Л. М. Гориловский, О. Б. Лоран
Відповідно до Статуту громадської організації «Російське товариство урологів» однією з цілей товариства є сприяння розвитку вітчизняної урології. Серед завдань товариства зазначається, що товариство координує, організовує і проводить наукові дослідження і розробки, визначає пріоритетні напрями розвитку вітчизняної урології; розробляє і проводить наукову роботу, надає науково-методичну і практичну допомогу в організації системи охорони здоров’я в області урології; бере участь, організовує і проводить наукові з’їзди, конференції, симпозіуми, семінари, виставки з метою популяризації досягнень науки і практики в області урології, прискорення впровадження їх у практику. Направляє членів суспільства в зарубіжні наукові лікувальні установи; здійснює видавничу діяльність, бере участь у розробці і реалізації програми підготовки і випуску профільного наукового журналу, збірників і т. д.
У Росії є 89 регіонів, в яких працює більше чотирьох тисяч урологів. За кількістю урологів Росія знаходиться на третьому місці в світі, після США і Китаю. В 63 регіонах є регіональні відділення Російського товариства урологів, які проводять свою роботу відповідно до Статуту Товариства та координують свою діяльність з президією правління Російського товариства урологів.Для реалізації цілей і задач, вказаних у Статуті товариства, президія правління провів велику роботу.
У 1997 р. р. в Курську був проведений 9-й з’їзд урологів Росії. На з’їзді було обрано новий склад правління товариства у кількості 95 осіб та обрано президію правління в кількості 15 чоловік. Головою Російського товариства урологів був обраний член-кореспондент РАМН Ю. А. Питель. На з’їзді були обговорені такі проблеми: Гідронефроз (Ю. А. Питель), Нові технології в урологічній практиці (Н.А. Лопаткин, А. Р. Мартов), Перспективи технологічного розвитку сучасної урології (А. М. Аполихин, А. В. Сівков, Б. Л. Гущин), Функціональна діагностика в урології — (Ю. А. Питель, В. о. Боримов), Лікування еректильної дисфункції — (П. П. Щеплев).
У 1998 р. в Саратові проведено пленум правління товариства з проблем: Нові та модифіковані операції в урологічній практиці (О. Б. Лоран); Сучасні аспекти нефролитотрипсии (М. Ф. Трапезникова, В. о. Дутов). У зв’язку зі смертю голови товариства Ю. А. Пытеля новим головою товариства був обраний академік РАМН Н.А. Лопаткин. Крім того, склад президії був збільшений до 19 осіб і введено 4 нових члена президії.
У 1999 р. р. в Омську наукова програма була присвячена раку передміхурової залози (Ст. Н. Степанов, Л. М. Гориловский).
У 2000 р. в р. Кірові пленум правління був присвячений питанням гнійно-запальних ускладнень після урологічних операцій (Н.А. Лопаткин, І. В. Дерев’янко, Л. А. Нероедова, Д. Ю. Пушкар, А. Р. Мартов, Б. Л. Гущин).
У 2001 р. пленум правління проводився р. в Ярославлі і був присвячений проблемі нетримання сечі (Н.А. Лопаткин, С. С. Толстова, О. Б. Лоран, Е. Л. Вишневський, А. Р. Пугачов).
Крім вищевикладених проблем на з’їзді і пленумах правління проводилися доповіді щодо нових методів діагностики і лікування урологічних захворювань. У кожному такому заході брало участь від 350 осіб на пленумах правління до 800 на з’їзді, таким чином, на 9-му з’їзді і наступних пленумах в їх роботі взяло участь більше 2 000 чоловік. Матеріали з’їзду і пленумів випускалися віце збірників матеріалів, у яких опубліковано 1 статті 264 із загальною кількістю авторів 4 195. Слід зазначити, що двічі в рамках пленумів проводилася Всеросійська конференція з літотрипсії.
У матеріалах з’їзду та пленумів, крім тез з Росії, були також матеріали з України, Білорусії, Казахстану, Узбекистану, Киргизії, США, Англії, Італії і Франції. Слід зазначити, що під егідою Російського товариства урологів проведені 2 Європейських шкіл урологів у Москві (1998) і Ярославлі (2001) і в 2001 р. Російська школа урологів в Ростові-на-Дону. Крім того, в різних регіонах Росії проводилися науково-практичні конференції під грифом Російського товариства урологів (Томськ та ін). У вирішенні завдань по залученню членів Російського товариства урологів у зарубіжних наукових конгресах щорічно брало участь багато представників російської урології, які не тільки виступали з доповідями, але і були кураторами окремих засідань.
У 2002 р. академік Н.А. Лопаткин, голова Російського товариства урологів, обраний почесним членом Європейської асоціації урологів. За участю керівництва Російського товариства урологів було вирішене позитивно питання про членство Д. Ю. Пушкаря в Європейської школи урологів (2000 р.) та обрання Ст. Н. Степанова членом номінаційного комітету Міжнародного товариства урологів (2000 р.).
За ініціативою президії правління Російського товариства урологів п’ять молодих урологів виїжджали на стажування у зарубіжні урологічні клініки і двічі по 10 чоловік виїжджали в Париж на Міжнародні консультації з урологічним захворюванням (2000 і 2001 рр..). При цьому Російське товариство урологів частково компенсувало витрати по транспорту.
Найактивнішу участь члени Російського товариства урологів беруть у роботі журналу «Урологія», де окрім Міністерства охорони здоров’я РФ суспільство є одним із засновників. Необхідно відзначити, що статті в збірники з’їзду і пленумів надсилають майже з усіх регіонів Росії. Як правило, публікуються всі надіслані матеріали, за винятком тих, які не відповідають наукової проблематики. Оскільки Москва представляє найбільший урологічний центр, то майже половина публікацій з Москви і Московської області — 665, потім Санкт-Петербург — 133, що є відображенням великої наукової роботи, що проводиться в регіонах Росії.Алтайський край 17
Амурська область 2
Архангельська область 2
Астраханська область 16
Республіка Адигея 3
Башкирія 14
Воронезька область 16
Республіка Дагестан 11
Іванівська область 19
Іркутська область 18
Калінінградська область 1
Калузька область 2
Кемеровська область 11
Кіровська область 1
Краснодарський край 6
Красноярський край 14
Костромська область 1
Курська область 13
Липецька область 6
Магаданська область 3
Республіка Марій Ел 4
Мурманська область 11
Нижегородська область 10
Новосибірська область 17
Омська область 20
Оренбурзька область 9
Пензенська область 8
Пермська область 13
Приморський край 10
Ростовська область 54
Рязанська область 10
Самарська область 6
Саратовська область 19
Свердловська область 24
Смоленська область 3
Ставропольський край 1
Тверська область 8
Республіка Татарстан 20
Томська область 19
Тульська область 2
Тюменська область 2
Республіка Удмуртія 3
Ульяновська область 7
Хабаровський край 1
Челябінська область 15
Читинська область 6
Чуваська республіка 13
Ярославська область 10
Крім робіт з Російської Федерації в матеріалах з’їзду та пленумів було опубліковано з України 35 робіт, Білорусі — 14, Киргизії — 10, Казахстану — 4. Серед опублікованих робіт є також матеріали, надіслані з далекого зарубіжжя: США — 5, Англія -2, Франція — 1.
Політика проведення пленумів і з’їздів у регіонах Росії стимулює розвиток у них наукових досліджень. Починаючи з 1992 року, коли Російське товариство урологів стало самостійною організацією, яка щорічно проводить свої заходи в одному з міст Росії, намітилося зростання наукових досліджень і, як результат, захисту дисертацій: в Саратові — 8, з них 4 докторські, в Курську — 6, з них 1 докторська, в Ростові-на-Дону — 1 докторська та 12 кандидатських дисертацій, в Єкатеринбурзі — 1 докторську та 6 кандидатських. Крім того, в Санкт-Петербурзі, Воронежі, Барнаулі, Томську, Челябінську, Омську також виходять дисертаційні роботи. Керівниками цих дисертацій були як професора на місцях, так і видатні російські урологи з Москви, Санкт-Петербурга та інших міст, які були керівниками, опонентами і членами вчених рад на місцях.
Президія правління провів анкетування серед провідних російських урологів про роль Російського товариства урологів у розвитку наукової діяльності про значення пленумів корекції наукової діяльності, про значення резолюцій з’їзду і пленумів в повсякденній роботі. Отримані відповіді дають можливість позитивно оцінити поставлені питання. На думку опитаних колег, Російське товариство урологів чинить значний вплив на розвиток наукової діяльності, що здійснюється через проводяться з’їзди і пленуми, де обговорюються найбільш актуальні питання сучасної урології. Рівень обговорюваних питань дуже високий. Прийняті рішення на з’їздах і пленумах змушують коригувати наукову діяльність, сприяють підняттю методичного рівня досліджень.
Президія правління Російського товариства урологів висловлює впевненість, що виконання статутних положень щодо розвитку урологічної науки і практики в Російській Федерації і в подальшому дасть свої позитивні результати.
