А. В. Заровська
Рубрика: 76.29.41; 76.29.51
Тема НДР: “Оцінка регіонарної гемодинаміки при зміні супраспинальноспинальных взаємодій”.
Мета роботи — визначення закономірностей зміни патерну регіонарних вазомоторних рефлексів при порушенні взаємодії сегментарних та супраспінальних рівнів судинної регуляції.
Методами імпедансної реовазографії (РВГ) і фотоплетизмографии (ФПГ) було обстежено 30 практично здорових осіб і 144 пацієнта з травмами шийного і грудного відділів хребта. Реєстрацію РВГ і ФПГ проводили через 1-4 дні після травми, а також у терміни 1-4 дня, 14 днів, 1-3 1-4 місяці і роки після операції декомпресії спинного мозку та стабілізації хребта. Білатерально записували реограммы плеча, передпліччя, стегна, гомілки, кисті і стопи, а також фотоплетизмограммы другого пальці кистей і стоп. При кількісній обробці визначали пульсової приріст крові (ДV, см3), об’ємну швидкість кровотоку (Q мл/хв/100 см3), коефіцієнт модуляції оптичної щільності пальців кінцівок (Нс, %), дикротический (ДКІ) і діастолічний (ДСІ) індекси РВГ – і ФПГ-хвиль. Статистична обробка даних проводилася за допомогою t-критерію Стьюдента. З допомогою модифікованих функціональних тестів (холодова проба, електростимуляція і антиортостатическая проба) проведена оцінка регіонарних вазомоторних рефлексів у здорових осіб та у пацієнтів з ускладненою травмою шийного і грудного відділів хребта. Встановлено, що динаміка рео – та фотоплетизмографических показників, а також патерн вазомоторних рефлексів є адекватними критеріями оцінки функціонального стану прегангліонарних симпатичних нейронів спинного мозку як у здорових осіб,
так і у пацієнтів у різні періоди після травми спинного мозку. Подальший розвиток отримали існуючі уявлення про механізми центральної регуляції кровотоку в судинах глибоких і поверхневих тканин кінцівок у різні періоди після порушення супраспинально-спінальних взаємодій. У пацієнтів з травмою шийного відділу хребта та клінічними ознаками повного і значного часткового порушення провідності спинного мозку відзначалися нерівномірне і асиметричний розподіл кровотоку в судинах верхніх і нижніх кінцівок, дилатація або спазм м’язових і шкірних судин кінцівок, обумовлені ступенем пошкодження вазомоторних нейронів спинного мозку. Регіонарні вазомоторні реакції у відповідь на функціональні тести були відсутні або мали протилежну спрямованість протягом усього періоду спостереження.
При помірному частковому порушенні провідності спинного мозку виявлялася помірна дилатація або спазм судин верхніх кінцівок, нижніх кінцівках — стійкий вазоспазм, що свідчить про збереження замикальної функції спинного мозку. Реакції на функціональні проби були змінені тільки на стороні виражених неврологічних порушень. У осіб з незначним частковим порушенням провідності спинного мозку вазомоторні реакції були короткочасно пригнічені тільки в гострому періоді після травми і операції, потім вони відновлювалися. Зміни гемодинаміки при травмі грудного відділу хребта з клінічними ознаками повного порушення провідності спинного мозку виявлялися спазмом судин верхніх і нижніх кінцівок, тривалим пригніченням вазомоторних реакцій; у віддаленому відновлювальному періоді спостереження тонус судин верхніх кінцівок відновлювався,
а в нижніх кінцівках залишався значно підвищеним.
Область застосування: нейрохірургія, ортопедія і травматологія.
Рекомендації по використанню: результати впроваджені у відділеннях ортопедії та нейрохірургії Білоруського НДІ травматології та ортопедії з метою вивчення периферичного кровотоку при проведенні діагностичних досліджень і можуть застосовуватися при вивченні кровообігу в НДІ і медінститутах.
