Дерматит – група запальних захворювань шкіри, що виникають при впливі на організм ендогенних або екзогенних чинників. Патологічні процеси проявляються певними ознаками – почервоніння уражених ділянок, набряком, свербінням, печією, підвищенням температури тіла в місці запалення, виникненням міхурів і пухирів. Для усунення подібних симптомів необхідно правильне лікування.
1
Класифікація захворювання і причини його виникнення
У практичній діяльності лікарі дерматит підрозділяють на декілька видів:
- 1. Простий (контактний). Виникає, як правило, з-за одноразового впливу на тіло різних факторів. Запальний процес починається відразу після контакту з подразниками. Межі поразки є чіткими.
- 2. Алергічний. При цьому виді захворювання пошкоджуючий агент потрапляє в організм і викликає імунні реакції. Діагностується дерматит через кілька днів після алергену. Межі вогнища ураження є нечіткими. Вони виступають за межі впливу алергену на шкіру.
В окрему групу виділяють себорейний дерматит. Він розвивається з грибів виду Malassezia, що входять до складу природної мікрофлори людини. Їх ріст контролюється організмом, але іноді цей процес порушується і грибки гиперактивируются. Виділяються продукти життєдіяльності починають чинити негативний вплив на тіло, провокуючи виникнення запалення.
2
Фактори, що викликають простий дерматит
Шкірне захворювання, що відноситься до контактною формою, з’являється з-за впливу негативних фізичних, хімічних і біологічних подразників. Приклади перших – надмірне тертя шкіри, вплив високих або низьких температур, отримання електротравми. Хімічними подразниками виступають кислоти, луги, дезінфікуючі засоби у високих концентраціях, мінеральні добрива та інші аналогічні речовини, біологічними – рослини, гусениці, що виділяють токсичні елементи.
Дерматит розвивається, коли несприятливий чинник за своїм впливом перевищує індивідуальний для кожної людини поріг чутливості. Прояв запального процесу визначається силою і тривалістю дії подразника.
Контактний дерматит
3
Причини алергічного ураження шкіри та групи ризику
Алергічний дерматит на обличчі, тілі викликається певними подразниками – речовинами, які використовуються в побуті (миючі засоби, уходовая та декоративна косметика) або на виробництві (фарби, порошки, лаки тощо).
Групи алергенів і ризику:
| Група алергенів | Види алергенів (приклади) | Група ризику |
| Хімічні подразники | Формальдегід, динитрохлорбензол, скипидар та його компоненти, лаки, фарби, смоли, речовини, що входять до складу засобів побутової хімії | Медичний персонал, працівники виробництв, домогосподарки, прибиральниці |
| Косметика і парфюмерія | Урсол, парафенілендіамін, пігменти, розчини для хімічної завивки | Жінки, які доглядають за собою і використовують косметику |
| Лікарські препарати | Антибіотики, анестетики, анальгетики | Медичний персонал, люди, які мають захворювання і застосовують призначені лікарем кошти |
| Метали | Кобальт, мідь, ртуть, золото, берилій, сполуки нікелю та хрому | Працівники виробництв, особи, що носять біжутерію та ювелірні прикраси |
| Харчові подразники | Речовини рослинного і тваринного походження | Люди, схильні до алергічних реакцій і вживають певні продукти харчування |
| Інсектні алергени | Речовини, що виділяються зміями, павуками, комахами під час укусів | Продавці та власники екзотичних тварин, бджолярі |
На появу захворювання впливає стан епідермісу, жирність і вологість поверхні рогового шару. Дуже часто-підвищене потовиділення викликає мацерацію шкіри, що, в свою чергу, збільшує ймовірність проникнення алергену в організм.
Алергічний дерматит
4
Розвиток себорейного дерматиту
Цей вид шкірного захворювання є досить поширеним. Він підрозділяється на дитячу і дорослу форми. У дітей себорейний дерматит, як правило, протікає в перші 3 місяці життя. У дорослих він найбільш яскраво виникає в 40-60 років. Найчастіше хворіють чоловіки.
Причина виникнення дерматиту криється не тільки у впливі гриба виду Malassezia, але і в підвищеній секреції шкірного сала, зміну його якісного складу на тлі нейроендокринних, імунних і гормональних порушень, стресу, прийому деяких медикаментів. Фахівці стверджують, що патологія часто спостерігається у людей з ВІЛ-інфекцією, ураженням вегетативної і центральної нервової системи, при нестачі нікотинової кислоти та цинку в організмі.
5
Особливості терапії при простій і алергічної формах
При контактному дерматиті лікування призначає лікар залежно від клінічної картини. Терапія може проводитися в домашніх умовах або в стаціонарі. Суть лікування полягає в усуненні подразника і відновлення шкірних покривів. Зазвичай призначають:
- примочки;
- водно-цинкову пасту;
- антибактеріальні препарати (якщо приєднується вторинна інфекція).
При алергічній формі спочатку вживають заходів для виявлення подразника. Коли його виявляють і усувають, починають зовнішнє або системне лікування. Перший вид терапії передбачає застосування топічних глюкокортикостероїдів:
- при складному перебігу хвороби використовують сильнодіючі мазі або креми – Дермовейт, Белодерм, Акридерм;
- при вираженій і неускладненій клінічній картині застосовують препарати середньої ефективності – Флуцинар, Триакорт, Адвантан, Элоком, Целестодерм, Локоїд, Кутивейт;
- при менш яскравих симптомів призначають слабкі препарати – Гідрокортизон 0,5%, Преднізолон 0,5%, Флуметазон 0,02%.
Топічні глюкокортикостероїди безпечні та ефективні. Сучасні медикаменти останнього покоління характеризуються мінімальною кількістю можливих побічних симптомів, наданням протизапального, антиалергічної і противозудного дії. Однак у випадках, коли до дерматиту приєднується вторинна інфекція, цих ліків стає недостатньо. Лікування починають застосовувати комбіновані препарати, що містять у своєму складі топічні глюкокортикостероїди і додаткові компоненти (антибіотики, антисептики, протигрибкові та протимікробні речовини).
Системно лікувати алергічний дерматит починають тоді, коли місцева терапія виявляється безрезультатною або бактеріальна інфекція поширюється на велику ділянку тіла. У такому разі призначаються антибіотики системної дії (Азитроміцин, Кларитроміцин, Рокситромицин, Еритроміцин). У комплексі призначають вітаміни.
6
Терапія при себорейному дерматиті
У лікуванні захворювання у дітей на першому місці стоїть догляд за шкірою. Фахівці рекомендують використовувати м’які шампуні. Ці засоби сприяють відторгнення кірок, що виникають на голові при себорейному дерматиті. На другому місці – лікарські засоби. За призначенням лікаря застосовуються слабкі топічні стероїди, місцеві антімікотікі. Поширена помилка батьків при лікуванні захворювання у дитини – видалення кірочок з голови механічним шляхом. Робити цього категорично не можна – таким чином пошкоджується шкіра.
Для дорослих людей, які страждають себорейним дерматитом, розроблені комбіновані препарати зі стероїдами, антибіотиками і антимикотиками в складі. Доповненням ліків при лікуванні захворювання служать спеціальні креми і шампуні з антімікотіческімі компонентами, пиритионом цинку, дьогтем. Після одужання фахівці рекомендують пацієнтам використовувати миючі засоби з низьким рівнем pH, косметику для лікувального догляду за шкірними покривами. Все це служить профілактикою повторного розвитку захворювання.
7
Рецепти народних засобів
Від дерматитів позбавляють не тільки препарати, розроблені науковою медициною, але й дари природи. Широко відомі лікувальні властивості чистотілу. При дерматиті він чинить протизапальну, протисвербіжну, ранозагоювальну і бактерицидну дію. З рослини цілителі рекомендують робити мазь. Для її приготування використовують подрібнене листя (50 г), ланолін (25 г), вазелін (25 г). Червоні ділянки шкіри змазують такою маззю двічі на добу.
Чистотіл в лікуванні дерматиту потрібно використовувати дуже обережно. Рослина містить у своєму складі отруйні компоненти.
Ще один ефективний лікарський рослина алое. При дерматитах його можна використовувати у формі мазі. Для цього 1 ст. л. соку алое змішують з 5 ст. л. меду. Отриманим засобом змащують уражену шкіру. При регулярному застосуванні усувається запалення, виявляється бактерицидну і антисептичну дію, активізуються відновні процеси в шкірних покривах.
При дерматитах позитивний ефект чинять трав’яні ванни. Для приготування лікувальної суміші знадобляться:
- трава хвоща польового (4 ст. л.), чистотілу великого (2 ст. л.), материнки звичайної (2 ст. л.), кропиви дводомної (4 ст. л.), горця пташиного (4 ст. л.), конюшини лугової (5 ст. л.), ромену звичайного (5 ст. л.);
- кореневища пирію повзучого (4 ст. л.);
- листя берези повислої (6 ст. л.), лопуха великого (4 ст. л.), парила волосистої (3 ст. л.).
Всі перераховані інгредієнти змішують. Приблизно 150-200 г отриманої суміші висипають в емальовану ємність, заливають 5-7 л теплої води і ставлять на вогонь. Лікувальний засіб доводять до кипіння. Після настоюють 1 годину, проціджують і вливають у ванну. Рекомендована температура для купання – 36-38 градусів. Ванни приймають по 10-20 хвилин тричі на тиждень. Процедури в цілому надають загальнозміцнюючу дію на організм, стимулюють обмін речовин при шкірних захворюваннях, знімають запалення.
Варто пам’ятати, що тривале і неправильне застосування будь-яких трав’яних засобів негативно позначається на здоров’ї, тому перед використанням їх потрібно попередньо проконсультуватися з лікарем.
8
Підсумок
Терапія при дерматитах, що включає медикаментозні засоби і народні рецепти, позбавляє від неприємних симптомів, відновлює шкіру. Однак важливо пам’ятати, що в майбутньому захворювання може проявитися знову. Тому для профілактики необхідно виключення контактів з подразниками і алергенами, використання захисних засобів на виробництві (спецодягу, рукавиць, окулярів, респіраторів, кремів), дотримання особистої гігієни.
