Як помилково вважають глянцеві журнали, зайве волосся — явище аж ніяк не сезонне. Війна з ними не припиняється цілий рік, залишаючи на ніжному жіночому тілі неабиякі рани.
Насамперед це стосується натуральних блондинок, світла чутлива шкіра яких дуже болісно реагує на різні методи видалення волосся. Депіляція часом загрожує нашому тілу хронічними ускладненнями у вигляді подразнень і навіть фолікулітами — запалення волосяного мішечка. Впоратися з цією проблемою, особливо на ногах і в зоні бікіні, буває досить складно, незважаючи на весь арсенал заспокійливих засобів під рукою.
І хоча в даному випадку єдиний вихід — метод проб і помилок, їх, можливо, стане менше, якщо вміти правильно вибрати підручний засіб у боротьбі з непотрібною рослинністю.
КРЕМУ
А також різноманітні муси й пасти є в даний час одним з найбільш популярних способів видалення волосся. Що пояснюється їх невисокою вартістю, універсальністю (можна застосовувати практично на будь-якій частині тіла) і, головне, абсолютної безболісністю при використанні. Вони містять препарати, що руйнують кератин — речовина, з якої в основному і складаються наші волосся.
Власне, від товщини останніх залежить час дії крему — від 5 до 15 хвилин. Це досить зручно і швидко, якщо не враховувати нездатність депілятор проникати у волосяну цибулину, а брати до уваги лише видалення волосся до кореня (що наочно видно в області бікіні, де в порах після процедури залишаються темні точки).
Дуже важливо не плутати ці два поняття, оскільки на тюбику нерідко можна прочитати інформацію про “активному” дії крему на корені волосся. На жаль, їх “уповільнений” зростання після видалення зазвичай залежить лише від індивідуальних фізіологічних особливостей організму, але ніяк не від компонентів крему. Тому волосся починають з’являтися вже через 3-4 дні.
Є ще один важливий недолік кремів-депіляторів: після них протягом кількох годин не рекомендується користуватися милом і дезодорантом (якщо волосся були видалені в пахвовій області). З-за того, що всі депілятори — сильні луги, це загрожує суттєвим почервонінням і подразненням. Допомогти в даному випадку зможе крем для чутливої шкіри обличчя або зволожуючий молочко, рясно нанесене на проблемну ділянку.
Взагалі, після видалення волосся кремом бажано протирати оброблений ділянку яким-небудь лосьйоном або тоніком з вмістом спирту. Досить рясно сполоснути шкіру прохолодною водою і ретельно промокнути (не розтираючи!) рушником.
ГОЛІННЯ
Найпоширеніший, швидкий, але і самий підступний спосіб боротьби з волоссям. Ним не слід зловживати в зоні бікіні, а також у верхній частині ніг і на стегнах, де росте ніжний пушок. Збривати його не рекомендується перш за все із-за відсутності в цьому необхідності і тому, що видалення пушкового волосся може спровокувати зростання серйозної рослинності, що стане справжньою проблемою.
Використовувати бритву, не побоюючись за наслідки, можна лише на ногах і в області пахв. І хоча ефект в даному випадку буде нетривалий (2-3 дня), зате абсолютно відсутній ризик врослого волосся. Втім, гоління, як правило, не викликає роздратування шкіри. Особливо якщо вибір був зроблений на користь спеціальної жіночої бритви з плаваючою головкою і неслизькою, зручною ручкою.
Винятком є випадки,
коли верстатом користуються похапцем і насухо, тобто нехтуючи нанесенням на шкіру необхідною пінки або гелю (зволожуючого заспокійливого, для чутливої шкіри — за вибором). Такі засоби істотно пом’якшують волосся, що гарантує в результаті бездоганний результат.
Приблизно таку ж дію має і ванна, яку бажано прийняти перед процедурою гоління. А ось душ, особливо на швидку руку, не здатний полегшити видалення волосся. Якщо шкіра недостатньо розпарені, бритва може стати причиною мікроскопічних ранок, що в разі потрапляння туди бактерій послужить приводом для запалення. Запобігти його можливо з допомогою антибактеріального лосьйону, якщо протерти їм невдало оброблені ділянки. Ідеально ж виголена шкіра не потребує такої обробки, але буде відчувати дискомфорт, якщо після закінчення процедури не змастити її олією (наприклад, мигдальним) або кремом — живильним взимку і зволожуючим в теплу пору року.
ВІСК
З’явився як засіб депіляції порівняно недавно, він вже встиг здобути своїх прихильників і супротивників. Останніх, до речі, можна зрозуміти: процедура виривання волосся з його допомогою нагадує середньовічний спосіб страти. Особливо якщо використовувати гарячий, розплавлений віск. У домашніх умовах це може призвести до опіків (через невірно обраного температурного режиму) і синців (виникають при незручному зриванні з шкіри затверділого складу). Тому, щоб уникнути неприємних сюрпризів краще скористатися восковими смужками — вони більш практичні і зручні в домашньому застосуванні (щоправда, підходять лише для волосся довжиною не менше 2-3 міліметрів).
А використовувати воскові стрічки можна на будь-якій частині тіла. Хоча все-таки це досить болісно в області бікіні і пахв,
чутливість яких, зокрема, пов’язана з великою кількістю підшкірних залоз. Але і тут є вихід: щоб полегшити біль при проведенні процедури, шкіру слід максимально натягнути, відкинувши руку далеко за голову. Після чого накласти смужку холодного воску знизу вгору і смикнути зверху вниз.
Зрозуміло, що з першого разу навряд чи вийде набити руку — це вимагає часу і тренування. Але зате, віддалені разом з цибулиною, волосся починають з’являтися тільки через два тижні, нерідко стаючи тонше свого початкового варіанту. До того ж з кожним разом зменшується ризик подразнення, практично неминучий спочатку. З-за цього новачкам з чутливою шкірою краще купувати воскові смужки з входять в комплект заспокійливими серветками. Просочені екстрактом алое, календули та інших лікарських трав і масел, вони знімають почервоніння і перешкоджають запаленню шкіри після депіляції.
ЕЛЕКТРИЧНИЙ ДЕПІЛЯТОР
Діє за принципом пінцета. Мабуть, це самий ефективний спосіб видалення волосся в домашніх умовах, основна складність якого полягає в подразненні шкіри і неприємних відчуттях. Навіть машинки нового покоління — з різними насадками і охолодженням — не здатні позбавити від дискомфорту, особливо сильного для незвичної до процедури шкіри. Тому, хоча электродепиляторы і не мають протипоказань до застосування, їх все ж не варто використовувати для зони бікіні і в пахвах. Зокрема, з причини недостатньої мобільності.
У більш гладких місцях техніка використання депілятор досить проста. Її секрет полягає в переміщенні апарату по прямій лінії, оскільки при кругових рухах багато волосся не видаляються разом з цибулиною,
а просто ламаються. З-за чого процедуру доводиться повторювати буквально через два дні.
Звідси зазвичай виникає хронічне запалення волосяного мішечка — фолікуліт. Впоратися з ним можна тільки за допомогою місцевої лікарської терапії, тобто використовуючи антисептичні гелі та пасти.
Непоганим терапевтичним ефектом у даному випадку має саліцилової-цинкова мазь, подсушивающая ранки. Її слід наносити на подразнену шкіру два рази на день тонким шаром.
Зрозуміло, що на цей період слід повністю відмовитися від электродепилятора, а повернувшись до його використання приблизно через тиждень, з особливою увагою поставитися до профілактики роздратування. Це можуть бути спеціальні засоби з високою концентрацією активних заспокійливих речовин, а також ванни з морської солі з додаванням череди. Два останніх компонента чудово доповнюють один одного і, дезинфікуючи шкіру, перешкоджають її запалення.
До речі кажучи, дрібно стовчена морська сіль допоможе впоратися і з ще одним неприємним наслідком электродепиляции — вросли в шкіру волосками. Цей дефект виникає з-за волосся, вирваного проти напрямку його росту. В результаті заново відростаючий волосся не може намацати правильний шлях і часто залишається під шкірою.
Уникнути такого непорозуміння, як показує практика, досить складно. Простіше вжити відповідні заходи. Вони полягають у лущенні верхнього ороговілого шару клітин, які можна видаляти як морською сіллю, так і просто жорсткою мочалкою. Процедуру слід проводити один раз в день протягом тижня через добу (!) після электродепиляции.
Оксана ДОРОФЄЄВА
Московський комсомолець
