Невідкладна допомога при гострому нападі глаукоми

Гострий напад глаукоми характеризується різким перепадом тиску в очних яблуках. З-за накопичених порушень кришталик зрушується вперед, перетягуючи за собою райдужну оболонку. При цьому циркуляція внутрішньоочної рідини сповільнюється, аж до повного припинення відтоку водянистої вологи.

Всього один такий стрибок тиску здатний привести до повної втрати зору, тому пацієнту з симптомами гострого нападу глаукоми потрібна термінова медична допомога. Негайне лікування внутрішньоочного тиску рятує зір і запобігає розвитку ускладнень.

Внутрішньоочний тиск

Вимірювання напруги всередині очей – перший крок при підозрі на глаукому. Важливо точно визначити стан, оскільки закритокутову глаукому легко сплутати з гіпертонічним кризом. Спроба надати першу допомогу у відповідності з нормами для гіпертонічного кризу багаторазово збільшить ймовірність незворотної втрати зору.

Нормальний внутрішньоочний тиск не перевищує 22-24 мм ртутного стовпа. Значення в діапазоні від 18 до 22 мм залишаються незмінними завдяки руху приходить і минає водянистої вологи. Ця рідина, що нагадує за складом кров, практично не містить білка. Зате вона живить зовнішні області ока і підтримує рівень напруги, необхідний для гострого зору.

При раптовому нападі рівномірний рух рідини припиняється. Нетренований очей стикається з навантаженням, що перевищує допустимі межі в 3-4 рази. Клітини зорового нерва деформуються, інформація із зовнішнього боку ока більше не надходить. Область зору стає менше, і відновити її вже не вийде.

Чому піднімається тиск в оці

Гострий напад глаукоми небезпечний своєю раптовістю. Всього за хвилину тиск у здоровому оці може стрибнути від 22 до 60-80 мм. рт. ст. або навіть вище. Тільки перша допомога при гострому нападі глаукоми гарантує збереження зору при раптовому ураженні.

Спонтанний характер стрибка не дозволяє точно визначити його причини. Серед передумов виділяють:

• прийом препаратів, тимчасово збільшують світлочутливість (атропін тощо);
• несподіване переживання (звістка про смерть родича, грошової втрати тощо);
• перенапруження після тривалого навантаження на очі.

Максимальний ризик гострого нападу глаукоми у пацієнтів старше 60 років, особливо якщо стрибок відбувається не в перший раз. В середньому один літній чоловік із ста постраждає від різкого перепаду внутрішньоочного тиску. Шанси підвищуються для темношкірих пацієнтів: представники негроїдної раси в цілому більш схильні до закритокутовій глаукомі.

Зіниця

Іноді виміряти напругу в оці неможливо (немає умов, обладнання тощо), і незрозуміло, чи дійсно у пацієнта глаукома. Без додаткової інформації неможливо визначитися з напрямком першої допомоги. У цьому випадку основним методом діагностики стає візуальний огляд хворого ока. Зверніть увагу на наступні зміни:

• Помутніння зіниці, кришталика, рогівки. Ефект напилення виникає зміщення елементів очного яблука відносно один одного. Світло заломлюється інакше, з-за чого центр зовнішньої сторони ока виглядає затягнутим білястою пеленою. Форма і область помутніння різняться, в залежності від того, як протікає гострий напад глаукоми.
• Твердіння строми. Хворий очей стає помітно щільніше здорового. При промацуванні прозорий шар рогівки на здоровому оці відчувається пружним і пружинистим; на хворому оці – твердим, непіддатливою. При підозрі гострого нападу на обох очах для порівняння пальпується власне очне яблуко.
• Немає реакції на світло. В нормальному стані чорне отвір в центрі ока відповідає за інтенсивність забору світла. Зменшення ступеня освітленості призводить до поступового розширення; у відповідь на суцільний потік світла він різко звужується. Закрийте хворий очей лопаткою або рукою для адаптації до темряви, потім перевірте на світло. Відсутність реакції свідчить про блокування руху рідини в оці.
• Світлобоязнь. Виникає зважаючи тимчасової нездатності очі реагувати на потоковий світло. Пацієнт уникає дивитися на світ; скаржиться на болі при огляді, закриває очі в приміщеннях з яскравим освітленням.
• Почервоніння білків очей. Загальний симптом, нерідко призводить до помилкової діагностики. Стрибок внутрішньоочного тиску перевантажує судини; капіляри лопаються і зовнішній шар очі забарвлюється в рожевий або червоний.
• Розширений овал. Допомагає відрізнити гострий напад глаукоми від загострень інших очних захворювань. Збільшене внутрішньоочний напруга призводить до розтягування светозаборного отвори, ніби око весь час перебуває в темряві і намагається увібрати більше світла.
• Зміна кольору. Чорний колір отвори, забирає світ, змінюється каламутним сіро-зеленим. Колір може зберігатися не на всій поверхні. Найбільш яскраво ефект виражений в центральній частині.

Незважаючи на незвичайний вигляд, небезпеки зіниця при різкому нападі глаукоми не підлягає. Першої допомоги достатньо для відновлення його нормальних характеристик. Фатальні зміни відбуваються в зоровому нерві: відмирають клітини вже не вдасться відновити.

Інші скарги

Гострий напад глаукоми супроводжується специфічними відчуттями і порушеннями зору. Пацієнт, своєчасно звернувся в медичний заклад, має більше шансів на збереження периферійного зору і здатності бачити. Можливості першої допомоги багаторазово підвищуються, якщо хворому не вдалося правильно описати пережиті відчуття.

Для діагностики гострого нападу і своєчасного надання першої допомоги найбільшу цінність представляють наступні симптоми:

• Затуманення області огляду. Перед очима з’являється каламутна пелена; гострота зору різко падає, особливо з боків. Супроводжується замуленням глаукоми, выявляемым на візуальному огляді. Спроби примружитися не допомагають сфокусуватися; разом з гостротою зору злегка знижується цветочувствительность. Так проявляється гостра глаукома в перші години.
• Райдужні кола біля джерел освітлення. Пріоритетний знак, що вказує на підвищений вміст водянистої вологи в оці. У нормі кругла райдужна окантовка з’являється на світло тільки в дощовий день. Вона виникає через заломлення світла в середовищі, насиченої краплями вологи. При несподіваному нападі постійний рівень вологості в оці створює оптичне спотворення. Заходи першої допомоги прибирають вологу, і райдужне світіння пропадає.
• Біль в голові, очах. Перепади внутрішньоочного тиску пов’язані з інтенсивними головними болями, що нагадують мігрені. Нерідко (але не обов’язково) супроводжується гострою, глибоким болем в оці. Знеболюючі препарати малоефективні; виняток – спазмолітики і засоби, що знижують тиск.
• Нудота, блювання. Додаткові симптоми, що виникають як побічні при головному та очного болю. Провокуються сильними больовими нападами, проходять після компенсації болю в оці. Для діагностики не повинні бути пов’язані з травними процесами: блювоту викликає інтенсивний больовий синдром, а його причина – глаукома.

Навіть досвідчені працівники першої допомоги стикаються з проблемами при визначенні характеру очної хвороби. Стандартні прояви глаукоми можна віднести до загальних: вони перетинаються з безліччю захворювань. Для точної постановки діагнозу комбінують показання хворого, результат візуального огляду та відомості про те, траплялася чи у пацієнта раніше гострий напад глаукоми.

Суб’єктивні симптоми гострого нападу глаукоми

Найбільші труднощі виникають при визначенні гострої глаукоми у темношкірих пацієнтів. Скарги обмежуються погіршенням зору, при цьому біль не перевищує терпимих меж. Визначити справжній гострий напад допоможуть додаткові ознаки:

• Висока температура. Статистика показує, що при глаукомі температура підвищується в 7 з 10 випадків. Як самостійна ознака, він не вказує на конкретне захворювання і його причини, але в зв’язці з іншими дозволить поставити діагноз.
• Повільне серцебиття. Прискорений пульс вказує на те, що передбачувана глаукома має іншу, поки ще не визначену природу. При зростанні тиску в очах навантаження в тілі перерозподіляється, і пульс сповільнюється.
• Холодний піт, озноб. Виникає у зв’язку з іншими змінами в роботі організму. Людину кидає в холодний піт приблизно в перші 3-5 хвилин гострого нападу.

Якщо діагноз все ще неможливо поставити, по можливості призначається гониоскопическое обстеження.

Що включає в себе сестринський догляд

Невідкладна допомога при глаукомі полягає в зупинці гострого нападу і запобігання подальшої втрати зору. Необхідно визначити порушення як глаукому і призначити препарати для полегшення стану пацієнта.

В обов’язковому порядку призначають діуретики – препарати, що знижують рівень рідини в організмі. Вони прискорюють регулювання кількості водянистої вологи в оці, сприяючи відновленню здорового балансу. В очей закапати препарат з гіпотензивним ефектом: розчин дозволяє светозаборному отвору повернути вихідну форму за рахунок нормалізації напруги в судинах очі. При необхідності прописуються знеболюючі засоби.

Зняття і купірування нападу глаукоми

Повноцінна діагностика і лікування глаукоми відбуваються після відправлення хворого в офтальмологічне клінічне відділення. Завдання працівників першої допомоги – зупинити напад до транспортування пацієнта, зняти основну симптоматику і больовий синдром.

Стандартний порядок дій:

1. Однопроцентний розчин Пілокарпіну закопується раз в 15 хвилин протягом години. Потім раз в півгодини протягом двох годин, після – раз в дві години (тричі). Згодом до повної стабілізації препарат вводиться до шести разів на день.
2. Призначається Діакарб в таблетованій формі, до 0,5 г на прийом. Два рази в день до нейтралізації нападу.
3. 0,5% розчин Тимололу закопується в хворе око. Не більше однієї краплі, два рази на добу.
4. 15% розчин Манітолу вводиться через крапельницю протягом 30 хвилин. Наповнення крапельниці розраховується за вагою: 1 мл на 1 кілограм.
5. Один раз на добу – внутрішньом’язова ін’єкція Фуросеміду (не більше 20 мг).

Знеболюючі та протиблювотні засоби призначають по симптомам. Приступ триває за відсутності реакції на консервативні методи невідкладної першої допомоги, вважають показанням до проведення хірургічної операції.