Розрізняють часткову і повну ретенцію. У разі часткової ретенції коронка зуба не повністю покрита слизовою оболонкою. При повному ретенції зуб абсолютно закритий, в роті його не видно. При повному ретенції коронка зуба може бути покрита тільки слизовою оболонкою, слизовою оболонкою і частково шаром кістки або ж повністю шаром кістки (рис.1).
Рис. 1 а — часткова ретенція нижнього восьмого зуба; б — часткова ретенція нижнього восьмого зуба з поширеною околокоронковой сумкою; в — повна ретенція під слизовою оболонкою; г — повна ретенція під кісткою і слизовою оболонкою; д — повна кісткова ретенція.
Положення ретенированного зуба може бути вертикальним, у цьому випадку вісь зуба збігається з вертикальною лінією. Таке положення часто спостерігається у нижніх і верхніх восьмих зубів. Якщо вісь ретенированного зуба утворює з вертикаллю кут, менший прямого, то вживають термін «кутове (ангулярное) положення», причому медіально – або дистально-кутове, дивлячись по тому, куди зуб нахилений: вперед або назад. Положення при нахилі зуба назовні або всередину називають щічно-кутовим або мовно-кутовим. Визначення «горизонтальне положення» вживають у тому випадку, коли вісь зуба утворює з вертикаллю прямий кут. Горизонтальне положення може бути: сагиттальным, поперечним, а також косим. Дуже рідко зустрічається такий різновид ретенції, коли зуб розташований так, що коронка звернена в бік тіла щелепи (частіше у нижнього восьмого), а коріння — до альвеолярного краю (рис. 2, 3, 4).
Рис. 2 а — вертикальне положення; б — положення зуба, нахиленого в медіальному напрямку; в — положення зуба, нахиленого в дистальному напрямку; р — горизонтальне положення зуба.
Рис. 3 а — положення нахилу в мовний бік; б — обидва положення нахилу зубів на нижній щелепі; в — положення нахилу в бік щоки.
Рис.4 а — зворотне положення нижнього восьмого зуба; б — зворотне положення верхнього восьмого зуба
Серед крайнощів заслуговує на увагу випадок ретенції восьмого зуба, коли він, знаходячись у вертикальному положенні, лежав настільки глибоко в тілі нижньої щелепи, що його верхівки коренів були у краю нижньої щелепи і судинно-нервові утворення проходили через зуб. Видалення цього зуба справили шляхом внеротового розтину (Моцар; рис. 5).
Рис. 5 а — нижньощелепний канал, що проходить через нижній ретенированный восьмий зуб; б — глибока вертикальна ретенція восьмого зуба.
Двостороннє (симетрично) ретенированными бувають,
в основному, нижні, рідше верхні восьмі зуби.
Діагноз ретенції
Ретенція передбачається в таких випадках: якщо зуб у роті не видно або ж видно тільки його верхівка (покрита зубним каменем верхівка зуба може бути помилково прийнята за каріозну поверхню кореня).
Діагноз може бути уточнений за рентгенівським знімкам. При будь-яких обставин є необхідність у внутрішньоротові знімку. Зовнішьоротової знімок нижньої щелепи потрібен у тому випадку, якщо на внутрішньоротові знімку видно лише менша частина ретенированного зуба.
Втім, у діагностиці ретенції зубів внутрішньоротовою знімок по відношенню до внеротовому знімку можна розглядати як збільшення під мікроскопом порівняно з невеликим збільшенням. Внутрішньоротовою рентгенівський знімок з хірургічної точки зору представляє більший інтерес.
