ЯРОСЛАВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
Кафедра акушерства і гінекології
Факультет післядипломної освіти
Посібник для лікарів і інтернів
Видання 3-е, перероблене і доповнене
ЯРОСЛАВЛЬ
2007
Автори:
професор, д. м. н. M. Б. Охапкин, доцент, к. м. н. Д. Л. Гур’єв, професор, д. м. н. М. В. Хитров, (кафедра акушерства і гінекології Ярославської Державної медичної академії – зав. каф. професор М. Б. Охапкин).
Рецензент:
професор, д. м. н. Н.І. Коршунов (зав. каф. терапії ФПДО).
Методичний посібник рекомендовано Методичною радою з післядипломної освіти Ярославської Державної медичної академії. Затверджено центрально-координаційною радою академії. Рекомендовано Правлінням Ярославської організації Російської асоціації акушерів-гінекологів.
Шлуночкові екстрасистоли
Для уточнення діагнозу рекомендується моніторування ЕКГ за Холтером протягом 48-72 годин.
При відсутності симптомів і органічних захворювань серця лікування не потрібно і можна обмежитися спостереженням.
Якщо кількість екстрасистол досягає або перевищує 10 за 1 хвилину, слід розглянути можливість не виявленого пороку серця, пролапсу мітрального клапана, гіпертрофічній кардіоміопатії, що потребує обстеження методом ехокардіографії.
Необхідно також врахувати побутові фактори ризику (що необхідно зробити і при інших аритміях): надмірне споживання кофеїну, алкоголю, втома, емоційний стрес (почуття тривоги), застосування симпатоміметиків.
Шлуночкова тахікардія
Є провісником фібриляції, особливо коли ЧСС перевищує 150 в хвилину.
Поєднується з органічними захворюваннями серця, ураженням коронарних артерій. Може бути наслідком пролапсу мітрального клапана, гіпертрофічній кардіоміопатії, інтоксикації дигиталисом, антиаритмічними препаратами і причиною раптової смерті пацієнта.
У 60% випадків тахікардія є наслідком фізичного перенапруження або психологічного стресу, у 20-25% випадків причини виявити не вдається.
При задовільною гемодинаміці застосовують в/в введення лідокаїну і стандартну електричну конверсію ритму (небезпечна при інтоксикації дигиталисом).
Лідокаїн вводять у дозі 70-100 мг (болюс) і повторюють через 20 хвилин в дозі 50 мг (болюс). Далі переходять до в/в крапельному введення в дозі 1-4 мг/хв. При застійної серцевої недостатності, що супроводжується зниженням функції печінки, лідокаїн вводиться в мінімальних дозах: 1 мг/хв.
При відсутності ефекту від введення лідокаїну використовують прокаїнамід в дозі 1,0 в/в за 20 хвилин (не більше 50 мг/хв). Можливе збільшення початкової дози до 2,0 з переходом на підтримуючу дозу 2-6 мг/хв в/в.
При відсутності ефекту від прокаінаміда застосовують бретилиум в/в в дозі 5-10 мг за 20-30 хвилин і далі 1-2 мг/хв в/в крапельно.
Фібриляція шлуночків
Призводить до смерті хворий через 3-5 хвилин. Необхідно негайне проведення несинхронизированной дефібриляції (з 200 джоулів). При відсутності ефекту вона негайно повторюється (до 350-400 джоулів) і одночасно в/в вводяться лідокаїн або бретилиум. При успіху — постійна в/в введення цих препаратів.
Синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта
Являє собою синдром передчасного збудження шлуночків. Досить часто не має клінічної симптоматики і є знахідкою при запису ЕКГ. При вагітності зустрічається частіше, можливий при пролапсі мітрального клапана, висока ймовірність передсердної пароксизмальної тахіаритмії.
Медикаментозне лікування проводиться при наявності аритмій.
Препаратом вибору є верапаміл.
Можна використовувати кордарон (аміодарон) перорально (таблетки по 0,2 г) або внутрішньовенно краплинно 300-450 мг (5% р-н 3,0 мл = 150 мг).
Пропранолол (анаприлін) і, особливо, дигоксин слід застосовувати з обережністю, зважаючи підвищеної ймовірності фібриляції передсердь внаслідок блокади проведення збудження через передсердно-шлуночковий вузол, що сприяє поширенню збудження по незвичайним (аберантним) шляхами.
Епідуральної анестезії слід уникати через ризик виникнення гіпотензії.
