Амеліна Е. Д., Коренєв С. В., Тарасов А. А., СГМА.
Рак щитовидної залози є відносно рідкісною формою онкологічної патології. Разом з тим, актуальність задачі вивчення даного захворювання у дітей і підлітків обумовлена зростанням захворюваності даної патології внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. При цьому, слід врахувати, що щитовидна залоза є найбільш чутливим органом до радіаційного випромінювання. Однак точно оцінити внесок радіогенного фактора в розвиток раку щитовидної залози не вдалося у зв’язку з відсутністю індивідуальних накопичених доз. Найбільш забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, в Російській Федерації є Брянська область.
У дослідженні представлено комплексний аналіз клінічного перебігу 51 випадки раку щитовидної залози у дітей і підлітків (середній вік 11,3 року), які перебували на лікуванні в період з 2000 по 2002 рік в лікувально-профілактичних установах Брянської області. Серед хворих: хлопчиків – 8(15,7%), дівчаток – 43 (84,3%). Співвідношення чоловічої і жіночої статі в цьому віці при раку щитовидної залози — 1:5,4.
За гістологічною типу в дослідженні зустрічалися тільки високодиференційовані форми раку щитоподібної залози – папілярний рак у 48 (94,1%), фолікулярний – у 3 (5,9%) хворих. Всі пухлини були морфологічно верифіковані.
Найчастіше діти зверталися зі скаргами на пальпируемую пухлина в області шиї – 16 осіб (31,4%), на слабкість і схуднення — 5 осіб (9,8%), на збільшення лімфатичних вузлів — 5 осіб (9,8%), на ознаки тиреоїдиту — 1 людина (1,9%) і на дискомфорт в області шиї — 8 осіб (15,7%). При профілактичному огляді населення пухлина була виявлена у 18 осіб (35,3%).
На УЗД у 6 пацієнтів (11,8%) діагностовано вузловий зоб; у одного (1,9%) — кіста і тиреоїдит; у 8(15,7%) – підозра на рак; у 3 (5,9%) – аденома. Слід відзначити, що у двох осіб (3,9%) на УЗД діагностована аденома та зоб одночасно, а в одного (1,9%) – зоб і підозра на рак.
Пункційна біопсія під контролем УЗД була проведена 40 хворих (78,5%), одному без контролю УЗД (1,9%). У 10 (19,6%) осіб пункційна біопсія не проводилася. За результатами пункційної біопсії діагноз рак був поставлений у 26 (63,4%) випадках, у всіх інших випадках діагностували захворювання неонкологического характеру, такі як дисплазія фолікулярного епітелію – у 1 (2,4%), фолікулярна пухлина – у 5 (12,2%), аутоімунний тиреоїдит – у 8 (19,5%), аденома – у 8 (19,5%), кіста – у 1 (2,4%) людини.
Хірургічне лікування полягало у проведенні: гемитиреоидэктомии – 22 (43,2%) випадку, тиреоїдектомія – у 27 (52,9%), истмусэктомия – у 2 (3,9%) хворих. Крім того, 27 (52,9%) хворим додатково проведено видалення шийних лімфатичних вузлів, 3 (5,9%) – фасциально-футлярне висічення клітковини шиї, у одного (1,9%) – операція Крайля. На даний момент помер один (1,9%) хворого від інших захворювань. Всі інші пацієнти (98,1%) живі.
Таким чином, у хворих з вузловою патологією щитовидної залози, незалежно від віку, в плані обстеження обов’язково повинна бути пункційна біопсія, застосування якої дозволить своєчасно діагностувати рак щитовидної залози. Для раку щитовидної залози в дитячому і підлітковому віці характерні високодиференційовані гістологічні форми. Віддалені 3-х річні результати лікування раку щитоподібної залози у дітей і підлітків в досліджуваній групі не залежали від обсягу проведеної операції. Прогноз раку щитовидної залози у дітей за даними нашого дослідження сприятливий.
Часто в житті виникають ситуації, які потребують допомоги і уваги психолога. Такі проблеми не можна налагоджувати в довгий ящик. Професійний психолог і психотерапевт Олена Шрамко допоможе Вам!
