Дехтяр О. В.
(Кафедра фізичного виховання, зав. – В. О. Дехтяр, Семипалатинського філії Джамбульської технологічного ін–ту легкої і харчової промисловості.
Науковий керівник – А. С. Ромен)
В даному повідомленні описаний досвід застосування активного самонавіювання (АС) для зняття умовнорефлекторних захисних реакцій. Показана психотерапевтична і психопрофілактична цінність АС.
Научіння важким елементам і вправ в гімнастиці, їх удосконалення завжди пов’язано, навіть при наявності гарної страховки, з непередбаченими «зривами». «Зриви» гімнаста при виконанні вправи часто супроводжуються ударами про снаряд, невдалими приземлениями та ін., тягнуть за собою тілесні ушкодження. «Зрив» гімнаста у вправі часто формує условнорефлекторную захисну реакцію, яка тривалий час може заважати формування правильних рухових навичок. Стійка захисна реакція може привести до невротичного стану і надовго порушує вироблений раніше необхідний руховий стереотип.
Купірування спонтанно придбаної захисної реакції – процес тривалий, що вимагає, як правило, психотерапевтичного втручання. Подолання такого роду спортивних острахів і фіксацій можна домогтися з допомогою навіювання сну–відпочинку і прямого гетеросуггестивного впливу (Ст. Ст. Кузьмін та ін). Однак надати кваліфіковану допомогу гимнасту не завжди представляється можливим через відсутність фахівців (психотерапевтів,
психіатра).
Проводячи дослідження з групою гімнастів ДСШ № 1. р. Семипалатинська (тренер – майстер спорту Носиків В. К.), ми отримали наочний приклад фіксації умовнорефлекторної захисної реакції. Спортсмен 1-го розряду М-год, виконуючи зіскок «махом назад сальто вперед зігнувшись», травмував себе, вдарившись об жердину. Виникла стійка условнорефлекторная захисна реакція. Подальші спроби подолати себе не дали бажаного результату. Спеціальна гетеросуггестивная допомогу не виявилася дієвою через його поганий гипнабельности.
За нашою пропозицією гімнаст М-год став освоювати метод активного самонавіювання – АС (А.
С. Ромен). До кінця третього тижня навчання було закінчено, а інструментальне обстеження показало, що він досить добре володів АС. Спортсменові було запропоновано за допомогою самовнушенного подання руху відновити раніше вироблений динамічний стереотип. Гімнаст М-год багаторазово самовнушенном стані уявляв себе точно виконують потрібну вправу з щасливим закінченням, використовуючи в кінці формули самонавіювання. З другого підходу спортсмен М-год зумів задовільно виконати вправу, а в подальшому отримав можливість його вдосконалювати.
Інший випадок – з гімнастом К-а, який виконував зіскок з перекладини «сальто вперед прогнувшись» і невдало приземлився,
підвернувши ногу, ще раз показав дієвість методу АС. Гімнаст До-а тривалий час приземлявся, намагаючись завантажувати тільки праву ногу, внаслідок виниклої у зв’язку з травмою умовнорефлекторної захисної реакції, що призводило до втрати рівноваги і доскокам. Застосовуючи за нашою пропозицією АС, гімнаст До-а після ряду спроб став виконувати зіскок правильно.
Метод АС у випадках з нашими гімнастами показав свою психотерапевтичну і психопрофілактичну цінність і може бути рекомендований у цьому напрямку в спортивній практиці.
Психологічний Центр «EgoLand»
