Регіональна специфіка співтовариства російських користувачів мережі Інтернет

О. Н. Арестова, Л. Н. Бабанін, А. Е. Войскунский

Московський державний університет їм. М. В. Ломоносова.

Факультет психології

Соціально-психологічні опитування співтовариства російських користувачів мережі Інтернет проводяться за допомогою опитувальників, щорічно модифікуються залежно від цілей і завдань дослідження та розповсюджуються в електронному вигляді. У проведених в 1995 і 1996 роках опитуваннях в якості однієї із завдань ставилося розгляд соціальної і демографічної специфіки спільноти користувачів Інтернету, які живуть у різних регіонах колишнього СРСР. В опитуванні 1996 року взяли участь 649 користувачів з різних регіонів. Результати попередніх опитувань опубліковані раніше. Кількість респондентів з різних регіонів розподілилося наступним чином (у відсотках до загального числа респондентів). Таблиця 1. Розподіл респондентів в опитуваннях 1995 і 1996 років за регіонами (у відсотках).

Регіон 1995 рік 1996 рік Москва і область 26 27 С.-Петербург і область 7 9 Європейська частина Росії (крім Москви і С.-Петербурга) 18 14 Урал 8 14 Сибір і Далекий схід 11 12 Україна 23 18 Інші країни колишнього СРСР 3 1 Країни далекого зарубіжжя 6 7

При зіставленні результатів опитування користувачів з різних регіонів отримані наступні результати.

Москва і Московська область Мешканці цього регіону становлять 27% всіх респондентів. Серед респондентів більше, ніж в середньому по вибірці, користувачів молодого віку (17-20 років). У вибірці більше новачків і “ветеранів” мережі зі стажем понад 3 років. Серед них більш значна прошарок наукових працівників. Більш активно, ніж респонденти з інших регіонів, вони користуються високотехнологічними мережевими послугами — WWW, FTP, Telnet. Менше виявляють інтересу до комерційних і програмістських телеконференціям; більше цікавляться науковими і внетематическими телеконференціями. Частіше використовують інформацію з WWW з освіти, культури, мистецтва, обчислювальної техніки та програмування. Відрізняється і мотивація їх роботи в Інтернеті. Більш сильно виражені мотиви самореалізації власних можливостей і співробітництва, в меншій мірі виражено прагнення до приналежності до певної спільноти (в даному випадку — до спільноти користувачів Інтернету), тобто мотив афіліації. Московські респонденти більш активно висловлюють позитивне вплив Інтернету на життєвих успіх, розширення кола знайомств. Динаміка розвитку спільноти користувачів Інтернету з Москви і Московської області в порівнянні з 1995 роком полягає в наступному. Збільшилась частка найбільш молодих (17-20 років) користувачів Інтернету, зросла підписка практично на всі види телеконференцій, різко збільшилося використання WWW і FTP.

С.-Петербург і область Респонденти з С.-Петербурга відрізняються більш старшим віком, серед них більше жінок і менше користувачів з великим стажем роботи в Інтернеті. По професії серед респондентів цього регіону менше мережевиків, електронників і менеджерів у порівнянні з вибіркою в цілому. Як і москвичі, респонденти з С.-Петербурга відносно частіше від інших користуються WWW, FTP і BBS. Вони частіше читають комерційні телеконференції і телеконференції з хобі та гумору; відносно рідше звертаються до телеконференціям за освітою, програмування, політики, спорту. У респондентів даного регіону при роботі в Інтернеті більш сильно порівняно з іншими виражений мотив рекреації (відпочинку) і комунікативний мотив. Як і у московських респондентів, менш виражений мотив афіліації, тобто прагнення належати до Інтернетівському спільноті. Кілька нижче оцінюється вплив Інтернету на життєвих успіх і розвиток комунікативних контактів. Відзначається наявність настирливих зайвих контактів при роботі в Інтернеті. При порівнянні результатів опитування 1996 року з даними 1995 року динаміка спільноти користувачів Інтернету з цього регіону полягає в наступному. Користувачі стали більш активно користуватися WWW, менше читати телеконференції і користуватися BBS. Посилився вплив мотивів афіліації та реалізації власних інтелектуальних можливостей при роботі в Інтернеті. Відзначається більш повільне зростання числа партнерів і друзів, придбаних при роботі в Інтернеті.

Європейський регіон (за винятком Москви і С.-Петербурга) Серед респондентів цього регіону значно менше молоді до 25 років і зовсім мало жінок. За професійною приналежністю велика частка керівників і працівників виробництва, менше викладачів, наукових співробітників і учнів. Структура використання також має свої особливості: більше читаються телеконференції і рідше використовується WWW. За тематикою телеконференцій також є деяка специфіка — більше інтересу до організаційної, службової інформації, політиці. Менше цікавляться телеконференціями по науці, хобі та гумору. Серед мотивів діяльності в Інтернеті більш виражений мотив релаксації, пізнавальний мотив, мотив співробітництва та аффилиативный мотив. Можна сказати, що Інтернет для респондентів цього регіону є ом нових даних як ділового, так і ігрового характеру; а також засобом підключення респондентів до більш широкого соціального і технологічного співтовариства. Відзначимо, що дані тенденції виражені у вигляді інтенцій респондентів. Реальні ж можливості Інтернету як засобу релаксації і відпочинку оцінюються ними нижчі, ніж в інших регіонах. Порівняно з 1995 роком відбулися такі зміни. Збільшилася кількість респондентів більш старшого віку, а також кількість респондентів зі стажем більше 3 років. Різко зросло використання високотехнологічних можливостей Інтернету (WWW і інші). Більше стали читати телеконференцій по політиці, релігії, мистецтва, культури. Менш популярними стали телеконференції з програмування. Підвищилася оцінка Інтернету як а інформації і розуміння того, що робота в Інтернеті сприяє життєвому успіху. Посилився вплив Інтернету на розширення кола комунікації респондентів даного регіону.

Уральський регіон Уральські користувачі Інтернету істотно старша за віком, значну їх частину складають мережевики, програмісти і керівники різних організацій. Особливість використання можливостей Інтернету у даному регіоні полягає у меншому використанні високотехнологічних можливостей Інтернету . У респондентів цього регіону склалося ставлення до Інтернету як до зручного способу інформаційного обміну. Менше значення Інтернет має як нова специфічна середовище спілкування . Рідше читаються телеконференції різних видів, у тому числі внетематические і телеконференції з хобі та гумору. Респонденти менше звертаються до релаксаційної та ігровим можливостям Інтернету. В цілому респонденти цього регіону реалізують головним чином діловий підхід до Інтернету як зручного засобу інформаційного обміну, менше значення при цьому надається власне комунікативними його можливостям. Порівняно з 1995 роком серед опитаних збільшився відсоток мережевиків, електронників і наукових працівників. Зменшився відсоток працівників виробництва, керівників і управлінців. Зріс інтерес до телеконференціям з питань науки, літератури і мистецтва, зменшився — до телеконференціям для вільних обговорень, по хобі та гумору. Істотно підвищилася оцінка Інтернету як інформаційного а і засоби спілкування. В цілому при збільшенні позитивного ставлення до Інтернету зросла ділова складова роботи в ньому.

Сибір і Далекий схід Респонденти з цього регіону відрізняються більшим, ніж в середньому, відсотком молоді у віці 17-20 років, стаж роботи в мережі відповідає середньому за опитуванням, за професією вони відрізняються більшою часткою мережевиків і електронників, меншою — бізнесменів. Менше користуються WWW, більше — Telnet. В протилежність респондентам з Москви більше проявляють інтересу до програмістських і комерційним телеконференціям. У WWW більше цікавляться спортом, менше — обчислювальною технікою і програмуванням. У респондентів виражений мотив афіліації, співробітництва, менше — пізнавальний мотив. Відзначається позитивний вплив Інтернету на розширення кола особистого спілкування. Порівняно з 1995 роком серед респондентів більш рівномірно представлені користувачі різних вікових категорій та стажу роботи в мережі (в 1995 році в опитуванні був великий відсоток осіб у віці 21-25 років і 36-40 років). Стало більше мережевиків і електронників, учнів, зменшилася частка наукових працівників і викладачів, а також службовців комерційних організацій. Різко зросло використання високотехнологічних можливостей Інтернету (WWW і інші), менше стали користуватися BBS. Частіше стали читати телеконференції по мистецтву і літературі, науці, політиці, релігії. Підвищилася оцінка Інтернету як засобу спілкування і а інформації і розуміння того, що робота в Інтернеті сприяє життєвому успіху. Посилився мотив афіліації.

Висновки. Вираженість соціальних, психологічних і демографічних властивостей популяції користувачів Інтернету з різних регіонів Росії має свою специфіку. Вона пов’язана насамперед з тим, відноситься конкретний регіон до числа столичних центрів /Москва і С.-Петербург/, або знаходиться на периферії. Регіональну специфіку має як актуальний стан спільноти користувачів, так і тенденції його розвитку, динаміка відбуваються в ньому процесів. Мабуть, нерівномірний характер розвитку Інтернету в нашій країні призводить до виникнення регіональних відмінностей між популяціями користувачів. Іншим ом таких відмінностей є диспропорції йдуть в центральних та периферійних областях Росії економічних і соціальних процесів. Якщо респонденти з центральних міст Росії відносяться до Інтернету як до нового середовища різнобічного спілкування, максимально використовують його можливості по мірі їх розвитку, то інші респонденти вважають Інтернет насамперед ом нової інформації, <засобом зв’язку> з іншим світом. При цьому ділова складова їх діяльності явно домінує над комунікативною. Це виражається як у структурі використання Інтернету, в характері бажаної інформації, так і в мотиваційних особливості їх діяльності. Якщо у респондентів з центральних міст Росії більш виражені комунікативні мотиви і мотиви розвитку власних можливостей, то у респондентів з периферії більш виражені мотиви співробітництва, пізнавальні мотиви і мотиви приналежності до інформаційного співтовариства.

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ