В основі гіпотрофії лежать порушення білкового, жирового, вуглеводного, водно-мінерального і вітамінного обміну з порушенням регуляторних механізмів обміну речовин в організмі.
Особливо різко страждає білковий обмін: розвивається гіпо — і диспротеїнемія. Білкова недостатність впливає на функцію ферментів, які зумовлюють процеси дезамінування, в результаті чого підвищується виділення амінокислот з сечею.
Зрушення в жировому обміні пов’язані з порушенням діяльності підшлункової залози і характеризуються значним зниженням перетравлення і всмоктування жирів, що призводить до стеатореї (виділення жирних кислот, а іноді і нейтрального жиру з калом). У крові виявляється гіпохолестеринемія.
Порушення вуглеводного обміну менш виражено, однак має місце гіпоглікемія. Особливості обміну дітей з гіпотрофією призводять до розвитку ацидозу.
Зміни водно-сольового і мінерального обміну призводять до згущення крові, втраті здатності організму регулювати баланс електролітів, внаслідок чого може наступити гіпо До+ і гіпо Na+ (при гіпотрофії III ст.). Виявляється виразний дефіцит заліза, кобальту, міді.
Розвивається дефіцит вітамінів, особливо вітаміну С і групи В. Недолік вітамінів посилює порушення окислювальних процесів в тканинах, підтримуючи ацидоз.
Таким чином, різні етіологічні фактори викликають зміни травної системи, що ведуть до викривлення засвоєння харчових продуктів у кишечнику, зниження утилізації тканинами, порушення діяльності регуляторних механізмів.
При гіпотрофії відзначається зниження кислотності шлункового соку і ферментативної активності шлунка і кишечника, уповільнення евакуаторної функції шлунка.
Секреторна і ферментативна функції ШКТ знаходяться у взаємодії з ендокринною системою і ЦНС. При хронічних розладах харчування страждають не тільки функції кори головного мозку та підкоркові вегетативні центри, але і гуморальні фактори регуляції. Порушення діяльності ЦНС впливає на ферментативну діяльність ШКТ, приводячи до порушення перетравлення і засвоєння їжі, і ще більше поглиблює дистрофічні процеси. Це, в свою чергу, погіршує трофічну діяльність ЦНС.
Глибокі зміни діяльності ЦНС при розладах харчування, зрештою, зумовлюють порушення гомеостазу, а також функцій внутрішніх органів: відбуваються дистрофічні зміни печінки, підшлункової залози та інших органів, а також ЦНС. Все це призводить до зниження імунобіологічної захисту, схильності дитини до захворювань.
Патогенез дистрофій схематично представлений в таблиці №1.
Т. о. Гіпотрофія – захворювання не тільки многопричинное, але і досить складне в своєму розвитку. При ньому в патологічний процес залучаються всі органи і системи. Чим більше прогресує захворювання, тим глибше порушуються функції органів травлення, обмін речовин із збоченням нейрогуморальної регуляції.
