Часто шкірний свербіж розглядають не як симптом, а як самостійне захворювання, що викликає непереборну потребу в розчісуванні ураженої ділянки. Зазвичай це відбувається в результаті дії на шкіру або слизові оболонки якихось подразників. Незважаючи на те що з неприємними відчуттями знайомий практично кожен, охарактеризувати їх буває досить важко, оскільки симптоми не можна описати тільки як легке печіння або поколювання. Тим не менш шкірний свербіж може серйозно погіршувати якість життя, призводити до порушення сну або зниження працездатності. Він може бути симптомом різних захворювань — від екземи, кропив’янки до ниркових патологій.
1
Види і причини
Дерматологи стверджують, що причини свербежу вельми різноманітні. Іноді свербіж викликають механічні стимули — тертя шкіри про вовняні та синтетичні тканини. Але буває і так, що викликають свербіж тиск і вібрація. Часто він виникає після контакту з комахами (хоча це хімічний подразник — токсичні речовини, що потрапляють на шкіру). Викликають свербіж і різні термальні та електричні стимули. Але все це зовнішні фактори. А є ще внутрішні причини, коли в якості подразників виступають ендогенні хімічні речовини, які утворюються в самому організмі і або накопичуються в шкірі, або діють на центральну нервову систему. Тобто крім дії зовнішніх подразників, свербіж часто виникає як симптом при різних захворюваннях, що супроводжуються виробленням описаних речовин.
До їх числа відносяться:
- 1. Шкірні захворювання: алергічний дерматит, екзема, нейродерміт, деякі види лишай, псоріаз і т. д.
- 2. Системні захворювання: хронічна ниркова недостатність, захворювання печінки, ендокринної системи (цукровий діабет, гіпо – і гіпертиреоз), неврологічні захворювання.
- 3. Інфекції, що передаються статевим шляхом.
- 4. Глистні інвазії.
- 5. Мікози.
- 6. Паразитарні захворювання (або педикульоз короста).
- 7. Порушення різних обмінних процесів (водно-сольового, ліпідного вуглеводного).
- 8. Професійні патології (кесонна або висотна хвороби).
Іноді характерний свербіж виникає при вагітності. Свою роль грає і вік — так званий сенільний свербіж у літніх людей.
Хімічними речовинами, що викликають свербіж в такому випадку, є аміни (наприклад, гістамін, що виробляється в ході алергічної реакції, гормон серотонін та інші), нейропептиди, протеази, цитокіни і т. д.
Свербіння можна класифікувати в залежності від ступеня поширеності Він буває обмеженим на якійсь ділянці шкіри — локалізований свербіж. Але може поширюватись на всю поверхню тіла, і тоді його називають універсальним. Друга його назва — генералізований свербіж.
Обмежений свербіж зазвичай локалізується на зовнішніх статевих органах, близько ануса. Причиною його виникнення стають запальні процеси, глистні інвазії, підвищене потовиділення та інші подібні порушення.
2
Прояви шкірного свербежу
Сам по собі свербіж — просто відчуття. Але оскільки він часто викликаний іншими захворюваннями, то його супроводжують додаткові симптоми, характерні для тієї чи іншої патології. При захворюваннях ендокринної системи з’являється ще і сухість шкіри.
З-за того, що людина інтенсивно і протягом тривалого часу розчісує уражені ділянки шкіри, для них характерно почервоніння. Воно супроводжується і лущенням. З часом расчеси призводять до стійкої інфільтрації шкіри і її лихенификации (так називають підкресленість шкірного малюнка). Інтенсивність свербежу при різних захворюваннях може бути різною. Іноді він буває слабким, дуже сильним і в останньому випадку призводить навіть до розладу нервової системи, не кажучи вже про такі “дрібниці”, як безсоння, дратівливість і підвищена стомлюваність. Через расчеси проникає і бактеріальна інфекція.
3
Як лікувати?
Лікування свербежу залежить від того, який подразник викликав або яким захворюванням він спровокований. Якщо свербіж виник після укусу комахи, то тут можна впоратися і народними засобами. Якщо викликаний нирковою недостатністю, психогенними факторами, хворобами нервової системи, то без медикаментозної терапії не обійтися.
При алергії потрібні антигістамінні препарати другого покоління. При невралгії, викликаної вірусом герпесу, приймають Габапентин. При аквагенном і сенильном свербінні доведеться пити інші таблетки або проходити фізіотерапевтичні процедури (опромінення ультрафіолетовими променями).
При залізодефіцитній анемії ніякі народні засоби не допоможуть. Єдиний спосіб зняти свербіж — заповнити нестачу цього елементу. Так що тут ефективні тільки препарати заліза. При захворюваннях ендокринної системи зняти свербіж можна тільки по мірі застосування препаратів для гормональної терапії.
При свербінні медикаментозне лікування вагітних обмежений, але і народні засоби застосовують з обережністю, щоб не спровокувати алергію. В даному випадку антигістамінні препарати у вигляді таблеток не приймають, але можна використовувати місцеві засоби — Фенистил-гель, але тільки у другому та третьому триместрах. Застосовувати його можна тільки на невеликих ділянках шкіри. У будь-якому випадку необхідна консультація лікаря.
3.1
Ефірні олії
Незалежно від того, що викликає неприємні відчуття, можна зняти свербіж з допомогою ефірних масел. Сьогодні вони набувають особливої популярності, навіть порівняно з традиційними народними засобами, оскільки містять цілющі речовини в більш високій концентрації. Найбільш ефективними у цієї категорії вважаються ефірні масла лаванди і меліси. Останні слід застосовувати тільки у розчиненому вигляді. Швидко допомагає зняти свербіж суміш ефірних масел лаванди і ромашки. У цьому випадку ефект навіть вище, ніж від застосування кожного з них окремо.
Все залежить від того, в якому місці виникає свербіж. Якщо він локалізований на невеликій ділянці на руках, то можна просто додати в звичайний живильний крем або лосьйон 1-2 краплі чистого ефірного масла. Якщо турбує генералізований свербіж, як це буває при алергічному дерматиті і деяких системних захворюваннях, то ефірну олію додають у воду для ванни — не більше 5-6 крапель.
Крім ванни, можна протирати уражені ділянки шкіри лосьйоном. Для цього потрібно взяти 1 ч. л. горілки, додати в неї кілька крапель олії ромашки або лаванди, а потім розчинити цю суміш у кип’яченій воді (0,5 літра). Вода не повинна бути гарячою, щоб не зруйнувати входять до складу масел корисні речовини.
Якщо причиною свербіння є кандидоз (молочниця), то найбільш ефективним засобом є масло мірри. Його можна змішувати з маслом лаванди. Масло чайного дерева застосовується при свербінні, якщо він обумовлений грибковим захворюванням (мікоз, себорейний дерматит тощо) В останньому випадку масло додають в шампунь або у воду для полоскання.
При свербінні слизових оболонок можна використовувати ефірні масла, але тільки у дуже розведеному вигляді — в поєднанні з базовим маслом (оливковим, гарбузовим, виноградним), оскільки тканини легко пошкодити.
Ефірні масла не застосовуються в якості самостійного лікарського засобу. Зазвичай вони лише доповнюють основне лікування. Їх застосовують у поєднанні з антигістамінними або протигрибковими препаратами. Не менш важливо дотримувати правила гігієни – носити одяг тільки з натуральних тканин, оскільки синтетика не пропускає повітря і викликає ще більш сильний свербіж.
3.2
Компреси, настої
При будь-якому шкірному захворюванні важливо не розчісувати уражені ділянки тіла. Для цього потрібно зняти подразнення, наприклад, за допомогою трав’яного відвару. Класичний рецепт — настій трави деревію та квітів ромашки. Їх змішують у рівних пропорціях, а потім беруть 2 ст. л. рослинної сировини і заливають склянкою окропу, настоюють протягом години, а потім проціджують. З настою можна робити компреси, примочки або лосьйон для протирання вогнищ запалення. Речовини, що містяться в лікарських травах, допомагають швидше загоювати пошкоджені ділянки.
Заспокоїти роздратовану шкіру і зняти свербіж допоможе м’ята. З неї роблять настій — беруть 2 ст. л. листя, подрібнюють їх і заливають склянкою окропу. Наполягають засіб протягом години, потім проціджують. Виходить чудовий лосьйон для протирання шкіри.
При алергічному свербінні допомагає сік алое. Його роблять із свіжих листочків рослини, які полежали в холодильнику хоча б добу. Сік наносять у невеликій кількості на уражені ділянки шкіри декілька разів на добу. Після чого їх потрібно закрити марлевою пов’язкою.
При алергічному свербінні допомагають ванни з відвару кореневищ валеріани. Для цього потрібно взяти кілька столових ложок рослинної сировини залити 1 л окропу. Цю суміш тримають на вогні 5 хвилин, потім настоюють до тих пір, поки не охолоне, і потім наливають у воду для ванни. Тривалість водної процедури становить близько 15 хвилин. Ванна не тільки знімає свербіж шкіри, але і діє заспокійливо.
При свербінні, обумовленому атопічним дерматитом (діатез) використовують відвар кори дуба. Рекомендується наступна пропорція — 2-3 ст. л. на склянку окропу. Засіб кип’ятять на водяній бані протягом 10-15 хвилин перед вживанням обов’язково проціджують. Його можна використовувати як лосьйон або наливати у воду для ванни.
Щоб зняти свербіж від укусу комахи (якщо мова тільки не йде про чесоточном кліща), застосовуються такі засоби:
- 1. Холодний компрес або лід буквально на 5 хвилин. Знімає свербіж, набряк і почервоніння.
- 2. Розім’яті листя петрушки, базиліка, м’яти, черемхи.
- 3. Содовий розчин (1 -2 ложки харчової соди на склянку теплої води ).
- 4. Сік лимона. Для цього беруть часточку лимона і протирають уражені ділянки.
- 5. Слабкий розчин 9% оцту (1 -2 ч. л. на третину склянки води, важливо не переборщити, оскільки можна заробити опік шкіри). Причому оцет можна брати будь-який, в тому числі яблучний. Останній навіть вважається більш ефективним у порівнянні зі звичайним. Якщо комарі постійно турбують (при довгому перебуванні на березі водойми), то можна робити ванночки з розчином оцту або протирати їм все тіло.
- 6. Мед. Допоможе зняти свербіж і пом’якшити шкіру, але лише в тому випадку, якщо немає алергії на продукти бджільництва.
- 7. Компрес з молока, розведеного навпіл з водою.
- 8. Невелику кількість зубної пасти, що містить ментол. Останній володіє охолоджуючим дією і допомагає зняти набряк і почервоніння.
Якщо нічого іншого під рукою не виявилося, то допоможуть зняти свербіж чайні пакетики, тільки потрібно їх попередньо злегка намочити і охолодити. Вони витягнуть зайву рідину з місця укусу і запобіжать набряк. Добре допомагають компреси з потовченого таблетки аспірину, змішаної з невеликою кількістю води. Вона допоможе зняти біль, якщо місце укусу сильно набрякає. А ось такі сумнівні засоби, як заклеювання зудящего ділянки скотчем, звичайно, запобіжать розчісування, але шкірі завдають не меншої шкоди. Це стосується і таких порад, як шкірка банана, прикладена до місця укусу (наукою її користь не доведена, а якщо є расчеси, то вона вже точно не допоможе).
