ВИКОРИСТАННЯ BIS-МОНІТОРИНГУ

Прокошев П. В., Горло Ц. Р.

МОНІКИ їм. М. Ф. Володимирського, Москва 2006р.

Проблема незапланованого відновлення свідомості (НВС) в ході операції та анестезії розглядається в даний час як актуальна і їй приділяється певна увага у сучасній клінічній анестезіології.

Згідно зі статистичними даними, частота НВС визнається рівною в середньому 2 випадки на 1000 анестезий.

Для попередження НВС в ході операції необхідна оцінка стану свідомості хворого.

Найбільш часто використовуваною методикою визначення рівня свідомості є оцінка фізіологічних показників пацієнта: артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, потовиділення, сльозотеча, зрачковая реакція. Проте дана методика не дозволяє об’єктивно оцінити рівень свідомості пацієнта під час операції.

Одним з об’єктивних методів оцінки глибини анестезії є оцінка биспектрального індексу.

Біспектрального індекс BIS -це параметр, який забезпечує пряме вимірювання ефекту загальної анестезії та седації головного мозку. Він обчислюється на основі безперервно реєстрованої ЕЕГ.

Числова шкала BIS.

100

Пробудження

70

Легкий / Середній спокій Глибокий спокій

60

Загальна анестезія

40

Глибокий гіпнотичний стан

0

Плоска ЕЕГ

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ: порівняння рівня гіпнотичного компоненту при різних видах анестезії на основі свідчень BIS.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ: Для визначення рівня BIS-сигналу використовувався монітор глибини наркозу A-2000XP(ASPECT MEDICAL SYSTEMS, США.) Проводилися дослідження при різних видах анестезії у хворих з ендокринною, абдомінальної, торакальної і ін. патологіями у МОНІКИ.

Всі хворі були розділені на 6 груп по виду гіпнотичного компоненту анестезії:

1. Пропофол + Фторотан

2. Пропофолу + Фторотаново – закисно-

киснева суміш

3. Пропофол + Севофлюран

4. Севофлюран

5. Пропофол

6. Спиномозговая анестезія з гипноседацией

Вік пацієнтів в усіх групах від 26 до 68 років. Ступінь анестезіологічного ризику 3-4 за шкалою ASA. Середня тривалість всіх операцій склала 2,5 години. Всім пацієнтам проводилась премедикація стандартна: 10мг Реланиума за 30 хвилин до операції внутрішньом’язово. Одному пацієнту з діагнозом міастенія премедикація не проводилася.

У 1-й групі хворих (п-22) індукція проводилася послідовним введенням

Реланиума 10 мг, Фентанілу-5мкг/кг, Пропофола-2мг/кг Релаксант – Есмерон-50мг Після інтубації трахеї підключали Фторотан – від 1,1 об.% до 1,6 об.%. Рівень BIS сигналу змінювався наступним чином.

Види анестезії

У 2-й групі хворих (п-31) індукція проводилася послідовним введенням р-ра реланиума 10 мг, фентанілу-5мкг/кг, пофола-2мг/кг міорелаксант-есмерон-50мг. Після інтубації трахеї підключали закисно-кисневу суміш і фторотан-від 1,1 об.% до 1,6 об.%. Рівень BIS сигналу змінювався наступним чином.

У третій групі хворих (п-16) індукція проводилася послідовним введенням пропофолу в дозі 2мг/кг, фентанілу-5мкг/кг, міорелаксант-есмерон-50мг. Підтримка анестезії: севофлюран від1 об.% до 1,9 про%, закисно-киснева суміш від 0,5 до 1,0 літра в хвилину. Рівень BIS сигналу змінювався наступним чином.

У четвертій групі хворих (п-24) індукція та підтримання анестезії проводилося севофлюраном від!про% до 1,9 про%.

У п’ятій групі хворих (п-14) індукція проводилася послідовним введенням р-ра пропофолу в дозі 2мг/кг, фентанілу-5мкг/кг, релаксант-есмерон-50мг. Поддержаниегипнотического компонента анестезії здійснювалося постійною інфузією пропофолу в концентрації 2 мгкггод

У шостій групі пацієнтів операції проводилися під спінальною анестезією, анекаин 0,5% в дозі-25мг . Внутрішньовенна седація: реланіум в дозі від 2,5 мг до 10мг дробно і пропофол у дозі від 25 до 40мг дрібно.

ВИСНОВКИ:

Проведені дослідження в різних клініках МОНІКИ при різних варіантах анестезії показали, що рівень BIS-сигналу найбільш різко знижується і досягає мінімальних значень при застосуванні Пропофолу.

Значення BIS 40-60 утримуються на мінімальних концентраціях Пропофолу 2мгкггод, що дозволяє скоротити загальну дозу препарату.

При різних варіантах комбінованої анестезії під час корекції гемодинамічних порушень , відпадала необхідність у коригуванні гіпнотичного компоненту анестезії виходячи з показників BIS.

Проведення моніторування глибини наркозу дозволяє анестезіологу контролювати гіпнотичний компонент анестезії на необхідному рівні, знижуючи ймовірність неконтрольованого пробудження пацієнта під час операції.