Стеатоз печінки має не мало синонімів. Його також називаю жировим гепатозом печінки, липидозом, ожиріння печінки, жировою дистрофією. Медики вважають, що це один з лідерів захворювань печінки, адже у кожного п’ятого жителя планети, має доступ до сучасної медицини, є підозри на даний діагноз. Тому в даному матеріалі розберемо, що таке стеатоз печінки, чому він з’являється і як лікується методами сучасної традиційної і нетрадиційної медицини.
Симптоми стеатозу
Найбільш часто відзначаються ознаки стеатозу у жінок, проявляючись після 40 років, а до цього періоду протікаючи без особливих видимих симптомів. Симптоми, в деякій мірі, нагадують прояви гепатиту:
- печінка збільшується в розмірах, при пальпації можна відчути, як вона виступає на 3 або 4 см за краї ребер;
- людина відчуває занепад сил, його все дратує;
- порушується сон, знижується увага;
- пропадає апетит;
- в правому боці відчувається тягне тупий біль;
- часто турбують діарея і блювота;
- жовтіють склери очей;
- а на шкірі з’являються висипання, причому шкіра на всіх ділянках настирливо свербить.
Види захворювання
Перш, ніж говорити про причини захворювання, важливо розуміти, що кожна з них провокує розвиток певного виду стеатозу. Медицині відомо два типи захворювання:
- алкогольний стеатоз
- і неалкогольний.
Залежно від видозмін також стеатоз прийнято ділити на:
- дифузний
- або вогнищевий.
Стеноз печінки також може бути дрібно – і крупнокапельным. Відмінність між видами полягає в обсязі жирових клітин, откладывающихся в печінці людини. Мелкокапельный стеноз печінки не вважається серйозним захворюванням, на відміну від крупнокапельного, який здатний викликати запалення печінки і, якщо причина відкладення великих частинок – алкоголь, то розвиток хвороби, схожої на алкогольний гепатит.
Алкогольний стеатоз
Печінка – це головний утилізатор алкоголю в організмі. Але, після внутрішньої переробки, етил перетворюється в токсична речовина під назвою ацетальдегід.
Воно накопичується в тканинах печінки і поступово згубно впливає на гепатоцити – клітини органу, які, в свою чергу, збільшуються в розмірі і продукують більше, ніж необхідно, жирних кислот. Завдяки цьому процесу і розвивається алкогольний стеатоз печінки.
Неалкогольний стеатоз
На розвиток такого стеатозу не впливає вживання алкогольних напоїв, але якщо захворювання не звертати уваги, воно легко трансформується в стеатогепатит, фіброз або цироз печінки.
Із-за ряду причин відбувається накопичення жирів, в основному, це тригліцериди, які осідають в клітинах печінки. В цей ряд входять такі підстави:
- зайва вага і різке його скидання;
- цукровий діабет, особливо, другого типу;
- нерегулярне харчування жирної смаженої їжею;
- кишкові інфекції;
- самолікування антибіотичними, стероїдними, протизапальними та ін. гепатотоксичними препаратами.
Неалкогольний стеатоз печінки повільно прогресує, паралельно процесу накопичення жирів. Печінка поступово збільшується з-за інфільтрації. Колір її змінюється, з’являється жовтуватий або коричневий відтінок. Гепатоцити гинуть, жири з відкладень в клітинах печінки формують кісти, а навколо утворень зростає сполучна тканина.
Дифузний і вогнищевий види стеатозу
Діагностувати стеатоз печінки прийнято при накопиченні в ній 10% жирів від площі всього органу. Якщо жирові вкраплення об’єднуються, утворюючи своєрідні плями (вогнища), то це означає розвиток вогнищевого стеатозу. Ситуація вважається більш складною, коли жирові вкраплення хаотично розташовані по всьому органу, що характеризує дифузний стеатоз печінки.
Стадії стеатозу
Не можна сказати, що ожиріння печінки розвивається стрімко. З-за такого млявого перебігу процесу симптоматика захворювання не особливо виражена.
Медиками жировий гепатоз поділяється на три стадії:
- Перша стадія характеризується невеликими ділянками накопичення жиру, між якими є досить велика відстань. Приступивши до лікування в даний період, захворювання можна повністю подолати.
- Друга стадія настає з збільшенням відкладень в розмірі, між ділянками жиру з’являється сполучна тканина, яка вже перешкоджає нормальному функціонуванню печінки. Приступивши до лікування на другій стадії, повністю відновити печінку не вдасться.
- Третя стадія – це період важкого перебігу захворювання. Обсяг нормально функціонуючих клітин значно скорочений, а концентрація жирових відкладень і ділянки сполучної тканини неухильно зростають. Жировий гепатоз третьої стадії є невиліковним, єдиний шлях лікування – трансплантація печінки.
Діагностика
На жаль, на початкових стадіях, аналіз крові не вказує, що в організмі людини почалася жирова дистрофія печінки, показники, які сигналізують на порушення роботи органу, залишаються в нормі, проте показник активності сироваткових трансаміназ трохи перевищує норму. До того ж, навіть УЗД на початкових стадіях може не показати видимих відхилень, тому, для багатьох випадків діагностики, підійде тільки МРТ, яка більш точно розкриває причину поганого самопочуття хворого. Додатково доктор може призначити біопсію печінки, яка також розгорнуто висвітлює картину змін у печінці.
Лікування
Лікування стеатозу печінки на першій і другій стадіях припускають не тільки використання медикаментозних препаратів, але і правильний підхід до харчування. Спосіб життя також доведеться підкоригувати, виділяючи час для піших прогулянок і адекватних фізичних навантажень. Про алкоголь, особливо, якщо мова йде про алкогольному стеатозі, курінні і навіть ширянні хворий буде змушений забути назавжди.
Якщо є зайва вага – його потрібно скинути. Знизивши калорійність харчування, і посиливши фізичні навантаження можна добитися спалювання жиру не тільки під шкірою, але і в печінці. Також показане лікування інших ймовірних причин жирового ураження, наприклад, цукрового діабету.
Згідно з твердженням європейських фахівців, для успішного початку лікування важливо знизити масу тіла на 5%, при деяких обставинах потрібно знизити вагу на 10%. Також досить часто рекомендується експериментальний підхід до лікування у вигляді прийому Піоглітазону і вітаміну Е, причому вітамін не призначається хворим з діабетом і без результатів біопсії печінки. До речі кажучи, Піоглітазон – препарат, що сприяє підвищенню чутливості до інсуліну. Його використовують як експериментальне засіб у лікуванні тільки підтвердженого стеатозу, проте справжня безпека і результативність кошти поки не відома, бо як ще вивчається в даний момент. Європейські фахівці не рекомендують використовувати для лікування препарати з урсодезоксихолевою кислотою, оскільки в даному випадку кошти з жовчними кислотами не ефективні і жирова інфільтрація не в змозі полегшити свою течію, завдяки такого медикаментозного підходу.
Всесвітня ж гастроентерологічна організація висуває пропозиції лікувати стеатоз, поряд з дієтою та фізичними навантаженнями, вітаміном Е або Пентоксифиллином, в якості засобів для зупинки зростання сполучної тканини.
На основі зазначених коштів, закордонні фахівці вважають лікування успішним, коли:
- поліпшується гістологічні показники;
- нормалізується рівень ферментів печінки;
- знижується інсулінорезистентність.
Вітчизняні фахівці в лікуванні стеатозу печінки також роблять акцент на харчуванні хворого і активації його способу життя. Серед призначаються коштів цілком ймовірно, що виявляться:
- Метформін;
- Пентоксифілін;
- кошти з Есенціальними фосфоліпідами;
- препарат з Урсодезоксихолевою кислотою;
- Бетаїн;
- препарати з Альфа-ліпоєвої кислотою;
- Тиазолидиндион;
- вітамін Е;
- а також препарати з Силимарином і Гліциризинової кислоти.
Нерідко зустрічається лікування стенозу печінки:
- Метіоніном;
- анаболічними гормональними препаратами;
- а також вітаміном В12.
Разом з медикаментозні лікуванням стенозу печінки необхідно проходити фізіолікування, зокрема, озонову терапію та лікування ультразвуком.
Озонотерапія при стенозі печінки застосовується, як імуномодулятор. Вважається, що курс ознотерапии здатний діяти, як своєрідний гепатопротектор і запустити процес природного відновлення печінки. А також лікування печінки озоном здатне (в малій мірі, але все ж) руйнувати жирові відкладення в гепатоцитах.
З метою лікування даного захворювання використовуються два методу терапії озоном:
- внутрішньовенне введення озонованого фізіологічного розчину;
- і ректальні інсуфляції.
Лікувальні процеси чергуються і тривають на розсуд лікаря від тижня до трьох місяців і більше.
Ефективною при даному захворюванні для внутрішньовенного вливання вважається концентрація озону 10-20 мг/л. Для ректальних инсуффляций лікар призначить лікувальну концентрацію від 5 до 10 мг/л (на 300 або 500 мл).
Тим не менш, на даний момент, стандартних підходів, якими лікується жирова інфільтрація печінки, не розроблено, і призначення комбінацій препаратів повинно виконуватися виключно лікарем, який, у свою чергу, спирається на власному досвіді лікування захворювання.
Дієта при стеатозі печінки
Дієта при стеатозі печінки передбачає зменшення калорійності за рахунок відсутності в раціоні жирних сортів м’яса і риби, смажених продуктів. Також дієтичне харчування має не менш важливу мету – полегшення роботи печінки, що стає реальним за рахунок переходу на дробове 5-разове меню, на основі нежирних м’ясних і рибних філе, відварених овочів і, не викликають бродіння, круп. Аналогічно корисними для печінки будуть:
- знежирені молочні та кисломолочні продукти;
- вегетаріанські супи, хоча повне вегетаріанство виключено;
- солодкі фрукти і ягоди, а також муси, пудинги, киселі, запіканки, суфле з них.
Незважаючи на простоту столу, підбір дозволених продуктів і розроблення меню краще віддати фахівцеві, дієтолог чи гастроентеролог підберуть оптимальну індивідуальну схему живлення і його найкращу кратність на добу, при яких жирова інфільтрація печінки зупиниться.
Лікування народними методами
У вітчизняних хворих (і навіть деяких лікарів) користується популярністю лікування стеатозу печінки народними засобами. Розглянемо, які методи нетрадиційної медицини використовуються найбільш часто.
Ядра абрикосових кісточок
Існує думка, що ядра абрикосових кісточок багаті на вітамін В15, який здатний нормалізувати роботу печінки і навіть (в адекватному дозуванні) сприяти її відновленню. Тому народні цілителі рекомендують щодня з’їдати по 7 абрикосо-кісткових ядер, краще натщесерце до сніданку. Продовжувати лікування до 2-х місяців.
Настої з трав
Яке ж лікування народними засобами без трав’яних чаїв? Корисними для печінки вважаються відвари і настої з:
- насіння і коріння розторопші;
- коріння кульбаби;
- березового листя;
- листя кропиви;
- сухого золотушника.
На літр окропу досить по чайній ложці кожного з трьох видів сухої сировини. Комбінувати більше 3-х видів трав і листя не бажано. Наполягають рідини в термосі, не менше 20-ти хвилин, а застосовують після проціджування, по склянці двічі на день, бажано вранці і ввечері як окремого пиття або як «чаю».
Висівки
Висівки вважаються по праву одним з ефективних засобів для боротьби з жировими відкладеннями в печінці. Сухі висівки перед застосуванням важливо залити окропом і залишити до охолодження. Після чого, їх слід з’їдати по 2 столові ложки на день у перервах між прийомами їжі. Строк, протягом якого необхідно підтримувати лікування – 2 місяці.
Гарбузовий мед
Самий солодкий спосіб боротьби з жировим ураженням печінки – це гарбузовий мед. У середньої гарбуза слід зрізати верхівку, вийняти з неї насіння, утворюючи як би порожній посудину. В нього потрібно налити вщерть рідкий мед, накрити гарбузової кришкою і зберігати в прохолодному, але не темному місці 2 тижні. По закінченні цього терміну, мед злити в скляну банку і приймати в день по столовій ложці, краще, якщо це станеться натщесерце.
Кукурудзяні рильця
Кукурудзяні рильця також часто застосовуються у схемах лікування народними засобами. Їх можна придбати подрібненими в фитоаптеках або подрібнити самостійно, зробивши запас сировини завчасно. У полустакане окропу необхідно заварити 2 столові ложки мелених рилець. Проваріть на маленькому вогні близько 5-ти хвилин, рідину остудити, процідити і щодня пити по 50 мл 3 або 4 разів на день. Лікування повинно тривати до 3-х місяців.
