Не так давно апендикс вважався марним і навіть шкідливим органом. Його видаляли кожному, хто скаржився на раптовий біль у животі. А після операції часто з’ясовувалося, що ніякого запалення немає і в помині. Але лікарі не поспішали визнавати помилку: мовляв, видалили не дарма, все одно рано чи пізно запалився б…
І лише нещодавно дослідження результатів такої практики показало, що діти, яким у ранньому віці необґрунтовано видалили відросток сліпої кишки, відставали від однолітків як у фізичному, так і розумовому розвитку. І взагалі, люди зі «випадково» віддаленими аппендиксами частіше за інших страждають від безлічі захворювань. Чому, пояснити тоді не зуміли.
В організмі людини апендикс не бере участі в процесі травленні, але це не означає, що він не потрібен. Наш червоподібний відросток сліпої кишки (така повна назва апендиксу) — це лімфоїдна тканина (як мигдалини в горлі), в якій функціонують клітини, що виконують важливі імунні функції. Іншими словами, апендикс бере найактивнішу участь у всіх захисних реакціях організму. Особливо швидко реагує цей відросток на запальні порушення в сліпій кишці і всього шлунково-кишкового тракту — недарма його часто називають «кишкової мозочка». Але саме ця особливість може перетворити апендикс у вразливе місце. Якщо лімфоїдна тканина часто і інтенсивно працює, то його стінки набухають, перистальтика порушується, вміст затримується, і починає розвиватися запальний процес — апендицит.
Розміри апендикса у людини невеликі, як правило, від 5 до 10 див. У деяких людей довжина червоподібного відростка досягає 18 см, але це рідкість.
Слід сказати, що хоча гострий апендицит (тобто запалення апендикса) є найчастішою причиною оперативних втручань, все ж більшість людей — 60 % — живуть, не знаючи цієї проблеми зовсім.
Причини запалення
Прийнято вважати, що апендикс запалюється від попадання в нього жорстких неперевариваемых частинок, наприклад, лушпиння насіння і т. д. Повторюємо: це омана. Отвір апендикса занадто мало — 1-2 мм. Досвідчені хірурги можуть пригадати лише поодинокі випадки, коли в червоподібному відростку виявлялися насіннячко яблука або кісточка маслини. Апендикс запалюється, коли починає «пропускати» в себе бактерії, що населяють кишечник. Спочатку відбувається нагноєння самої слизової, а потім і всіх шарів стінки відростка. Дуже активно цей процес йде при наявності калових каменів, запорів, посилення гнильного бродіння в кишечнику.
Сучасні фахівці схильні відносити до причин гострого апендициту гастрономічні пристрасті сучасної людини, а також повальну алергізацію. Як це ні дивно, але раніше апендицити були рідкістю — це взагалі відносно нове захворювання. Лікарі нарікають, що ми стали вживати занадто багато м’яса, а це якраз і є провокуючий фактор.
Небезпечний вік
Статистика стверджує, що найчастіше з гострим апендицитом на операційний стіл потрапляють молоді здорові люди працездатного віку. У дітей апендицит зустрічається рідко, так само як і у людей після 50 років. Найбільш «аппендицитный» період у житті людини — від 15 до 39 років. Причому в даному випадок важливу роль відіграє спадковий фактор. Помічено, що якщо у когось з батьків видалений апендикс, то й у дітей ймовірність такої операції велика.
Апендицит у вагітних
Гострий апендицит у вагітних жінок не така вже рідкість. Чи може вагітність спровокувати це хворобливий стан? Такий варіант не виключений, адже в цей період багато систем організму,
у тому числі імунна, перевантажені. Додатковим провокуючим фактором може стати і навантаження на органи черевної порожнини. Крім того, ми вже згадували, що апендицит «любить» людей молодого віку.
Але в будь-якому випадку не слід панікувати. Подібні операції робили ще 50 років тому і вельми успішно: у дітей, які перебували тоді в материнській утробі, вже виросли свої онуки. Операція виконується під загальним наркозом. Цього боятися не треба — сучасні засоби дозволяють уникнути негативного впливу наркозу на плід. Через два тижні від аппендицитного переполоху залишиться лише маленький рожевий рубець, про який ви незабаром і думати забудете. Адже ваш світ наповнений прекрасним очікуванням і неповторним спілкуванням з ще не народилися, але вже живою людиною!
Ознаки апендициту
За першим симптомів апендицит розпізнати важко, тому що нудота, періодичний біль в животі і незначне підвищення температури тіла (до 37,5? З) можуть бути проявами безлічі інших хвороб. Наприклад, отруєнь, грипу, наслідків травми і т. д. Іноді при апендициті спостерігається блювота або діарея (пронос). У багатьох пацієнтів біль виникає не там, де розташований апендикс, а в епігастральній області («під ложечкою»). Це наштовхує на думку про холециститі, гастриті та інших захворюваннях. Погано те, що при появі подібних симптомів у хід йде «важка артилерія» всіх мислимих домашніх засобів — жовчогінні настоянки, грілки, клізми та промивання шлунка. Такі маніпуляції небезпечні! До приходу лікаря не можна вживати знеболювальні засоби і антибіотики. А клізма може викликати сильні больові спазми і призвести до перфорації кишки. Ні в якому разі не можна гріти живіт за допомогою грілки або теплої ванни. Потрібно негайно звернутися до лікаря-хірурга або викликати «швидку». Терпіти і зволікати не варто — медалі за мужність не дочекаєтеся,
а ось неприємності отримати дуже легко. Адже апендицит — це не просто запалення, а запалення, що розвивається з дивовижною швидкістю. Операцію бажано встигнути зробити через 6-8 годин після появи перших симптомів. Зволікання ще на кілька годин загрожує омертвінням тканин і важким запаленням черевної порожнини — перитонітом.
Як себе вести
У кожної людини прояв хвороби може бути особливе, індивідуальне, тому не слід ні з ким себе порівнювати і намагатися самостійно ставити діагноз. Цим повинен займатися лікар. Картину, схожу на апендицит, можуть давати хвороби нирок, гастрит, ентероколіт, гостре запалення яєчників, кісти різної локалізації, запалення легенів, позаматкова вагітність і т. д. Досвідченому лікареві, як правило, не складе праці з особливим діагностичним ознаками при огляді хворої відрізнити запалення апендикса від іншої патології.
Операція та реабілітація
Сама операція не вважається складною, якщо проводиться вчасно, і немає додаткових ускладнюючих обставин. У легких випадках вона триває 20-30 хвилин. Але іноді зустрічаються анатомічні особливості розташування апендикса, ускладнюють доступ до нього. Зайва вага і значні жирові відкладення також є перешкодою. Але найважливіше для успішної операції — це стан пацієнта, в якому він потрапляє на операційний стіл. Дуже важливо якомога раніше встановити правильний діагноз.
А вже на наступний день після операції потрібно вставати і намагатися зробити хоч пару кроків. Це запобігає утворенню спайок. Перші 2-3 дні хворим показана дієта — кефір, рідкі каші, протертий суп, парові котлети. Потім поступово можна вживати звичну їжу — все, крім гострих страв і копченостей. Через 7-10 днів колишній пацієнт вже «знову в строю».
Але ще протягом місяця лікарі рекомендують обмежувати фізичні навантаження.
Це цікаво!
Виявляється, спадщину у вигляді апендикса дісталося не кожному божому створінню. Апендикс є у травоїдних (овець, верблюдів, коней), причому у деяких видів він досягає значних розмірів — до декількох метрів. На відміну від людського організму — це важлива ланка системи травлення. В ньому накопичується велика кількість важко перетравлюваної їжі (кора, жорсткі стебла, колючки) і відбувається її ретельна ферментація. Після такої додаткової обробки найжорсткіша рослинна їжа легко засвоюється.
А ось у котів апендикса немає. Тому апендицит їм не загрожує. У кроликів ж і морських свинок апендикс запалюється досить апендикса. Тільки діагностувати його у домашніх вихованців надзвичайно важко, майже неможливо — вся надія на досвідченого ветеринара.
Апендикс — це невеликий відросток сліпої кишки, який не має ніякого відношення до процесу травлення. Він підтримує мікрофлору товстого кишечника, служить подобою інкубатора для кишкової палички, з якого нові його порції надходять в товсту кишку/
Найбільш «аппендицитный» період у житті людини — від 15 до 39 років.
Статистика свідчить, що від запалення апендикса та виниклих ускладнень досі помирає до 9% хворих!
При появі симптомів гострого апендициту не можна вживати знеболювальні засоби і антибіотики. Клізма може викликати сильні больові спазми і призвести до перфорації кишки. Ні в якому разі не можна гріти живіт за допомогою грілки або теплої ванни. Потрібно негайно звернутися до лікаря-хірурга або викликати «швидку».
