Небулайзерна терапія при нападах бронхіальної астми у дітей

Схема небулайзерної терапії

Небулайзерна терапія проводиться за допомогою спеціального приладу небулайзера, що складається з самого небулайзера і компресора, що створює потік не менше 4 л/хв і частинки розміром 2-5 мкм.

Небулайзером називається інгаляційний пристрій для розпилення аерозолю з особливо мелкодісперснимі частками. Небулайзерна терапія не вимагає координації інгаляції з диханням і дозволяє створити високі концентрації лікарської речовини у легенях. Мета небулайзерної терапії полягає в доставці терапевтичної дози препарату в аерозольній формі та отриманні фармакодинамічної відповіді за короткий період часу.

Для проведення інгаляції через небулайзер загальний обсяг фарби препарату повинен становити 2-3 мл, тому при необхідності спочатку в небулайзер заливається фізіологічний розчин 1-1,5 мл, а потім додається необхідна доза бронхолитика

Перевага віддається інгаляції через рот, при цьому дитина дихає через мундштук, у дітей перших років життя можна використовувати спеціально підібрану щільно прилеглу маску.

Тривалість інгаляції 5-10 хв, до повного припинення распьыения препарату Діти старшого віку можуть користуватися небулайзером з переривником, тобто синхронно на вдиху препарат ингалируется, під час видиху натисненням на кнопку розпорошення припиняється У дітей до 7 років доцільно застосування небулайзерів безперервної дії, з клапанною регуляцією вдиху і видиху, пристосованих для низьких обсягів дихання дітей.

У дітей Небулайзерна терапія займає особливе місце, у зв’язку з легкістю виконання, високою ефективністю, можливістю застосування з перших місяців життя (схема 1). Небулайзерна терапія використовується при будь-якого ступеня тяжкості нападу Перелік бронхоспазмолитических препаратів для небулайзера і рекомендовані дози наведено у Додатку 2

Не виключається, що распыляемое ліки буде потрапляти в навколишнє середовище, тому небулайзерну терапію слід застосовувати в добре провітрюваних приміщеннях Дану рекомендацію особливо суворо слід дотримуватися в стаціонарах, де небулайзерами можуть одночасно користуватися кілька пацієнтів.

Терапія агоністами бета-2-адренорецепторів, особливо при їх введенні парентерально або за допомогою небулайзера, може призводити до гіпокаліємії Особливу обережність рекомендується проявляти при лікуванні важких нападів бронхіальної астми, оскільки у цих випадках гіпокаліємія може посилюватися в результаті одночасного застосування похідних ксантину, глюкокортикостероїдів, діуретиків, а також внаслідок гіпоксії. У таких ситуаціях необхідно контролювати рівень калію в сироватці крові.

Схема 1.

Тактика небулайзерної терапії, залежно від тяжкості нападу бронхіальної астми