При гострому простому бронхіті потрібні обмеження в режимі гарячковий період захворювання. Самопочуття дітей при цій патології страждає незначно.
Не рекомендується тривале обмеження рухової активності, так як активний руховий режим сприяє відновленню дренажної функції легень і більш швидкому виведенню мокротиння. При нормалізації температури і відсутності протипоказань дітям раннього віку показаний масаж грудної клітки.
Протипоказання до масажу грудної клітки:
• лихоманка
• судомний синдром
• наявність задишки
• наявність бронхоспазму
При важкої соматичної патології (вроджені пороки серця, системні захворювання сполучної тканини та ін) при необхідності масаж грудної клітини може виконуватися, але в полегшеному варіанті, з виключенням вібраційних елементів і елементів бив ія.
Дієта при гострому простому бронхіті також не відрізняється від здорового харчування дитини. На період лихоманки потрібно збільшення об’єму рідини. Призначення деяких мукоактивных препаратів (похідні амброксолу) потребує також додаткового обсягу рідини для їх більш ефективного дії.
Питання про антибактеріальної терапії вирішується індивідуально. При неускладненому перебігу гострого простого бронхіту антибактеріальна терапія не показана. Вона призначається тільки в наступних випадках:
• стійка лихоманка понад 3 доби
• наявність несприятливого преморбідного фону (гіпотрофія, рахіт, вади розвитку)
• наростання інтоксикації
• респіраторний мікоплазмоз, хламідіоз
• наявність гнійної мокроти
• лейкоцитоз понад 12 тис.
У тих випадках, коли є показання для призначення антибактеріальної терапії, вибір стартового препарату необхідно здійснювати, орієнтуючись на ймовірну етіологію збудника.
Бактеріальні трахеобронхіти та бронхіти частіше обумовлені стрептококами (в основному — пневмококком), гемофільної паличкою і моракселлой Враховуючи значну частоту бета-лактамаз-продукуючих штамів серед цих збудників, в якості стартової терапії доцільно використовувати «захищені» пеніциліни – амоксицилін/кавуланат (амоксиклав, аугментин), цефалоспорини 2-го покоління. Відсутність терапевтичного ефекту від застосування стартової антибактеріальної терапії протягом 2-3 днів може бути спричинена атиповими збудниками. При цьому препаратами вибору слід вважати макроліди. При вирішенні використовувати макроліди у дітей раннього віку перевага віддається напівсинтетичним 14-членным (рокситромицин, кларитроміцин та ін), 15-членным (азитроміцин) і 16-членным (мидекамицин, спирамипин та ін), при застосуванні яких значно рідше розвиваються небажані реакції з боку органів травлення.
