Особливості захворювань у недоношених дітей

Л Е К Ц І Я П О Н Е Н А Т О Л О Г І І

 

на тему «Особливості захворювань у недоношених дітей»

 

Склав: доц.кафедри госпітальної педіатрії СГМА к. м. н. Ибатулин А. Р.

 

1. _Особенности клінічного перебігу внутрішньочерепних пологових

_травм..

 

У недоношених дітей внутрішньочерепна родова травма зустрічається

значно частіше , ніж у доношених дітей.Це пояснюється недоразвити-

їм у них судинного апарату ,його незрілістю, що призводить до підви-

шенной ламкості судин.Велике значення має також недосконалість

гуморальних факторів:недостатність кровотворення в печінці,знижена

згортання крові,підвищена схильність до кровотеч,знижене

зміст протромбіну ,недолік проконвертина,фактора Х і ін.

Оскільки пристосувальні механізми адаптації у недоношених

розвинуті недостатньо,то навіть фізіологічний родовий акт і пов’язані з

ним впливу на плід не можуть з’явитися для нього непосильним нагруз-

кою.Слід враховувати й те, що в більшості випадків при преждевре-

сних пологах є збочений процес внутрішньоутробного розвитку пло-

так,чим і зумовлено його народження.Отже,багато системи і орга-

ни недоношеної дитини відрізняються різним ступенем зрілості.Це

стосується в першу чергу нервової системи,яка принципово отли-

чає від нервової системи здорової доношеної новонародженого.

Характерним для недоношених дітей є невідповідність між

ступенем зрілості головного мозку і внутрішньоутробним віком пло-

так,т. е. є значна морфологічна та функціональна незре-

лость головного мозку.У недоношених дітей нервова система не встигає

пройти дуже важливий етап внутрішньоутробного розвитку-диференціювання кори

головного мозку і перші ознаки миелинизации пірамідного шляху.До мо-

менту народження найбільш незрілою відділом мозку є мозочок,так

як його дозрівання відбувається в основному після народження.

Однією з морфологічних особливостей мозку новонародженого є-

ється велика кількість анастомозів судин ,розташованих в м’яких

мозковій оболонці на поверхні мозку,що створює великі можливості

для розвитку колатерального кровообігу.Цим можна пояснити від-

відсутність у новонароджених локальних симптомів при пошкодженні визна-

лених мозкових артерій у зв’язку з великими можливостями компенсації

місцевих розладів за рахунок колатералей.Венозна мережа має значи-

 

 

— 2 —

 

тельно більше анастомозів ніж артеріальна ,що ще більше благоприятс-

потребу розвитку колатерального кровообігу.

Особливістю лікворної системи у недоношених є те,що в

протягом доби у них відбувається оновлення спинномозкової рідини 4-5

раз.У зв’язку з високою проникністю мозкових судин у недоношених

ліквор у них в період новонародженості буває прозорим і ксантохром-

ним навіть без травматичних ушкоджень мозку.Ступінь вираженості

ксантохромии залежить від ступеня і тривалості жовтяниці,а також від сте-

пені недоношеності:чим глибше недоношеність ,тим більш виражена

ксантохромія.Білок в лікворі зазвичай не перевищує 0,33 -0,66 г/л .Реактора-

ція Панді ,як правило позитивна .Цитоз у здорових недоношених

дітей у віці до 2-х тижнів зазвичай не перевищує 17 кл. в 1 мкл,а у

дітей старше 2-х тижнів -10 клітин в 1 мкл.Основними клітинними еле-

ментами ліквору є лімфоцити.

Клініка внутрішньочерепної пологової травми у недоношених дітей за-

висить від ступеня зрілості дитини,клінічні прояви різноманітні

і виражаються як загальними симптомами ,так і локальними неврологічними

розладами.

Неврологічна симптоматика у недоношених дітей частіше проявляє-

ся загальномозкових порушеннями.Ознаки локального ураження ЦНС спостеріга-

даються рідко ,особливо в перші дні життя.Найбільш частими ознаками

ураження є наявність тремору ,загальних і локальних судом,м’язової

гіпертонії,ригідності потиличних м’язів,зміна в положенні рук і кіс-

тей.Руки можуть приймати вимушене положення з зв’язку з надмірним

згинанням в ліктьових і променезап’ясткових суглобах,кисті приймають поло-

ня «котячих лапок»,»руки акушера» і «мавпячої кисті».

При внутрішньочерепної травми у недоношених дітей дуже часто спостеріга-

даються окорухові порушення:плаваючі рухи очних вх-

лок,симптом відкритих очей ,більш або менш стійке косоокість ,спон-

танный горизонтальний ,вертикальний і ротаторный ністагм,симптом «за-

ходить сонця»,Грефе та ін.

Важливим симптомом ураження нервової системи у недоношених дітей

є ністагм.Горизонтальний ністагм може спостерігатися і у здорових

недоношених дітей.Однак,при церебральних порушеннях він виникає

спонтанно ,відрізняється стійкістю і великою амплітудою коливань у вер-

тикальном,горизонтальному і ротаторном напрямку.За своєю природою

ністагм є одним з проявів вестибулярних порушень та його

основі лежить судинний фактор.

 

 

— 3 —

 

При внутрішньочерепної родової травми часто спостерігаються симптоми-

рушення вегетативної нервової системи ,що вказують на можливі порушення-

ня в диэнцефально-стовбурових структурах головного мозку:ціаноз носо-

губного трикутника,акроціаноз,мармуровість шкірних покривів ,порушення

регулювання температури тіла.

Іноді у таких дітей може спостерігатися вимушене положення ту-

ловища з поворотом голови вправо або вліво ,що деякі автори свя-

зують з переважним ураженням півкулі мозку , протилежно

оберненій стороні голови дитини.

Клінічна картина багато в чому залежить від маси дитини,ступеня

порушення мозкового кровообігу,локалізації та масивності внутриче-

ріпне крововиливи.У глибоконедоношених дітей спочатку є

симптоми пригнічення нервової системи:загальна млявість,арефлексія,гипото-

ня,зниження обсягу рухової активності, аж до адинамії.Симп-

томи збудження-неспокій,гіперестезія,м’язова гіпертонія зазвичай

з’являються на 2-3 тижні життя.До цього часу іноді вдається виявити

і осередкову неврологічну симптоматику.Слід зазначити, чим більше

виражене зниження м’язового тонусу у дитини в перші дні життя,тим

пізніше може бути м’язова гіпертонія.У недоношених дітей масою тіла

більше 1700-1800 грамів внутрішньочерепна травма вже з перших днів життя

може проявлятися симптомами збудження,поряд з м’язовою гіпотонією

у половини з них спостерігається м’язова гіпертонія.Гостра стадія внут-

ричерепной родової травми триває зазвичай близько 3-4 тижнів залежно

від ступеня її вираженості.Потім у більшості недоношених дітей нев-

рологическая симптоматика йде на спад,проте такі симптоми як

симптом»сонця, що заходить» ,парез лицьового нерва,помірне запрокиды-

вання головки,неспокій,розлад терморегуляції можуть збе-

няться надовго.

Якщо після 2-х місяців життя у дитини зберігається різко вираже-

ва м’язова гіпертонія ,загальна скутість,положення опистотонуса з

тенденцією до перехрещування ніг це вказує на поєднання внутриче-

ріпової родової травми і внутрішньоутробним ураженням ЦНС(тривала гі-

поксия,інфекція) та про можливий розвиток у дитини дитячого церебраль-

ного паралічу.

Крім безпосередньо симптомів ураження ЦНС одним з правдивими-

вих ознак внутрішньочерепної пологової травми є довгостроково збе-

няющаяся жовтяниця-це 3-4 іноді до 6-8 тижнів,відповідно з високим

змістом непрямого білірубіну.

 

 

— 4 —

 

Слід зазначити, що у дітей, які перенесли родову травму,навіть при

відносно благополучному результаті є підвищена схильність до ін-

теркурентным захворювань,які протікають у них атипово: з дуже

високою температурою,затягується період одужання супроводжуючий-

ся тривалим субфебриллитетом

Таким чином, у недоношених дітей родова травма головного моз-

га може в гострому періоді протікати за наступними варіантами:

1.безсимптомно або з бідної нетиповою клінічною картиною; 2.з

домінуванням ознак дихальних розладів; ; 3.з превали-

рованієм в клініці синдрому загального пригнічення 4.переважання синд-

рома підвищеної збудливості .

 

_ОСОБЕННОСТИ гнійно-септичних захворювань у недоношених дітей..

 

Сепсис у новонароджених дітей найчастіше є нозокоменальным захво-

леванием(nosokomeo-доглядати за хворим ),а що стосується недоношених

дітей – безспорное перевага внутрішньоутробного шляхи зараження.

Сприятливі фактори інфікування:

1.Порушення природних бар’єрів організму(катетеризація пупоч-

вих судин,периферичних і центральних вен,інтубація трахеї,ШВЛ,ожо-

гі спиртом,хлоргексидином,зниження колонізаційної резистентності ки-

шечника.

2.Фактори,що пригнічують імунологічну реактивність новонародженого

-ускладнений перебіг антенатального періоду ,патологічний перебіг

пологів.

3.Фактори збільшують ризик масивної бактеріальної обсеменен-

ності дитини і ризик інфікування госпітальною флорою(безводний про-

межуток більш 6 годин,особливо при наявності у матері вогнищ хронічної

інфекції.

4.Поява гнійно-запального захворювання в 1-ий тиждень життя-

ні.

Недоношеність призводить до розвитку сепсису внаслідок со-

четания перших двох груп чинників.Особливо чутливий до инфекционны

агентам дитина в момент народження і в перші дні життя, що пов’язано з

надлишок глюкокортикоїдів в його крові,транзиторним дисбиоценозом,фор-

рамуванням імунологічного бар’єру слизових оболонок і шкіри ,фізіо-

логічними для цього часу голодуванням та катаболічної спрямований-

ністю обміну білків.

 

 

— 5 —

 

Як відомо, що етіологічними чинниками септичного процесу

у недоношених дітей є грам-негативна мікрофлора,частіше це

умовно-патогенна мікрофлора,госпітальні штами.

Для грам негативного сепсису :

1.Ознаки токсикозу з пригніченням діяльності ЦНС-млявість,адіна-

мія,анорексія,неемоційний крик, і байдужий погляд,м’язова гі-

потония,кома,прострація.

2.Рано наступаючі і виражені розлади микроциркуля-

ції-блідість шкіри,нерідко з плямистістю,швидка охлаждаемость дитину-

ка ,склерема,тахікардія з ниткоподібним пульсом,артеріальна гіпотен-

зія,колапс, шок.

3.Нормо – або гіпотермія ,рідше субфебриллитет

4.Висока частота ураження легень(на тлі гнійного ендобронхіта

вогнищеві ,полісегментарна ,некротичні пневмонії) і кишечника(ентьо-

рити та ентероколіти-здуття живота,динамічна кишкова непроходи-

тість,різного ступеня вираженості діарея,призводить до обезвожива-

нію,електролітних розладів; езофагіти супроводжуються срыгивани-

ями,блювотою) нирок і сечовивідних шляхів(пієлонефрит);

5. Схильність до геморагічних розладів у тому числі і до

ДВЗ-синдрому. Не характерні-гнійні ураження шкіри та підшкірної клет-

чатки ,збільшення печінки і селезінки .Типова мінімальна вираженість

місцевої запальної реакції,її проліферативного компонента.Харак-

терни не явища омфаліту ,а уповільнене загоєння пупкової ран-

ки,пастозність тканин в нижньому сегменті пупкового кільця.Нерідко можна

бачити і розширену судинну мережу передньої стінки живота в області

пупка за рахунок поразки як венозних ,так і лімфатичних судин.Вос-

паление пупкових артерій клінічно проявляється набагато рідше,ніж пу-

почной вени і проявляється напруженням м’язів стінки живота нижче і

назовні від пупка ,деякою пастозністю тут же,збільшенням пахових

лімфатичних вузлів.

Грам-негативний гнійний менінгіт на відміну від стафилококково-

го може протікати і з пригніченням ЦНС (різка млявість , адинамія ,ми-

шечная гіпотонія з короткочасними періодами тремору , м’язовим ре-

гидности ) ,стовбуровими порушеннями ( напади брадипное і апное , бра-

дикардии ,втрата смоктального рефлексу ,плаваючі рухи очних вх-

лок ,ністагм та ін )при помірній лихоманці чи навіть субфебрильною або

нормальній температурі тіла .Характерні : падіння маси тіла , сірий

колорит шкіри , неемоційний болючий крик .Одночасно можуть

 

 

— 6 —

 

бути судоми , жовтяниця , геморагічний синдром , а також типові

для грамнегативної флори ураження кишечника і легень .Типові для

гнійного менінгіту зміни цереброспінальної рідини (збільшення

білка ,цитоз ,зниження рівня глюкози ,висів мікроба або виявлення

його при бактеріоскопії ) іноді можуть бути виявлені лише при повторній

спинномозкової пункції .

Отже,показаннями для спинномозкової пункції будуть:

1.Виражена неврологічна симптоматика,особливо в поєднанні

із змінами в периферичній крові(лейкоцитоз,іноді навпаки-лей-

копения,зсув формули вліво,збільшення ШОЕ).

2.Повторне погіршення стану у хворих з внутрішньочерепними ро-

довыми травмами.

3.Підвищення температури тіла вище 37,7-38 градусів,особливо у де-

тей масою до 1500 грамів,причому не пов’язаної з перегріванням в інку-

баторі.

4.Тривале збереження симптомів пригнічення у поєднанні з воспа-

лительными змінами периферичної крові на тлі лікування антибіоти-

ками,які не можна пояснити наявними вогнищем інфекції.

5.Збереження в динаміці вираженого лейкоцитозу та інших гемато-

логічних змін.

6.Раптове погіршення стану дитини в поєднанні з неврологією.

Спинно-мозкова пункція з характерними змінами в лікворі яв-

чаються головними критеріями діагностики гнійного менінгіту.Однак

слід мати на увазі, що відсутність змін у лікворі не виключає

наявність гнійного менінгіту,що можна пояснити наявність оклюзией,і раз-

ніцей у складі ліквору отриманому при чрезродничковой пункції. Подоз-

вадження на гнійний менінгіт повинно виникнути при сухих спинно-мозкових

пункціях,якщо вони повторюються в динаміці.

 

2Особенности перебігу пневмоній у недоношених дітей.

1.Домінування в клініці загальних симптомів проявів дихальної

недостатності та токсикозу.У недоношених велика вираженість гипок-

семии гіперкапнії,змішаного респіраторно – метаболічного ацидо-

за,тримаються довго,хоча спочатку пізніх неонатальних пневмоній

внаслідок гипервентилляции і при супутньої діареї та з-за втрат

електролітів може бути і алкалоз. При дихальної недостатності у

недоношених рано з’являються періорбітальний і періоральний ціа-

ноз,участь допоміжної мускулатури в акті дихання,обезвожива-

 

 

— 7 —

 

ня,падіння маси тіла.І токсикоз і дихальна недостатність у не-

доношених дуже рідко супроводжуються ирритативным змін,типово

наявність ознак пригнічення ЦНС: млявість,адинамія,зниження м’язового

тонусу і рефлексів,зригування,блювота,падіння маси тіла.Характерним для

них є аритмії дихання,напади апное,періодичне дихання типу

Чейна-Стокса.

2.Лихоманка у недоношених буває не завжди,можлива гіпотермія.

3.Набагато більша частота ускладнень як легеневих(пневмото-

ракс,ателектази,плеврит та ін),так і позалегеневих(отит,парез кишечнику-

ка,гемодинамічні розлади,ДВЗ синдром,геморагічний синд-

ром,гіпотрофія,склерема,недостатність надниркових залоз,метаболічні

порушення).З метаболічних порушень у недоношених дітей регистри-

нання змішаний ацидоз,гіпоглікемія,гіпербілірубінемія,гипокальцие-

мія,гіпонатріємія,.Крім того у них вища частота розвитку при пневмо-

нді симптому Кравець(пінисті виділення з-рота)ймовірно внаслідок

низькою резорбционной спроможності легеневої тка, а також більшою часто-

ти застійних явищ у легенях(з цієї причини у них часті крепитирую-

провідні хрипи при пневмонії.У недоношених пневмонія набагато частіше осложня-

ється синдром персистуючого фетального кровообігу,а після ШВЛ

синдромом відкритого артеріального кровотоку.З іншого боку , у них

більш часті і порушення периферичного кровообігу -набряковий синд-

ром,періорбітальний і акроціаноз,мармуровий малюнок шкіри,сіруватий її

колорит,похолодання кистей і стоп.перенесена пневмонія-предраспола-

гающий фактор для розвитку ранньої пневмонії і рахіту.

4.У недоношених частіше, ніж у доношених дітей зустрічається аспира-

ційна пневмонія з-за схильності їх до срыгиваниям.

5.Нерідка і також типова така послідовність подій-

приємств:СДР-пневмонія-сепсис ,на відміну від доношених, у яких легені

виключно рідко є вхідними воротах інфекції при сепсисі.Ви-

ого частота поєднання пневмонії з іншими захворюваннями(внутричереп-

ві крововиливи,кишкова колиинфекция,гемолітична хвороба ново-

народжених).

6.Більша, ніж у доношених тривалість нестійкого клиничес-

кого стану і перебігу хвороби,віддалених наслідків-бронхолегеневих

дисплазій,які призводять до захворювань бронхолегеневої.

_Некротические виразкові ураження кишечнику.- під цією патологією

передбачають виникнення у шлунково-кишковому тракті некротичних

виразкового процесу з наступною перфорацією виразок і освітою кало-

 

 

— 8 —

 

вого перитоніту і кишкової непрохідності.Зазвичай виразковий процес ло-

кализуется в різних відділах тонких і товстих кишок,рідше в шлунку і

має множинний характер,але може обмежуватися освітою од-

ної або декількох виразок.Некротичних виразковий процес в кишечнику не

є самостійною хворобою з єдиним этиопатогенезом,його слід

розглядати як синдром ,який обумовлюється різними причина-

ми і може бути і може бути основним захворюванням чи ускладненням ка-

кого-небудь іншого.Причини ведуть до розвитку некротичних-виразкового

процесу в кишечнику,можна розділити на 2 групи:

1.Циркуляторные розлади у кишковій стінці.

2.Місцева інфекція в кишечнику.

 

Циркуляторные розлади в кишковій стінці найбільш часто

зустрічаються у дітей з перенесеною або зберігається до початку хвороби

гіпоксією(внутрішньоутробна гіпоксія,асфіксія в пологах,СДР,вроджені по-

рокі серця).Вважається що асфіксія в пологах веде до значного

зменшення кровообігу в кишечнику в результаті перерозподілу

крові та її припливу до органів,більш чутливим до гіпоксії(серд-

це,головний мозок).Є дані літератури про розвиток некротичних

виразкового процесу в кишечнику після замінних переливань крові, що

пов’язано з ішемією з-за спазму судин з подальшим інфарктом.Некро-

тично-виразкові ураження кишечнику може розвиватися після катетери-

зації пупкових судин,патогенез в даному випадку пов’язаний з утворенням

тромбів з подальшим порушенням місцевого кровообігу.Серед інших

причин,називають внутрішньовенні введення гиперосмолярных розчинів і ве-

деніе великих кількостей рідини протягом 1-го тижня життя.

Некротичних-виразковий процес в кишечнику зазвичай розвивається на

1-2 місяці життя і як правило у недоношених дітей масою до 1700

грамів.

_Клиническая картина.

Виділяють 3 стадії хвороби:

1 стадія охоплює період від початку виникнення ділянок нек-

роза і утворення виразок до перфорації кишечника.Клінічні прояви

у цій стадії неоднотипны .У частини дітей хвороба протікає абсолютно

безсимптомно і поява перших ознак перфорації є повною

несподіванкою.У інших дітей у цій стадії спостерігається певна

симптоматика:помірне здуття живота,напіврідкий стілець з домішкою слизу

чи зелені, іноді з прожилками крові,кишкові кровотечі,срыгива-

 

 

— 9 —

 

ня, більш мляве смоктання,сплощення вагової кривої.

При рентгенологічному дослідженні можна виявити характерний для

цій стадії пневматоз кишечника .Слід зазначити, що виразковий про-

процес в кишечнику не обов’язково закінчується перфорацією.Виразки можуть

регенерувати,эпителизироваться і на цій стадії хвороби може насту-

пити одужання.

ll стадія -охоплює від початку перфорації до розвитку калового

перитоніту.Вона починається гостро, з різкого погіршення стану.З’явл-

ються здуття живота,блювота,блідість шкірних покривів,періоральний ціа-

ноз,задишка,іноді стонущее дихання. У частини дітей стонущее дихання,пе-

риоральный ціаноз і задишка в перші 2 години після перфорації можуть оші-

бочно трактуватися як прояви починається гостро пневмонії,а мете-

оризм -як токсичний парез кишечника.Однак здуття кишечника оста-

ється стійким.Застосування газовідвідної трубки і введення прозерину не

знімають явища метеоризму,гази відходять погано. Стілець затриманий чи з’яви-

ся в невеликій кількості.Зберігається блювання.

На оглядовому знімку черевної порожнини ,зробленому у вертикальному по-

реченні,над печінкою визначається вільний повітря-патогномонічний

ознака кишкової перфорації.

У деяких випадках може спостерігатися більш стерта картина:без

різкого погіршення стану,блювоти і вираженого метеоризму.Стерта

клініка частіше спостерігається при прикритої перфорації кишечника.

lll стадія хвороби характеризується приєднанням калового пері-

тонита,а в подальшому кишковою непрохідністю на ґрунті спайкового про-

процесу.На тлі важкого стану звертає на себе увагу живіт.Пе-

редняя черевна стінка пастозна,може з’явитися легка гіперемія,веноз-

ний малюнок розширено й посилено.При пальпації живіт болючий і іноді

напружений.Зберігається блювота, в її вмісті можуть з’являтися калові

маси.Перитоніт зазвичай протікає по типу розлитого запалення,але може

обмежуватися внаслідок спайкового процесу і локалізуватися в раз-

особистих ділянках черевної порожнини.Прогноз несприятливий.

 

_Ретролентальная фіброплазія.

Під ретролетальна фиброплазией розуміють ураження судин сет-

чатки очі з тенденцією до прогресування і переходу процесу на

склоподібне тіло,яке часто призводить до часткової або повної втрати

зору.

Найбільш активне утворення капілярів в сітківці відбувається на

 

 

— 10 —

 

6-7 місяці внутрішньоутробної життя,тому РЛФ в основному розвивається у

недоношених дітей гестаційного віку до 30 тижнів і масою менше

1300 грамів,які отримували в перші дні життя інтенсивну оксигенотера-

пію.

У патогенезі захворювання ведуча роль належить поєднанню

незрілість сітківки з гипероксемией.Висока концентрація кисню в

артеріальної крові викликає тривалий спазм судин сітківки ,потім

вони розширюються ,стають звитими,настає утворення нових смокчу-

дов.По мірі прогресування процесу відбувається відшарування сетчат-

ки.Новоутворені судини проникають у склоподібне тіло,розростаються

там і заповнюють всі ретролентальное простір.В подальшому наступу-

ють рубцеві зміни.Процес може зупинитися на будь-якій стадії.РАз-

личают кілька ступенів РЛФ.При легкій-(ретинопатія недоношених де-

тей)-новоутворені судини виявляються тільки в сітківці і під

впливом лікування зазвичай повністю зникають.Вважається,що токсична

дія кисню проявляється тільки при впливі на частково вас-

куляризованную сітківку.Після закінчення процесу васкуляризації исче-

мають і негативне дію гипероксемии.

Класифікація.

Була прийнята в 1987,згідно з якою в період гострої фази виокремлюються-

ють 5 стадій:

1.Демаркаційна лінія,початковий ознака ретинопатії недоношених-

них,ще вузька ,поділяє переднююб аваскулярную частина ретини від васку-

лярной задній частині.

2.Демаркаційна лінія розростається,стає вище й ширше,напів-

чає назва демаркаційного валу.

3.Демаркаційний вал з екстраретінальной фиброваскулярной проли-

ферацией.При цій степенитяжести стає видимою фиброваскулярная

проліферація в тканини в добовление до демаркационному валу.Це найбільш

важлива стадія для діагностики, так нові дані по вивченню ефекту від

кріотерапії указываают , що це найбільш підходяща стадія для її

проведення.

4.Часткова відшарування сітківки.

5.Повна відшарування сітківки.

Оскільки РЛФ представляє дуже серйозну проблему ,все недо-

ношенные діти масою при народженні до 1500 грамів при виписці із спе-

зованих стаціонарів повинні бути оглянуті кваліфікованим

окулістом,причому двічі-у віці 3-4 тижнів і близько 2-х місяців.

 

 

— 11 —

 

Що стосується профілактики-то дітям рекомендується вітамін Е,хоча в

цілому це не вирішує проблему.

 

_Ядерная жовтяниця.-розвивається на висоті гіпербілірубінемії, при рів-

не білірубіну у доношених дітей більше 350-400 мкмоль/л У недоношених

дітей ризик розвитку ядерної жовтяниці набагато вище і при більш низьких

цифри білірубіну,за рахунок:гипоальбуминении і низької здатності узи-

вать непрямий білірубін,підвищеної проникності судинної стінки,від-

відсутність підшкірно-жирової клітковини,поліцитемії,незрілості ферментів

печінки.Ризик збільшує нерідко проводиться антибіотикотерапія,гормоно-

терапія.Ядерна жовтяниця, як правило, виникає внаслідок гемолитичес-

кої хвороби,але у недоношених,незрілих дітей вона може бути і при

звичайною кон’югаціонной жовтяниці ,а також великий ризик розвитку даної

патології відмічається у дітей мають крововиливи різної локализа-

ції(петехіальні,гематоми тощо).

Клінічні прояви можуть виявляються у недоношених на 2-3.?у

доношених пізніше.Характерна фазність перебігу захворю-

вання:a) Домінування ознак білірубінової інтоксикації-млявість,

зниження м’язового тонусу,блювання,зригування.Можуть з’являються напади

ціанозу.Деякі автори називають цю фазу-асфиктической.

б) Поява класичних ознак ядерної жовтяниці-спастич-

ність,ригідність м’язів потилиці,вимушене положення тіла з опистотону-

сом.Періодично – збудження і мозковий крик.Виявляються ознаки

внутрішньочерепної гіпертензії.Тремор кінцівок, судоми.На тлі судо-

рожного синдрому може відбутися зупинка дихання і дитина гине.

Деякі автори(Ст. Ст. Гаврюшов,К. А. Сотникова) називають цю фа-

зу-судомна.

в) Період помилкового благополуччя і зникнення спастичності-почи-

ва з 2 тижня створюється враження про нормалізацію стану дитину-

ка.

г) Період формування клінічної картини-виникає в кінці пе-

риода новонародженості або на 3-5 місяці життя розвивається дитячий доціль-

ребральный параліч.

 

 

ВАМ ТАКОЖ МОЖЕ СПОДОБАТИСЯ