Темні плями на шкірі можуть бути викликані різними причинами – від алергічної реакції на хімічні речовини до вроджених патологій. Колір плям може варіюватися від жовто-коричневого до чорного. Деякі захворювання шкіри, що супроводжуються гіперпігментацією, є провісниками раку. Особливу увагу потрібно приділяти дисхромии шкірних покривів у маленьких дітей, так як це може супроводжуватися серйозними патологіями.
1
Причини появи темних плям на шкірі
Поява темних плям на шкірі може бути обумовлено багатьма факторами:
- Вроджені відхилення: родимі плями (невус), лентигиноз, нетримання пігменту.
- Спадкова гіперпігментація: веснянки, нейрофіброматоз, чорний акантоз, пігментна ксеродерма.
- Придбана пігментація: невуси, хлоазма, мелазми, лентиго.
- Гіперпігментація пов’язана з захворюваннями внутрішніх органів:
- Незаразні – хвороба Аддісона, гормональні порушення, захворювання кишечника і печінки.
- Інфекційної природи – туберкульоз, ВІЛ та інші.
- Шкірні інфекційні захворювання: висівкоподібний лишай, атрофічний акродерматит та інші.
- Укуси комах і реакція на хімічні речовини, в тому числі на ліки. Найбільш важкою формою прояву є синдром Лайєлла, який може виникнути в будь-якому віці при прийомі лікарських препаратів. Надгострий перебіг призводить до летального результату. Плями від укусів комах можна ідентифікувати за наявності проколу шкіри в центрі.
- Під пахвами можуть виникати коричневі плями від поту.
При утворення темних плям на шкірі і їх швидкому зростанні слід звернутися до лікаря. Це особливо важливо при появі цього симптому у дитини, так як він може свідчити про важкому спадковому захворюванні.
2
Веснянки
Веснянки – спадково обумовлена гіперпігментація сімейного характеру. Їх колір варіюється від світло -жовтого до темно-коричневого, форма – кругла або овальна. Люди зі світлим типом шкіри мають найбільшу схильність до появи веснянок під впливом ультрафіолетового випромінювання сонця. Таким людям можна перебувати під прямими променями без захисту шкіри не більше 5 хвилин. Веснянки утворюються на відкритих ділянках шкіри, найчастіше на обличчі.
Щодо веснянок необхідно дотримуватися профілактичні заходи – використання фотозахисних кремів і мазей, особливо навесні і влітку. У холодну пору року вони можуть повністю зникати. Для відбілювання шкіри застосовують косметичні сироватки, креми і мазі, хімічний пілінг.
3
Хлоазма
Хлоазма відноситься до придбаних видами гіперпігментації. Плями неправильної форми пофарбовані у темно-жовтий або коричневий колір, над поверхнею шкіри вони не виступають. Найчастіше вони з’являються у віці 20-50 років. Плями локалізуються на наступних ділянках:
- щоки;
- область верхньої губи;
- навколо очей;
- на носі.
Сприятливими факторами для виникнення хлоазми є:
- гормональний збій під час вагітності і лактації, менопаузи, менструального циклу;
- хронічні захворювання печінки;
- запальні процеси в жіночих статевих органах;
- використання оральних контрацептивів.
Лікування хлоазми залежить від причини її появи і проводиться після консультації з терапевтом, ендокринологом і гінекологом. Застосовуються такі засоби:
- вітамінотерапія – аскорбінова і нікотинова кислоти, Рибофлавін, Аевіт, фолієва кислота;
- при наявності фотосенсибілізації – Плаквеніл, Делагіл, нікотинова кислота, пангамат кальцію;
- відбілюючі засоби – лимонний сік, 2% яблучний або столовий оцет і косметичні засоби;
- хімічна терапія, лазеротерапія, фотоомолоджування.
4
Лентиго (лентигиноз)
Лентиго буває як спадкових, так і набутим. Остання форма гіперпігментації виникає при захворюваннях печінки і в похилому віці. Інтенсивне сонячне випромінювання є основним провокуючим фактором.
На шкірі з’являється безліч дрібних темних цяток, колір яких варіюється від світло-коричневого до чорного кольору. Локалізація висипу наступна:
- навколо рота;
- на губах;
- у ротовій порожнині;
- тильна сторона долонь;
- підошви ніг;
- кон’юнктива очей.
Шкірні висипання часто поєднуються з поліпами в шлунково-кишковому тракті. Симптоми поліпозу і пігментація з віком посилюються. Поліпи можуть переродитися в злоякісні утворення, тому їх видаляють хірургічним шляхом. Шкірні освіти відносяться до передракових і також можуть стати злоякісними.
5
Хвороба Аддісона
Поява хвороби Аддісона («бронзової» хвороби) пов’язують з кількома патологіями:
- захворювання надниркових залоз;
- розлади нервової системи;
- зміни в підшлунковій залозі;
- туберкульоз.
Крім темної пігментації шкіри для захворювання характерні такі симптоми:
- загальна слабкість ;
- розлади ШКТ – втрата апетиту, диспепсія, болі в животі;
- анемія;
- порушення функцій нервової системи – депресія, тривога, напруга, тремор.
Відомо, що при розладі нервів може статися гіпопігментація, у деяких людей волосся стають білими за кілька годин. Хвороба Аддісона також відносять до неврозів, що викликають дисхромию.
6
Родимки
Родимки, або невуси, є доброякісними утвореннями шкіри. Існує велика різноманітність їх типів, як за забарвленням, так і за формою:
- Блакитний невус має розміри від кількох міліметрів до 1 див. Найчастіше з’являється на шкірі у жінок. Колір родимок темно-блакитний. У літньому віці можуть трансформуватися в меланому.
- Невус Сэттона має вигляд коричневою папули 3-5 мм з більш світлим обідком. З’являється на будь-яких ділянках тіла і може спонтанно зникати. Лікування, як і у випадку блакитного невуса, проводиться методом хірургічного висічення.
- Невус Беккера виявляється в основному у чоловіків. Спочатку з’являється невелика бляшка з нерівною поверхнею, жовто-коричневого або коричневого кольору. Вона поступово розростається і може досягти значних розмірів. У центрі плями відзначається гіпертрофований ріст волосся. Цей вид родимок локалізується на плечах, спині і під молочними залозами. Специфічного лікування немає.
- Невус Ото – спадкова патологія, більше поширена серед осіб азіатського походження. Плямисті висипання від сіро-коричневого до чорного кольору розташовуються на шкірі лоба, скронях, щоках, носа, вух і губ, а також на кон’юнктиві, рогівці і райдужній оболонці очей. Поверхня гиперпигментированной шкіри гладка. Специфічного лікування немає.
- Систематизований пігментний невус – симетричне жовто-коричнева пляма, плоске або трохи піднятий над рівнем шкіри. Розмір його може коливатися від декількох міліметрів до декількох сантиметрів. У плям немає запальних змін. Найчастіше вони розташовані на тулубі або на шиї. Невус може бути вродженим або з’явитися з-за травми.
Слід враховувати, що меланома (рак) шкіри часто виникають в результаті одноразової чи багаторазової травми невуса:
- удари;
- садна і порізи;
- натирання одягом або взуттям.
Меланома шкіри в два рази частіше з’являється на місці вродженою чи набутою родимки, ніж на незміненій шкірі. Доброякісні родимки не сверблять. Якщо родимка придбала неоднорідне забарвлення, змінила свою форму на несиметричну або на її поверхні з’явилися нерівності, запалення і виразки, свербіння, то необхідно пройти консультацію у дерматолога. Невуси, які перебувають у місцях, що піддаються тертю, а також на обличчі рекомендується видаляти. Для цього застосовують декілька способів:
- лазерна хірургія;
- діатермокоагуляція;
- кріодеструкція (видалення рідким азотом).
7
Висівкоподібний (різнокольоровий) лишай
При отрубевидном лишаї ураження шкіри грибками Malassezia відбувається поверхнево, запалення відсутнє. Поширеність захворювання досягає 10% всього населення, а 90% є носіями грибка. Найчастіше це ураження шкіри спостерігається у дорослих.
На початку захворювання з’являються плями з чіткими контурами, їх колір варіюється від жовтуватого до коричневого і визначається в основному впливом ультрафіолету. Особливо яскраво вони виділяються у світлошкірих людей. Плями можуть зливатися у великі області. Характерною особливістю висипки є легке лущення, яке посилюється при поскабливании. Плями найчастіше локалізуються на ділянках, багатих сальними залозами:
- волосиста частина голови;
- зона біля вух;
- особа;
- середина грудей і спини;
- пахова область.
Точну діагностику захворювання здійснюють з допомогою мікроскопічного дослідження. Для лікування застосовують місцеві антимикотические засоби: шампуні, мазі, креми. У разі частих повторних рецидивів лікар призначає системні протигрибкові ліки (Кетоконазол, Флуконазол та інші).
8
Атрофічний акродерматит
Атрофічний акродерматит пов’язаний з проявами хвороби Лайма – інфекційного захворювання, при якому уражається шкіра людини бактерією Borrelia після укусу іксодових кліщів. У початковій стадії уражена шкіра стає червоною з синюшним, фіолетовим, цегляним або бурим відтінком. Невеликі запальні плями утворюються на згинально-розгинальної поверхні кінцівок, а потім поширюються далі, зливаються у великі області. На плечах і стегнах плями формуються у вигляді смуг. У фазі атрофії забарвлення стає коричневою і має нерівномірну інтенсивність на різних ділянках. Шкірні покриви стоншуються, стають зморшкуватими і сухими.
Для діагностики проводять серологічне обстеження аналізів крові. Доцільно також дослідження укусившого кліща на наявність збудника хвороби. Основу лікування становить антибіотикотерапія (Цефтріаксон, Цефотаксим або макроліди). В якості профілактики при укусі кліща рекомендується приймати Доксициклін.
9
Туберкульоз та ВІЛ
Стадія гострої ВІЛ-інфекції без вторинних захворювань супроводжується різними шкірними проявами, у тому числі освітою уртикарних (нагадують опік від кропиви) і розеолезных (світло-рожевих) плям. На пізніх стадіях розвитку хвороби приєднуються інші бактеріальні, вірусні та грибкові інфекції, для яких характерні висипання темного кольору: рубромікоз, висівкоподібний лишай, саркома Капоші, ангіопатія. Остання патологія пов’язана з ураженням кровоносних судин і спостерігається також при цукровому діабеті. Найбільш часто ангіопатія розвивається на стопах ніг, шкіра спочатку блідне, потім набуває синюшність і чорніє, утворюються трофічні виразки, мокнучі ділянки шкіри темного кольору, настає гангрена.
При саркомі Капоші висипання починаються з рожево-червоних плям, які трансформуються у великі темні вузли. Вузли можуть виразкуватись, відбувається відторгнення відмерлих тканин. Найбільш часто висип з’являється на кистях, стопах, статевих органах і слизової оболонки рота.
Усунення шкірної висипки можливо тільки при лікуванні основної хвороби. При туберкульозі шкіри плями в основному рожевого або червоного забарвлення, а при бородавчатом типі розростання утворюються з синюшним відтінком.
10
Нейрофіброматоз
Нейрофіброматоз (хвороба Реклінгхаузена) є спадковим захворюванням і найчастіше виявляється у дітей у віці 12-15 років. Спочатку з’являється безліч пігментних плям овальної форми з гладкою поверхнею. Їх колір – жовтувато-коричневий («кава з молоком»). Плями розташовуються на тулуб, під пахвами і в паху. З віком розмір і площа охоплення висипом збільшуються. Поступово з’являється другий характерний ознака – нейрофіброми – шкірні грыжеподобные випинання, досягають кілька сантиметрів в розмірі. Відчувається свербіж, біль або втрата чутливості.
Характерною ознакою є наявність у пахвовій області і паху плям, схожих на веснянки, оскільки в цих місцях веснянки не утворюються. Це захворювання часто супроводжується іншими проблемами нервової, серцево-судинної та ендокринної систем. Лікування нейрофіброматозу полягає в хірургічному видаленні новоутворень.
11
Пігментна ксеродерма
Пігментна ксеродерма – спадкове захворювання, пов’язане з відсутністю або недоліком ферментів, що відповідають за відтворення ДНК, ураженого ультрафіолетовими променями. Хвороба проявляє себе у дитини в ранньому віці, навесні або влітку. Перша висип у вигляді червоних плям з’являється на відкритих ділянках шкіри. На місці запалених ділянок виникають плями у вигляді точок, схожих на родимки. Їх колір коливається світло-коричневим чи бурим.
Висипи збільшуються і набувають темно-бурий колір. Потім з’являються папіломи і бородавки, найчастіше на обличчі і шиї. Папіломи перероджуються в злоякісні пухлини, які за короткий проміжок часу дають метастази у внутрішні органи і призводять до смерті. Більшість хворих не доживають до 15-річного віку. В окремих випадках тривалість життя таких людей становить 40-50 років.
Лікування проводиться симптоматичне – протималярійними засобами, які захищають ДНК від впливу ультрафіолету, антигістамінними препаратами, витаминотерапией, сонцезахисними кремами і мазями.
12
Чорний акантоз
У появі чорного акантоз (папиллярно-пігментного дистрофії шкіри) відіграють роль такі фактори:
- спадковість;
- ендокринні хвороби (недолік гормонів щитовидної залози, цукровий діабет, підвищене вироблення гормонів кори надниркових залоз);
- ожиріння;
- злоякісні новоутворення.
Захворювання проявляється в дитячому віці і характеризується появою спочатку бурих, а потім чорних плям в наступних місцях:
- під пахвами;
- на згинальних поверхнях;
- в пахових і сідничних складках;
- по боках шиї;
- навколо пупка.
Плями викликають свербіж і відчуття стягнутості шкіри. У дорослих шкіра набуває різко виражені зміни – сіро-чорне забарвлення, огрубіння, папіломатоз. У повних жінок хвороба розвивається на тлі патології ендокринної системи і при вплив жаркого клімату. У 80% випадках захворювання ці висипання з’являються при раку, а у решти 20% – передують йому за кілька років до виявлення. Лікування проводиться симптоматичне, злоякісні пухлини видаляють хірургічним шляхом.
13
Нетримання пігменту
Мутантний ген менобластоза Блоха-Сульцберга (нетримання пігменту) локалізується в Х-хромосомі, тобто хвороба характерна для жінок. У дитини вона проявляється відразу при народженні або через кілька днів після нього. Спочатку на шкірі з’являються почервоніння і бульбашкові висипання, а через 3-6 місяців утворюються коричнево-жовті плями неправильної форми («бризки бруду»). До 15-20 років розвивається чорний акантоз. Висип локалізується в основному на руках, ногах і бічних поверхнях тіла.
Ефективних методів лікування цього захворювання не існує. На початковому етапі застосовують невисокі дози кортикостероїдів, зовнішньо – протизапальні препарати та антисептики.
