В. Р. Акімкін,
кандидат медичних наук
Головний військовий клінічний госпіталь
імені акад. Н.Н. Бурденко
Москва, Росія
Медичний персонал лікувально-профілактичних установ відноситься до категорії підвищеного ризику зараження і захворювання вірусними гемоконтактными гепатитами. Для виявлення рівня інфікованості і планування профілактичних заходів проведено дослідження крові 1546 співробітників 66 відділень (табл. 1). Діагностичний скринінг проводили методом ІФА за допомогою тест-систем другого покоління фірми «Hoffman-La Roche Ltd» (Швейцарія). В результаті обстеження виявлено нерівномірність інфікування вірусом гепатиту В медичного персоналу різних за профілем відділень стаціонару.
Таблиця 1.
Частота виявлення маркерів інфікування вірусом гепатиту В медичного персоналу та пацієнтів, Х±mx
| Група | HBsAg,% | antiHBs,% | antiHBc,% |
| Медичний персонал | |||
| В цілому | 15,0±0,7 | 29,6±0,2 | 42,8±0,1 |
| Гемодіалізне і
гематологічне відділення |
35,0-35,7 | 59,5-65,0 | 78,8-83,8 |
| Лабораторне, реанімаційні
і хірургічні відділення |
19,0-21,4 | 31,8-50,1 | 45,6-70,2 |
| Терапевтичні відділення | 5,1-7,2 | 18,2-21,1 | 27,7-32,3 |
| Пацієнти | |||
| Відділення гемодіалізу | 49,6±2,1 | 74,0±3,l | 87,8±5,3 |
| Гематологічні відділення | 36,1-45,3 | 66,9-77,5 | 68,6-89,8 |
| Хірургічні відділення | 16,4-28,1 | 30,1-47,6 | 37,4-63,8 |
| Терапевтичні відділення | 7,6-11,3 | 15,7-20,3 | 23,2-27,1 |
За частотою виявлення маркерів інфікування вірусом гепатиту В медичний персонал виявився розподілений на 3 групи:
1-ю (найвищі показники) складають співробітники гемодіалізного та гематологічних відділень,
2-ю — працівники лабораторного, реанімаційних та хірургічних відділень і
3-ю (найменші показники) — співробітники терапевтичних відділень.
В даних групах зареєстровані достовірні відмінності за частотою виявлення HBsAg, так і по наявності антитіл до вірусу гепатиту В. Виявлення маркерів інфікування в крові персоналу тісно корелювала з аналогічними показниками серед пацієнтів зазначених профільних відділень (r=0,83, р<0,01).
Таким чином, частота виявлення маркерів інфікування вірусом гепатиту В в крові медичного персоналу значною мірою детермінована специфікою лікувально-діагностичної діяльності, що визначається профілем відділень, а також категорією пацієнтів, які перебувають у них на лікуванні.
Специфічна імунопрофілактика проти вірусного гепатиту В медперсоналу лікувально-профілактичних установ — найважливіше завдання сучасної охорони здоров’я. Вакциновано 822 співробітника великого стаціонару. Відбір контингенту для вакцинації проводився за результатами попереднього скринінгу персоналу на наявність маркерів інфікування вірусом гепатиту В (HBsAg і antiHBs) в крові. Вакцинацію проводили рекомбінантної дріжджовий вакциною гепатиту В виробництва НВК «Комбиотех Лтд» (Росія) за стандартною (0-1-6 міс.) та екстреної (0-1-2 міс.) схемами. Результати імунологічних досліджень, проведених через 1,5-2 міс. в групі вакцинованих за стандартною (604 особи) та екстреної (218 осіб) схемами, представлені в табл. 2. Реакції на введення вакцини, які проявлялися ознаками місцевого запалення, відзначалися у 1,7+0,04 % імунізованих.
Таблиця 2.
Результати імунологічних досліджень, проведених в групах вакцинованих за стандартною та екстреної схемами, Х±mx
| Група | Титри antiHBs, МО/л | Сероконверсія,% | |||
| 10-100 | 100-500 | 500-1000 | >=1000 | ||
| Вакциновані по
стандартною схемою (n=604) |
9,6±0,4 | 12,8±0,3 | 22,8±0,4 | 54,8±0,3 | 98,0±0,3 |
| Вакциновані по
екстреної схемою (n=218) |
33,2±0,9 | 30,4±1,1 | 24,l±l,0 | 12,3±1,3 | 92,7±0,8 |
Таким чином, виявлений рівень інфікування дозволяє вважати вірусний гепатит В професійним захворюванням медичного персоналу лікувально-профілактичних закладів. У зв’язку з цим забезпечення високого рівня специфічного протективного імунітету шляхом вакцинації слід розглядати як основний напрямок профілактики вірусного гепатиту В серед медичних працівників.
