Симптоми пієлонефриту у жінок і фактори, провокуючі патологію

Пієлонефрит — найпоширеніше захворювання нирок, яке зустрічається в будь-якому віці, незалежно від статі. Однак у молодих жінок і дівчаток хворобу діагностують у шість разів частіше, ніж у представників сильної статі.

Це пов’язано з анатомічними особливостями жіночого організму. На відміну від чоловіків, уретра у жінок широка і коротка, а основний шлях інфікування органу — висхідний.

Хвороба характеризується, як запальний процес неспецифічного характеру. Найчастіше вона викликана патогенною мікрофлорою, проникаючою в нирки з уретри.

В сечовивідні шляхи жінки легко потрапляють різні мікроорганізми з кишечника і статевих органів. Основним збудником хвороби є кишкова паличка. Крім неї запалення нирок може бути викликане хламідіями, грибковою інфекцією, стафілококом, синьогнійною паличкою.

Запальні процеси локалізуються в одній нирці або відразу в двох. Патологія зачіпає кільцеву систему нирки, ниркову балію, чашечки і паренхіми органу. Проникнення збудника в нирки по висхідній лінії зазвичай відбувається із-за такого явища, як рефлюкс сечі.

Сеча, яка потрапила в сечовід, закидається назад у сечовий міхур, приносячи з собою різні мікроорганізми. Рефлюкс може виникнути в результаті підвищення внутрішньоміхурового тиску, структурних аномалій або з-за каменів, закупорюють сечовивідні шляхи. Крім висхідного шляху, причиною розвитку недуги можуть стати різні запальні процеси в інших органах (спадний шлях).

Пієлонефрит може виникнути на тлі гнійного маститу, отиту, панариціїв або будь-якого іншого недуги інфекційної етіології. Наявність інфекції в інших органах не завжди провокує розвиток пієлонефриту. Запалення в нирках з цієї причини виникає через зниження захисних сил організму.

Пієлонефрит може виникнути на тлі:

  • обструкції сечовивідних шляхів;
  • вікових змін;
  • стресів;
  • зниження імунного захисту;
  • випадіння матки;
  • кишкової інфекції;
  • переохолодження;
  • перевтоми;
  • вагітності;
  • катетеризації сечового міхура;
  • вроджених патологій органів сечовидільної системи.

Симптоми пієлонефриту

Наскільки яскраво проявляються симптоми пієлонефриту у жінок, залежить від стану імунітету. Якщо захисні механізми пригнічені, то запальний процес з серозного може перерости в гнійний, який небезпечний ускладненнями: сепсисом, нирковою недостатністю або абсцесом. Так як природа захворювання найчастіше носить інфекційний характер, то для недуги властиві прояви запальних явищ: підвищена температура, диспептичні явища, відсутність апетиту і слабкість.

Симптоми пієлонефриту у жінок місцевого характеру проявляються наступним чином:

  • посилюється потреба до сечовипускання;
  • виникають сильні болі в поперековому відділі;
  • сеча стає каламутною;
  • при сечовипусканні відчуваються різі;
  • виникає ниркова коліка.

Залежно від того, в якій формі протікає патологія, симптоми пієлонефриту у жінок розрізняються за ступенем інтенсивності. Наприклад, при хронічній формі біль у попереку сприймається, як тупий і ниючий, а при гострому — різкий і сильний.

Крім основних симптомів, хвороба характеризується другорядними ознаками: зниженням працездатності, дратівливістю, відчуття мерзлякуватості і нудотою. Якщо хворобу не лікувати, то може з’явитися артеріальна гіпертензія, зменшиться питома вага сечі, нирка зморщиться, і її функції знизяться.

Ознаки пієлонефриту у жінок при гострій і хронічній формі

Хвороба буває гострою, хронічною або хронічної з загостренням. Гострий пієлонефрит може бути серозним або гнійним. Він характеризується яскраво вираженою симптоматикою. Хронічна форма може довго не проявляти себе навіть найменшими симптомами. Жінка часто дізнається про запальному процесі в період загострення пієлонефриту.

Ознаки пієлонефриту у жінок при гострому перебігу хвороби:

  • раптове підвищення температури тіла;
  • пітливість;
  • занепад сил;
  • різка біль в проекції хворий нирки;
  • нудота, не рідко супроводжується блюванням;
  • слабко виражені набряки на ногах і нижніх століттях;
  • наявність лейкоцитів і ШОЕ підвищена швидкість в крові;
  • наявність лейкоцитів і бактеріальної флори в сечі.

У вагітних жінок до загальним ознаками пієлонефриту додаються підвищений артеріальний тиск, виражена набряклість нижніх кінцівок та обличчя, регулярне підвищення температури тіла у вечірній час.

Ознаки хронічного пієлонефриту у жінок:

  • неявні відчуття ломоти в попереку, посилюються в холодну погоду;
  • постійна слабкість;
  • часті позиви до сечовипускання;
  • нудота;
  • збільшення кількості лейкоцитів у сечі при відсутності бактеріальної флори.

Прояв основних ознак пієлонефриту у жінок:

  1. Больовий синдром. Безпосередньо в органі немає больових рецепторів, але вони розташовуються у фіброзній капсулі. Тому нирка болить в ті моменти, коли розтягується в обсязі. Біль при гострій формі може бути різкою і болісної, так як орган може значно збільшуватися в об’ємі. Тривала біль хронічної форми пояснюється наявністю спайок між жировими і фіброзними капсулами. Біль може бути асиметричною, а так само перехресної, тобто запалена права бочка, а болить поперек ліворуч.
  2. Діуретичний синдром. Часті позиви до сечовипускання, на відміну від болю хронічного пієлонефриту, є тимчасовим симптомом, що характеризує загострення недуги. При зменшенні запалення, нестерпне бажання зменшується. При загостренні хвороби виникають різі та печіння при виході сечі. Сеча стає темною, мутною, з домішками крові та гною, володіє неприємним «риб’ячим» запахом.

Діагностика

Симптоматика пієлонефриту нирок схожа з іншими захворюваннями сечостатевої сфери, тому для встановлення точного діагнозу необхідно звернутися до лікаря. Нирки та сечовивідні шляхи обстежує та лікує уролог або нефролог.

Лікар вислуховує скарги жінки на симптоми хвороби і виділяє ознаки пієлонефриту. Далі проводиться пальпація живота і визначається симптом Пастернадского (постукування по попереку). Після опитування та візуального огляду, лікар направляє пацієнтку на лабораторну та інструментальну діагностику.

Методи діагностики пієлонефриту:

  • загальний аналіз сечі;
  • аналізи сечі за Нечипоренко, за Земницьким;
  • загальний і біохімічний аналізи крові;
  • бактеріальний посів сечі для виявлення збудника і його чутливості до антибактеріальній речовини;
  • УЗД нирок.

Якщо патологія вимагає більш точної діагностики, то пацієнтку направляють на МРТ або КТ нирок, радіоізотопне сканування, екскреторну урографію та інші види діагностики.

Пієлонефрит у жінок: симптоми і лікування недуги

Лікування пієлонефриту проводиться комплексно. В якості основної терапії призначаються антибіотики. Інші лікарські препарати усувають запальні процеси, больовий синдром і підвищують імунітет. При гострій формі запалення нирок хворому рекомендовано постільний режим протягом двох-трьох днів, рясне пиття і дієта № 7.

Симптоми та лікування пієлонефриту у жінок тісно пов’язані, так як крім позбавлення від бактерій, необхідно усунути біль і набряки. Препарати виписуються хворому індивідуально, залежно від клінічної картини. На початку лікування пацієнтам призначаються антибіотики широкого спектру дії. Після того як буде готовий результат бактеріального посіву сечі, лікар може змінити лікування, запропонувавши більш ефективний препарат. Вибір антибактеріального засобу при лікуванні нирки повинен проводити виключно фахівець. Необхідно підібрати ліки, яке буде ефективно щодо збудника і не надто навантажить хвору нирку.

Медикаментозна терапія

Вибір антибіотиків для лікування пієлонефриту обмежений. Так як найчастіше збудником хвороби є кишкова паличка, то препарати пеніцилінової групи не підходять через резистентності до них бактерій. Так само не застосовуються для лікування запалення нирок бісептол і 5—НОК.

Найчастіше призначаються наступні антибіотики:

  • фторхинолы (Леволет, Стафло);
  • макроліди (Спіраміцин, Азітроміцин);
  • цефалоспорини (Цефотаксим, Цефипим);
  • нітрофурани (Фуромаг, Манурал).

Курсовий прийом антибактеріальних засобів становить від однієї до двох тижнів. Слід строго слідувати схемі терапії, призначеної лікарем, не кидати лікування раніше часу і дотримуватися дозування.

Антибактеріальна терапія доповнюється такими ліками:

  • препаратами протизапальної дії (Диклофенаком, Мовалисом);
  • адаптогенами, підвищують опірність організму до шкідливих впливів (женьшенем, елеутерококом);
  • полівітамінами для зміцнення імунітету;
  • фітопрепаратами (Канефроном, Цистоном);
  • пробіотиками для відновлення бактеріальної флори кишечника.

Лікування препаратами пієлонефриту у вагітних жінок

На форумах в мережі інтернет можна зустріти стурбовані питання вагітних жінок про застосування антибіотиків. Як у цьому випадку лікувати пієлонефрит у жінок? Симптоми і лікування інфекційного запалення нирок під час вагітності мають свої відмінності. На жаль, при лікуванні пієлонефриту без антибіотиків не обійтися.

Лікуючий лікар обов’язково оцінить всі ризики і ретельно підбере найбільш безпечні для плоду препарати. У першому триместрі дозволено застосовувати пеніциліни.

Якщо збудник не має до них стійкості, то краще зупинити свій вибір на цих антибіотиках. З другого триместру можна приймати цефалоспорини і макроліди. При вагітності ні в якому разі не можна лікуватися аміноглікозидами, тетрациклінами і сульфаніламідами, так як вони надають різко негативний вплив на плід.

Лікування народними засобами

Народна медицина пропонує безліч рецептів лікування пієлонефриту. Більшість з них — відвари і настої з цілющих трав. Природні ліки допомагають очистити кров від вірусів і бактерій, зміцнити тканини нирок, усунути запальні процеси, зменшити спазми сечових шляхів, вивести токсини, зняти больовий синдром і набряклість.

Кожна з трав володіє тим чи іншим лікувальним дією. Якщо поєднувати кілька, то можна впливати на хворобу комплексно. Найефективнішими травами для лікування пієлонефриту та усунення важких симптомів вважаються ромашка, календула, звіробій, пустирник, корінь аїру, бруньки чорної тополі, листя берези, трава вівса, кукурудзяні рильця, плоди шипшини. Список цілющих рослин, які можна застосовувати в лікуванні запалення нирок, широкий.

Трави заварюють в термосі з розрахунку 2 солових ложок сировини на один літр окропу. При загостренні хвороби або в гострій формі пієлонефриту кількість лікарської сировини можна збільшити до п’яти столових ложок на літр води. Готувати настій краще з вечора, а пити протягом дня по 100-150 мл незадовго до їжі.

Крім трав можна використовувати і інші корисні дари природи, ось кілька рецептів:

  • Змішайте калину свіжу з медом у рівних частинах. Приймайте по столовій ложці тричі на день.
  • Вичавіть з картоплі сік і змішайте його з соком ягід горобини в рівних пропорціях. Приймайте щодня по півсклянки вранці.
  • Покладіть в ємність 2 столові ложки лляного насіння і залийте окропом (500 мл). Поставте ємність на слабкий вогонь і варіть 3 хвилини. Залиште відвар настоюватися на 1 годину. Приймайте по півсклянки двічі на день.

Профілактика пієлонефриту

Для того щоб запалення нирок не стало несподіванкою, слід своєчасно лікувати будь-які інфекційні захворювання: гастрит, коліт, гайморит і навіть карієс. Потрібно одягатися по погоді, щоб не переохолоджувати організм. Хвороба часто виникає на тлі зниженого імунітету, тому необхідно зміцнювати захисні сили організму.

Для цього потрібно включити в раціон більше овочів, фруктів, вживати полівітаміни в міжсезоння. Не варто забувати і про повноцінний відпочинок, який сприяє відновленню організму після фізичних і психічних навантажень.

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ