1.Встановлення діагнозу на підставі чітких діагностичних критеріїв.

2.Забезпечення повноцінного спостереження і якісного догляду за хворими.

3.Ранній початок ШВЛ з індивідуальним побором режимів вентілляциі, залежно від клінічної картини ,газового складу крові, особливостей гемодинаміки.

Показання до ШВЛ

-рСО420 артериализированной капілярної крові більше 60 мм рт.ст. і рО420 менше 50 мм рт ст при диханні 60 % киснем;

-оцінка за шкалою Сильверман більше 7 балів(недоношених-

ві) і за шкалою Доунс більше 7 балів(доношені);

-повторні напади апное.

1.Необхідно підкреслити, що найкращі результати досягаються при ранньому початку ШВЛ(у випадках вираженої задишки, ослаблення дихання в легенях, часто ще при нормальних або незначно змінених показників газового складу крові).При цьому виражена гіпоксія і гіперкапнія не встигають розвинутися, що покращує прогноз як для життя,так і для подальшого психомоторного розвитку.Спроби лікування ВНП з проведення СДППД не виправдані, оскільки майже у 90 % випадків через прогресування дихальних порушень доводиться переходити на ШВЛ.ШВЛ у середньому триває 7 днів, іноді її тривалість доходить до 25-30 діб.

2.Показано проведення інфузійної терапії, доза введеної рідини при цьому залежить від особливостей гемодинаміки і функції нирок. Зменшення перфузії нирки може виникнути при наступних патофізіологічних станах:

-виражена гіповолемія

-зниження скорочувальної здатності міокарда

-наявність ліво-правого скидання крові через відкритий артеріальний проток, з гіперволемією малого кола кровообігу і гіповолемією — великого.

-спазмі ниркових судин

-виражених порушень мікроциркуляції в нирці за рахунок уражень паренхіми, микротромбозов при ДВЗ — синдромі

-системної вазодилятацією з падінням артеріального тиску.

3.Антибактеріальну терапію починають вже при підозрі на наявність внутрішньоутробної інфекції.

Масивна антибактеріальна терапія у відповідності з чутливістю виділеної мікрофлори,із застосуванням найбільш сучасних антибіотиків широкого спектра дії: тієнам®, ванкоміцину, нетромицина, фортума, цефобида.

4.Імунотерапія:

а внутрішньовенний імуноглобулін(ВВИГ) виробництва р. Н.Новгород у разовій дозі 400 мг/кг(на курс до 2000 мг/кг)

б-лейкинферон 40 тисяч МО в свічках або 10 тисяч МО в ін’єкціях на 5-7 днів.

в-віферон по 250 тисяч МО в свічках через день 5-10 днів

5.Індивідуалізація режимів ІТ ,залежно від функції ШКТ, вираженості токсикозу, серцево — легеневих порушень, центральної і регіональної гемодинаміки. Широке застосування свіжозамороженої плазми.

6.Забезпечення адекватного надходження пластичних і енергетичних субстратів, для чого використовується збалансоване повне або часткове парентеральне харчування.

7.Гепаринотерапія за показаннями.

8.Включення в комплекс лікування опромінення гелій – неоновим лазером, в області проекції вогнищ пневмонії.