Відкритокутова глаукома

Захворювання органів зору, пов’язане з порушенням відведення внутрішньоочної рідини і зростанням ВГД (внутрішньоочного тиску). Зоровий нерв відмирає, сигнали від органів зору перестають надходити до мозку – в результаті може настати сліпота.

Ця форма захворювання — прогресуюча і хронічна, її неможливо остаточно вилікувати.

Всі методи лікування націлені на збереження зору і стримування прогресії глаукоми. Терапію з підтримання можливо досяжних показників зору при глаукомі потрібно буде продовжувати все життя.

Профілактика зводиться до регулярного відвідування лікаря-офтальмолога і прийому деяких препаратів.

Види глаукоми

Крім відкритокутової глаукоми, є ще закритокутова — вони відрізняються особливостями перебігу захворювання і різним підходом до лікування.

В органах зору постійно утворюється внутрішньоочна рідина, яка відводиться крізь отвір між райдужкою і рогівкою. Це фільтруючий кут, що характеризує нормальну роботу органів зору.

При відкритокутовій глаукомі цей кут відкритий (як у нормі), при закритокутовій він перекривається.

Основна відмінність:

• Закритокутова форма розвивається стрімко, відвідний канал внутрішньоочної рідини при такій глаукомі блокується раптово, і в результаті перекривається фільтруючий кут. Це відчувається як напад, і потрібна термінова медична допомога.
• Відкритокутова глаукома прогресує поступово, її простіше діагностувати на ранній стадії. Фільтруючий кут не перекривається, т. к. відвідний канал рідини працює нормально, але відтік рідини утруднений із-за порушень в глибоких шарах органів зору.

Обом формам глаукоми притаманні проблеми із відведенням рідини, підвищення ВГД і відмирання нерва, що передає сигнали від органів зору в мозок. Симптоми у обох форм ідентичні.

Відкритокутова глаукома широко поширена, на неї припадає близько 90% звернень з приводу виявлення глаукоми. Серед усіх причин виникнення проблем із зором і сліпоти ця форма є другою по частоті поширення. Її вважають вікової хворобою, т. к. до 18 років вона зустрічається дуже рідко, а віці після 60 років глаукому діагностують 4% населення.

Стадії захворювання

• 1: нормальний тиск ртутного стовпа, до 27. Початкова ступінь глаукоми, на якій є невелике звуження периферичного поля зору і незначне підвищення ВГД. Проблеми з очним дном на цьому етапі може виявити лише офтальмолог в ході обстеження. Патологічні відхилення виражаються в тому, що в центрі диска нерва з’являється заглиблення, яке називається екскавація. Хвороба простіше всього лікувати, якщо вона діагностована на першій, початковій стадії.
• 2: помірний тиск ртутного стовпа, у діапазоні 28-33. Розвинена стадія глаукоми, на якій суттєво зменшується поле зору на периферії (більше, ніж на 10° відносно носа). Концентричне поле звужується до 20°. Екскавація досягає країв диска.
• 3: високий тиск ртутного стовпа, вище 33. Дуже небезпечна стадія, на якій проблеми із зором завдають серйозний дискомфорт. Концентричне поле зору звужується до 15 і менше градусів. Екскавація стає все ширший, зір може стати люльковим — пацієнт бачить навколишній простір дуже вузькоспрямоване, немов крізь трубку.
• 4: остання, термінальна ступінь. Зоровий нерв атрофується, найчастіше людина сліпне на один або обидва ока. Іноді зберігається здатність відчувати світ і/або маленький «п’ятачок» поля, що дозволяє трохи орієнтуватися в просторі.

Причини виникнення

Механізм розвитку первинної відкритокутової глаукоми: показник ВГД в нормі становить 18-22 міліметра ртутного стовпа. Щоб тиск залишалося в межах норми, необхідно, щоб внутрішньоочна рідина вільно циркулювала і не накопичувалася.

Якщо рідина накопичується всередині ока (а виробляється вона постійно) і не може своєчасно відводитися, це призводить до зростання ВГД. У підсумку перевантажується зоровий нерв і інші елементи органів зору. Без лікування нерв поступово відмирає, і людина сліпне.

Захворювання не має однієї чітко визначеної причини, на його розвиток може вплинути ряд факторів:

• генетична схильність (спадковість);
• особливості будови органів зору, зокрема – очного яблука;
• тривалий прийом стероїдних гормонів;
• атеросклероз;
• гіпертонія;
• діабет;
• мігрень;
• будь-які хвороби, які супроводжуються порушенням метаболізму.

З віком ризик розвитку первинної відкритокутової глаукоми зростає, особливо якщо є генетична схильність до цього. Людям старше 40 слід відвідувати офтальмолога щорічно – це найкраща профілактика, дозволяє діагностувати глаукому на початкових стадіях.

При наявності підтвердженого діагнозу необхідно відвідувати офтальмолога кожні 2-3 місяці для профілактики і моніторингу стану.

Первинна і вторинна глаукома

• Первинна: цей вид глаукоми розвивається під впливом перерахованих вище факторів, вплив яких не залежить від дій і способу життя пацієнта.
• Вторинна: на розвиток цього виду хвороби впливають травми, опіки та інфекції очей, а також інші зовнішні причини, які стосуються роботи зорової системи. Також вірогідність розвитку вторинної глаукоми підвищується при веденні нездорового способу життя – недолік руху, зайва вага, шкідливі звички, зловживання «гаджетами», відсутність режиму сну.

Вторинну глаукому можна умовно назвати придбаної, оскільки її розвиток в істотному ступені залежить від зовнішніх факторів, на які людина може впливати. ЗСЖ в якості профілактики і регулярне відвідування офтальмолога зменшують ризик появи вторинної глаукоми.

Симптоми і ознаки

На початкових стадіях хвороба може протікати без видимих симптомів. Багато симптоми (особливо в комплексі) складно не помітити, але пацієнти списують їх на втому, недосипання та інші особливості режиму.

Знижується гострота зору, звужується поле, з’являються складності з фокусуванням. Це вже наслідки прогресуючої хвороби, а не просто симптоми. Потрібно уважніше ставитися до свого здоров’я і стежити за будь-якими відхиленнями від норми.

Всі проблеми проявляються і посилюються поступово, іноді з моменту перших ознак до серйозних порушень зору може пройти кілька років. До цього моменту захворювання може бути вже дуже сильно запущено.

Щоб вчасно виявити хворобу і приступити до лікування, слід відслідковувати наступні симптоми:

• значне звуження меж поля зору – як периферичного, так і концентричного;
• розмиття картинки;
• різкий, сильний біль, відчуття, немов піску в очі насипали; болі можуть носити регулярний характер або з’являтися нападами;
• різке погіршення зору на одне око;
• складності з фокусуванням при розгляданні предметів на різній відстані;
• виникнення райдужних кіл при напрямку погляду на будь-які джерела світла – сонце, лампи;
• почервоніння білків очей – суцільне чи дрібними прожилками-капілярами;
• відчуття слезящихся очей (без надмірного сльозовиділення);
• сльозотеча;
• болючість навколо очей – на століттях, внутрішньому і зовнішньому куточках;
• відчуття, яке можна описати, як «тисне на очі»;
• виникнення сітки на траєкторії погляду;
• помітне падіння гостроти зору ввечері і вночі.

Перший і найбільш яскравий тривожна ознака глаукоми – звуження меж поля зору. При його появі слід відразу записатися на обстеження до лікаря-офтальмолога. Якщо хвороба дійшла до появи кольорових плям – це вже точно не перша стадія, і потрібно приймати рішучі заходи.

Діагностика

Ключову роль у виявленні відкритокутової глаукоми грає вимірювання ВГД. Його вимірюють двома способами:

• Тонометрія – визначення ВОТ одним тонометром. Крім разового вимірювання, проводиться добова тонометрія, що дозволяє виявити динаміку тиску протягом дня.
• Эластотонометрия – вимірювання ВГД кількома тонометрами різної маси для побудови детального графіка, в якому будуть відображені всі можливі відхилення в тиску.

Крім вимірювання ВГД, діагностика включає в себе:

• вивчення очного дна;
• вивчення диска зорового нерва;
• дослідження поля зору.

Методи діагностики:

• метод периметрії — вивчення поля зору із застосуванням комп’ютерного периметра;
• метод рефракції — дослідження здатності очей заломлювати промені;
• метод гоніоскопії — визначення фільтраційного кута, товщини кришталика, глибини передньої камери;
• метод офтальмоскопії (біомікроскопії) — вивчення очного дна і інших тонких тканин;
• оптична когерентна томографія;
• ультразвуковий метод.

Такий комплексний підхід до діагностики допомагає виявити хворобу на ранніх стадіях і відразу приступити до лікування.

Лікування відкритокутової глаукоми

Метод лікування відкритокутової глаукоми залежить від її форми і особливостей конкретного пацієнта, а також наявності медичних протипоказань.

Всього існує 3 методи лікування:

• медикаментозний;
• лікування лазером (операція);
• хірургічний метод (операція).

Метод і схема лікування відкритокутової глаукоми призначаються офтальмологом. Будьте готові до того, що медикаментозне лікування знадобиться в будь-якому випадку, навіть якщо була зроблена операція. Відкритокутова глаукома, що не піддається повному лікуванню, тому фармпрепарати потрібно буде приймати все життя, щоб зберегти досягнуті результати.

Всі методи лікування спрямовані на вирішення наступних завдань:

• зменшення ВГД;
• збільшення рівня вмісту кисню в тканинах ока, оптимально – повне усунення гіпоксії.
• нормалізація метаболізму в органах зору, зокрема – відновлення нормальної циркуляції внутрішньоочної рідини.
• корекція супутніх відхилень.

Комплексне вирішення цих завдань дозволяє прийти до основної мети – попередити атрофію зорового нерва або звести його пошкодження від глаукоми до мінімуму.

Медикаментозне лікування

Препарати, що застосовуються при лікуванні відкритокутової глаукоми, володіють різним дією:

• знижують (нормалізують) обсяг вироблення рідини усередині ока;
• контролюють ВГД;
• нормалізують відведення рідини;
• покращують регенерацію тканин і їх харчування;
• нормалізують надходження крові і кисню до зорового нерву.

Деякі препарати працюють системно – вони вирішують відразу кілька завдань. Важливо дотримуватися рецепта лікаря та не замінювати на свій розсуд виписані кошти на аналоги.

В аптеках представлений великий асортимент ліків зі схожим дією, але ефект від їх прийому при глаукомі може сильно відрізнятися. Тому будь-які зміни в рецепті треба погоджувати з офтальмологом.

Лазерне лікування (оперативне втручання)

• иридэктомия;
• трабекулопластика;
• десцеметогониопунктура;
• ціклокоагуляція (до неї вдаються в запущених випадках).

Лазерне лікування відкритокутової глаукоми користується популярністю в силу своєї оперативності та мінімальної травматичності. Але лазер ефективний не для всіх форм глаукоми, тому одним з ефективних методів досі залишається традиційне хірургічне втручання.

Хірургічні методи

• трабекулэктомия;
• установка дренажу;
• каналопластика.

Хірургічне втручання призначається на перших 3 етапах відкритокутової глаукоми, на 4 воно показує низьку ефективність і може навіть погіршити ситуацію.