотки малюка, проникає всередину клітин, і починається його розмноження. Перші 48 годин після инфицирвоания відбувається накопичення вірусних частинок в організмі, тому клінічні симптоми відсутні. На 3 день захворювання розвивається висип на тілі дитини, яка характеризується появою рясно плямисто-везикулезных елементів на слизовій оболонці ротоглотки.
Пухирці з’являються спочатку на волосистій частині голови і тулуб, обличчя уражається рідше, на відміну від натуральної віспи. Висип проходить ряд динамічних змін: спочатку з’являється пляма – папула – везикула – скоринка. Елементи проходять швидко: за дві доби пляма зазнає ряд змін і завершується утворенням кірочки. Висип має характерний маленький розмір, розташовується на незміненій шкірі, всередині папул міститься безбарвна рідина. Протягом тижня скоринки підсихають і самостійно відпадають, на їх місці утворюється невелике вогнище гіперемії або рубець.
У діагностиці звертають увагу на характер висипань і зміна елементів в динаміці. Для лікування вітряної віспи рекомендується використовувати препарати противірусної ряду: Інтерферон, Тилорон, Анаферон. В період відновлення лікарі призначають імунностимулюючі препарати (Імудон, Рибомуніл) та загартовуючі процедури.
7
Короста
Короста – це заразне захворювання, яке викликається впровадженням в організм коростяного кліща. Зараження відбувається при контакті з інфікованими тваринами, при контакті з деревами, під час відвідування лісу або через одяг хворого людини. Короста є найпоширенішим паразитарних захворюванням серед дітей, тому необхідно використовувати індивідуальні засоби захисту (спреї, креми, краплі) під час виїзду на природу. Всіх домашніх тварин необхідно дезінфікувати спеціальними ветеринарними засобами.
Кліщ потрапляє на поверхню шкіри, прогризає шлях до підшкірній клітковині, проникає в дерму і починає відкладати яйця. При тривалому персистуванні кліщів в організмі у людини під час огляду виявляються кліщові ходи, всередині яких знаходиться паразит. Клінічно захворювання проявляється сильним сверблячкою, що найбільш інтенсивний в нічний і ранковий час. Висип при корості має характерний вигляд дрібних гиперемированных плям з білуватим центром. Висипання нагадують червоні крапки після укусу комарів, але в більшій кількості.
Діагностика складається з анамнезу і об’єктивного огляду шкіри. Найважливішим методом етіотропної терапії є витягання кліща зі шкіри. Далі пацієнту призначається симптоматична терапія у вигляді антигістамінних, глюкокортикостероїдних, аналгезуючий і протизапальних мазей.
