Стригучий лишай у людини – хвороба, що має грибкове походження. У ураження залучаються шкірні покриви і нігтьові пластини. Клінічні прояви захворювання багато в чому схожі з симптомами інших шкірних патологій.
Тому для підтвердження діагнозу і призначення правильного лікування потрібно комплексна діагностика.
Причини розвитку лишаю
Захворювання на тілі розвивається на тлі впливу на організм грибкової інфекції, а саме, кератофильного цвілевого грибка роду Microsporum canis і Trichophyton tonsurans. Серед джерел розповсюдження патогенів – тварини і людина.
Заразитися інфекцією можна через різні інвентарі, грунт, в якій патогени зберігаються протягом 2-3 місяців, побутові предмети, спецодяг, яка необхідна для догляду за тваринами, корм. Передача інфекції відбувається контактно-побутовим шляхом, і в більшості випадків – в басейні, лазні, душових кабінах.
Проникають патогени в організм через мікротравми на шкірному покриві: тріщини, потертості, попрілості та ін. Далі відбувається активне поширення та розмноження інфекції, яка викликає руйнування кутикули волоса і щільно оточує його цибулину.
Клінічні прояви
Як виглядає шкірне захворювання, і які фото-симптоми виникають, можна подивитися на спеціальних медичних сайтах. У більшості випадків патологія протікає з появою лущення на шкірному покриві, при цьому лусочки мають білий або сіруватий відтінок.
Стригучий лишай у людини на голові характеризується помітним поредением волосяного покриву, підвищенням ламкості і випаданням. Назва «стригучий» лишай отримав за рахунок того, що волосся ламається частково в області поразки, залишаючи невелику волосинку розміром 1-3 мм, що підноситься над рівнем дерми.
Ділянки з лущенням мають округлу форму, однаковий розмір, діаметр до 3 див. Враховуючи розмір і кількість новоутворень, стригучий лишай протікає в мелкоочаговой і великовогнищевий формах.
Початкова стадія хвороби характеризується появою невеликих вогнищ, які поступово змінюють форму і збільшуються в розмірі. По центру вогнища розташовується блідо-рожева пляма з безліччю лусочок, має білий або сіруватий відтінок. По мірі розвитку патології і переходу з 1 на 2 стадію спостерігається розростання вогнища, його піднесення над шкірою.
Ознака стригучого лишаю на занедбаному етапі – поява солодкуватого запаху, який виходить з областей з ураженням шкірного покриву.
Якщо несвоєчасно почати терапію патології на початкових стадіях, виникають ускладнення, серед яких – збільшення лімфовузлів, біль в даній області, розм’якшення. Якщо імунітет недостатньо сильний, підвищується температура, виникає головний біль, нездужання.
Хронічна хвороба
Хронічне протягом стригучого лишаю притаманне жінкам, які вже хворіли таким раніше. Перехід захворювання з гострого на хронічний розвиток можливий при порушенні роботи щитовидних і статевих залоз, процесу кровообігу, авітамінозі, збої у функціонуванні імунітету.
Хронічна форма хвороби має деякі відмінності від гострої. Так, на уражених областях виникають рубцеві зміни або запалені новоутворення, які мають гладку і, рідше, шорстку поверхню. Волосся ламається під самий корінь, залишаючи на місці локалізації чорну крапку.
При хронічному перебігу захворювання великі елементи локалізуються частіше на шкірі сідниць, стегон, у підколінній і ліктьовій зоні. У таких місцях плями мають блідо-рожевий або навіть синюшний відтінок. У деяких хворих виникає сверблячих синдром.
Якщо поразка вовлеклись нігтьові пластини, вони втрачають своєї нормальний зовнішній вигляд, набувають «болюче» сіруватий колір. Край нігтя починає лущитися, відшаровуватися від свого місця прикріплення.
Хронічний стригучий лишай має більш небезпечне протягом, так як є заразніший, ніж гостра форма захворювання.
Діагностика
Перед тим як призначити лікування стригучого позбавляючи у людини, проводять низку діагностичних заходів, які дозволяють поставити правильний діагноз:
- збір анамнезу: з’ясування відомостей про можливе контакті з інфікованою твариною, давності виникнення симптомів, їх характері, інтенсивності (якщо стався контакт з хворою твариною, його так само оглядають і призначають відповідне лікування, що дозволить уникнути подальшого розповсюдження інфекції);
- мікроскопічна діагностика взятого біологічного матеріалу з поверхні вогнища на шкірному покриві: в такому випадку досліджують зразок луски або скоринки на наявність міцелію, властивого для грибка;
- люмінесцентна мікроскопія, яка дозволяє виявити тільки мікроспори (виявити трихофітії такою методикою неможливо).
Найточніший метод діагностики, але і самий довгий – культуральна діагностика. Грибок вирощують в лабораторних умовах, після чого можна точно визначити тип інфекції, що вразила шкірні покриви.
Лікування
Як правило, лікування швидко проходить за допомогою препаратів, у складі яких є саліцилова кислота, сірка, дьоготь. Це – мазі і креми, якими обробляють уражені ділянки шкіри у дозуванні і частоті, визначеної лікарем.
Медикаментозне лікування стригучого позбавляючи проводять протягом 1-1,5 місяців. У комплексі з головною терапією використовують засоби народної медицини.
Отже, чим лікувати стригучий лишай у людини в домашніх умовах:
- Часник. Активні компоненти, які присутні у складі, надають виражену протигрибкову дію і прискорюють боротьбу з інфекційними мікроорганізмами. Щоб приготувати лікувальну суміш, беруть кілька часточок, подрібнити (бажано блендером або чесночницей), змішати з кокосовим маслом в обсязі 1 ст. л. Отримане засіб нанести як компрес на осередки з інфекцією, закріпити пластиром і витримати протягом 30 хвилин. Залишки змивають теплою водою. Проводиться процедура 2 рази в день.
- Алое віра. Народне засіб дієво не тільки в терапії дерматологічних хвороб, але і допомагає при патологіях іншої етіології. Активні компоненти засоби сприяють зняттю симптомів запального процесу та зменшенню відчуття свербежу. Для терапії беруть невеликий лист, розрізають уздовж, змащуючи внутрішньою стороною рослини уражені ділянки до 4 разів на день, промиваючи вогнище через 20-30 хвилин.
- Масло чайного дерева. Це – відмінне додаткове природне засіб, який допомагає швидко побороти грибкову інфекцію, але тільки в комплексі з основним лікуванням. Олія має виражену антимікотичну дію. Обробляючи уражені області шкірного покриву, можна усунути сверблячих синдром і запальний процес. Використовувати масло чайного дерева можна, додаючи кілька крапель в шампунь (якщо поразка залучена шкіра голови) або, протираючи вогнища з інфекцією тричі на день.
- Оцет з яблук. Патогенні мікроорганізми не здатні вести свою життєдіяльність у кислому середовищі, швидко в ній гинучи. При цьому зупиняється запальний процес, і швидко зникають неприємні симптоми. Готують лікувальний засіб так: змішують в рівних частках оцет і воду, виливають суміш у ємність з пульверизатором, розпорошуючи на уражені ділянки тіла. Проводиться процедура 2-3 рази в день.
При неефективності місцевої терапії і множинне ураження епідермісу призначають системні засоби з групи антибіотиків.
Профілактичні рекомендації
Кожну хворобу легше запобігти, ніж незабаром боротися з неприємними симптомами і ускладненнями.
Щоб знизити ризик зараження стригучим лишаєм, рекомендується дотримуватися наступних правил:
- Правильний догляд за домашніми тваринами. Якщо вдалося виявити на кішці або собаці симптоми герпесу, необхідно якомога швидше почати лікування тварини, а під час терапії обмежити будь-який контакт. Якщо дитина погладив на вулиці кішку або собаку, потрібно відразу по приходу додому вимити руки з милом, а після обробити шкіру дезинфікуючим засобом.
- Дотримання особистої гігієни. Мити руки після вулиці, перед їжею, після контакту з тваринами, рослинами, після прибирання приміщення і відвідування громадських місць. Побутові і гігієнічні приналежності повинні бути індивідуальними.
- Якщо в сім’ї є хвора людина, у нього повинна бути своя посуд, рушник, гребінець, якими користуватися здоровим членам родини заборонено.
- Систематичне підвищення захисної функції організму. Хвороби легше розвинутися, якщо імунна система недостатньо сильна. Для її підвищення необхідно включити в раціон вітаміни (овочі, фрукти), а в холодну пору року – приймати вітамінні добавки з аптеки.
Висновок
Прогноз хвороби залежить від того, наскільки рано вона була виявлена і розпочато лікування. Тому при виявленні симптомів потрібно відразу звертатися до лікаря.
