Дискінезія жовчного міхура – це порушення його роботи, моторики і функціональних обов’язків. Також, нарівні з жовчним міхуром, спостерігаються розлади роботи жовчовивідних проток, з-за чого жовч надходить для перетравлення їжі в дванадцятипалу кишку у занадто малому або ж, навпаки, великому обсязі, що провокує порушення в перетравленні їжі.
Хто хворіє найбільш часто?
Частота появи дискінезії, серед всіх ймовірних захворювань жовчного міхура, складає, практично, 13%.
За відомостями статистики, жінки страждають від цього захворювання в 10 разів частіше, ніж чоловіки, причина чого – гормональні та обмінні процеси, що відбуваються в організмах жінок. Особливо часто діагностується дискінезія жовчного міхура під час вагітності та при прийомі оральних гормональних контрацептивів. Даної хвороби, як правило, піддаються жінки молодого віку з худорляву статуру.
На другому місці по захворюваності – дівчата-підлітки.
У найбільш частих випадках – це захворювання, що має вторинне протягом, поштовхом до його розвитку виступають розвинулися раніше гастрит, панкреатит, виразкова хвороба або коліт.
Що таке жовчний міхур і де він розташований?
Жовчний міхур – це грушоподібний (як правило, але можуть бути зовнішні і внутрішні зміни, не вважаються злоякісними, але відбиваються на зовнішньому вигляді) орган, що відноситься до системи травлення, порожнистий за будовою, що знаходиться посередині правої реберної дуги, трохи нижче останнього ребра. Його довжина може становити від 5 до 14 сантиметрів, а довжина, в свою чергу, займає від 3 до 4,5 або 5 див. Середня місткість жовчі – від 30 мл, при застої жовчі цей обсяг може стартувати з 80 мл.
Ділиться він за будовою на три частини:
- шийку, від якої йде міхурову протоку, що з’єднується з печінковим каналом і утворює порожнину загального жовчного протоку;
- власне, саме тіло;
- і дно.
По будові жовчного міхура можна зробити висновки про його призначення:
- По-перше, це – накопичення жовчі і її зберігання;
- По-друге, це – виділення накопиченої жовчі в дванадцятипалу кишку.
Стінки органу складаються з декількох шарів:
- слизової оболонки, якою міхур висланий зсередини, вона всмоктує надлишки води з складу жовчі, солі натрію і хлору для того, щоб відбулося накопичення;
- м’язової оболонки, що складається з гладких циркулярних волокон, яка за один прийом їжі скорочується 1 або 2 рази;
- а також сполучної тканини з судинами, що покриває орган зовні.
Як відбувається виділення жовчі з міхура?
Регулюється процес виділення жовчі нейрогуморальными факторами, зокрема:
- кишковими гормонами, зокрема гастрином, глюкагоном, мотилином, секретином і холецистокинином, під впливом якого жовчний міхур отримує здатність скорочуватися, а сфінктер Одді, що знаходиться на поверхні дванадцятипалої кишки, послабляться;
- нейропептидами, які не є гормонами, але володіють схожими властивостями;
- діяльністю вегетативної нервової системи – парасимпатичних і симпатичним відділами, які, власне, регулюють практично всі процеси в організмі.
Такі процеси тісно пов’язане між собою, якщо дає збій один з них, процес перетравлення їжі буде порушено. Це одна з причин захворювань жовчного міхура.
Причини захворювань жовчного міхура
Причини захворювання поділяють дискінезію на первинну і вторинну.
Первинна дискінезія жовчного міхура, спочатку, проявляється як незначний розлад роботи самого органу та жовчовивідних шляхів, без видимих на те причин по УЗД або рентген-дослідженнях. Пов’язано це, швидше, з вродженими патологіями в будові органа, але з часом зміни зачіпають структуру як органу, так і каналів, порушуючи процес відтоку жовчі, її виділення і склад.
Вторинна дискінезія жовчного міхура – це захворювання, що виникає на тлі інших захворювань або їх симптомів.
| Причини первинної або вторинної дискінезії жовчного міхура | |
| Первинна | Вторинна |
| Причинами первинної дискінезії також називають:
· стреси, захворювання психологічного характеру; · переїдання або недоїдання, голодування; · алергію на продукти харчування; · харчування фастфудом і неякісно приготованою їжею; · дуже швидке ковтання недостатньо пережованої їжі; · надмірна або недостатня вага, гіподинамія, слабкість м’язів; · астму; · спадкову схильність, т. к. існує теорія передачі такого захворювання дітям від батьків. |
Причинами вторинної дискінезії прийнято вважати:
· гепатити будь-якого їх можливих характерів; · холецистит, як калькульозний, так і не калькульозний; · холангіт; · ентерит; · гастрит з будь-якою зміною кислотності; · виразки шлунка, стравоходу і кишечника; · пієлонефрит; · кісти органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту і сечостатевої системи; · лямблії і опісторхоз; · недостатнє виділення статевих гормонів; · надлишок маси тіла. |
Види захворювання
Залежно від ступеня скорочення жовчного міхура, виділяють наступні види дискінезії (аналогічної класифікації піддається дискінезія жовчовивідних шляхів):
- Гіпертонічна – дискінезія, що розвивається за умови підвищеного тонусу органу і шляхів, сечовивідних утворилася жовч з його порожнини;
- По гіперкінетичному типу – захворювання з активно відбуваються процесом відтоку жовчі;
- Гіпотонічна – найбільш часто зустрічається дискінезія з низькою сокращаемостью міхура і жовчних проток, що приводить до застою жовчі і утворенню каменів (що відбувається у 100% випадків при застої жовчі);
- Захворювання по гіпокінетичному типу – дискінезія з повільним струмом жовчі;
- А також можливо діагностування змішаного типу хвороби.
Симптоми дискінезії
Симптоми дискінезії підрозділяються в залежності від вищевказаних видів, проте обом формам хвороби властиві:
- білий, іноді з жовтуватим відтінком наліт, що осідає на мові;
- неадекватне відчуття смаку;
- відсутність апетиту;
- жовтяниця;
- потемніння сечі, що виділяється, і освітлення калових мас.
Змішаній формі дискінезії, в свою чергу, притаманні симптоми як гіпо-, так і гіпертонічного виду хвороби.
На гипомоторную (гіпотонічну) дискінезію можуть вказувати:
- часті практично постійні, настирливі болі в області правого підребер’я, які не мають визначеного місця відчуття, але стають більш інтенсивними після їжі;
- крім посилення болю після їжі і навіть між прийомами їжі хворого мучить відрижка, відчуття гіркого присмаку у роті, підвищене слиновиділення, нудота;
- може з’явитися блювота з жовчними масами;
- апетит знижений, можливо відраза до їжі;
- стілець також порушується, хворого турбують запори, проноси, болі в животі і метеоризм;
- занадто сильно виділяється піт, червоніє обличчя.
Симптоми дискінезії гіпертонічного типу — це:
- гостра, періодична, сильна біль в області розташування правого підребер’я, яка переконливо віддає в ліву сторону;
- зниження ваги;
- напади жовчної кольки;
- болі в голові, що нагадують мігрень;
- підвищується артеріальний тиск і з’являються симптоми, які сигналізують про даному стані;
- з’являються дратівливість, агресивність і швидка стомлюваність навіть при легкій праці.
Лікування дискінезії жовчного міхура
Лікування дискінезії, як і її симптоми залежать від типу хвороби жовчного міхура. Так, при гіпотонічній ДЖВП лікування спрямоване на активізацію моторики міхура і вихідних від нього жовчних проток. З цією метою призначаються жовчогінні препарати, а також спазмолітики для зниження больових відчуттів.
Основне лікування людей з гіпермоторній дискінезією жовчного міхура – це лікувальна дієта, яка забороняє вживання смажених, жирних продуктів, здоби, гострих, кислих, консервованих продуктів і яєчних жовтків, а іноді, яєць в цілому. У харчуванні робиться наголос на крупи (гречану, рисову, пшоно), а також знежирені м’ясо і рибу. Денний раціон необхідно скласти з 5 підходів прийому їжі.
Дієта призначається і в ситуації з гіпотонічної формою хвороби, вона має ті ж основи, але не забороняє використання в стравах курячих та перепелиних яєць. Щоб нормалізувати консистенцію жовчі важливо підтримувати водний баланс організму, випиваючи в добу не менше півтора літрів води, крім прийому їжі в рідкому вигляді.
Медикаменти при гіпертонічній дискінезії
В першу чергу для лікування дискінезії по гіпертонічному типу, призначаються холекінетики, які підвищують тонус тканин жовчного міхура, зокрема препарат Оксафенамид.
Оксафенамид відноситься до препаратів, посилює виділення жовчі, але зменшує спазм жовчного міхура і жовчовивідних шляхів. Додатково Оксафенамид знижує рівень холестерину і сприяє поліпшенню складу жовчі. Єдиним побічним ефектом може з’явитися діарея.
Призначається препарат по чверті або половині грама тричі на день. Лікування, при цьому, не повинно тривати більше 20-ти днів. При необхідності через 10-денний інтервал лікування Оксафенамидом можна повторити знову.
Аптечними аналогами Оксафенамида можна назвати:
- Осалмид;
- Дриол;
- Салмидохол;
- або Ауксобил.
Також при гіпертонічній формі дискінезії, як правило, призначаються:
- спазмолітики – Папаверин, Промедол, Дротаверин, який містить всім відома Но-Шпа;
- кошти, спрямовані на заспокоєння вегетативної нервової системи – Валеріана у вигляді настоянки або таблеток, препарати з бромом. З такими препаратами необхідна особлива обережність, тому самолікування, особливо, самостійне лікування дитини, повністю виключено.
Не завадить також терапія мінеральними водами, відмінно з лікувальною метою впорається Нарзан або Єсентуки 4. Щоб мінеральна вода виправдала покладені лікувальні надії, її необхідно приймати в певній кількості, при суворому дотриманні температурного режиму і проміжків між прийомами. Для лікування гіпертонічного типу хвороби слід випивати склянку (200 мл) води, підігрітою до 40°С тричі на день, намагаючись витримувати півторагодинний інтервал до прийому їжі.
Для дитини лікування підбирають індивідуально, пов’язано це з особливостями хвороби і її симптоматикою, однозначно забороняється заставляти дитину щось робити, порушуючи роботу нервової системи.
Медикаменти при гіпотонічній дискінезії
Основними препаратами комплексу лікування є холеретики, які посилюють продукування жовчі, зокрема, Аллохол, Холензим. Також додаються тонізуючі засоби для всього організму, наприклад, настоянка Елеутерококу. Неодмінну користь принесе проведення тюбажа з сульфатом магнію або Сорбітом.
Часто призначається лікування гіпотонічної дискінезії мінеральними водами. Відмінно для цієї мети підійдуть Єсентуки 17. Це лікувальна мінеральна вода з підвищеним вмістом натрію і бору, считаемая высокоминеральной. При лікуванні гіпотонічного типу дискінезії її призначають по склянці (200 мл), підігрітою до 40°С, тричі на день за півгодини до прийому їжі, попередньо випустивши газ з пляшки. Курс лікування, при цьому, повинен тривати місяць, але з трикратним повторенням в рік.
Фізіопроцедури при гіпертонічній дискінезії
Додатково до лікування доктор додає физиопроцедурный підхід. Це вплив на організм за допомогою спеціальної лікувальної апаратури, здійснюване в амбулаторних умовах. В даному випадку найбільш часто призначаються лікарями:
- електрофорез з використанням Папаверину і Платифилина;
- а також лазерна терапія.
Фізіопроцедури при гіпотонічній дискінезії
При гіпотонічній формі дискінезії жовчного міхура непогані результати приносить, аналогічно використовується при гіпертонічному типі, електрофорез, але проводиться він в даному випадку на основі Пілокарпіну. Не менш дієвим вважається і амплипульсовая терапія.
Нетрадиційне лікування
Говорячи про нетрадиційне лікування дискінезії жовчного міхура, варто згадати найбільш часто призначаються:
- акупунктуру, при якій дискінезія жовчовивідних шляхів відступає з-за впливу голок на певні точки, пов’язані з травним трактом;
- точковий масаж;
- і лікування п’явками.
Але такі методи не можна застосовувати на практиці для лікування дитини, такі підходи можливі лише в процесі лікування дорослої людини.
