Різнобарвний лишай – поширене грибкове захворювання верхніх шарів шкіри. Хвороба зустрічається у людей у віці від 15 до 45 років. Найбільш часто проявляється в пубертатному періоді у зв’язку з особливістю молодого організму і гормональною перебудовою. Прояв даного захворювання у зрілому віці говорить про ендокринних порушеннях, розладі імунних механізмів захисту і патології різних органів і систем. В пік активності хвороби на шкірі лікар повинен звернути увагу на загальний стан організму. Плямистий лишай має тривалий перебіг зі зміною фаз ремісії та загострення. Грибкову інфекцію можна лікувати в домашніх умовах після консультації дерматолога. Вдала комбінація лікарських засобів з урахуванням впливу на життєдіяльність збудника, стан шкірних покривів і роботу всього організму в цілому дозволяє швидко подолати хворобу.
1
Причина захворювання
У 13% населення виявляється збудник висівкоподібного лишаю. На сучасному етапі доведена низька здатність грибка до зараження людини. Для виникнення кератомикозів необхідні сприятливі сприятливі умови. Лікар повинен знайти безпосередню причину, яка призвела до активації життєдіяльності грибка.
Причиною виникнення різнобарвного лишаю є дріжджеподібний грибок роду Malassezia (Малассезия). Malassezia Furfur (Малассезия Фурфур) — сапрофітний дріжджовий грибок, який не викликає захворювання. Він може тривало і безсимптомно існувати на шкірі людини.
Наявність проблем на поверхні шкірних покривів виникає внаслідок переходу сапрофітної форми гриба в патогенну стадію розвитку. І тому найбільш часто у хворих в зішкрябах лусочок виявляються продукти життєдіяльності виду грибка Pityrosporum orbiculare (Питироспорум орбикуляре) та Pityrosporum ovale (Питироспорум овалі).
Дріжджеподібний грибок живе в гирлах вивідних проток сальних залоз. Живильним субстратом для нього служать окислені жирні кислоти з різних секретів шкіри людини.
Себорейні зони з великим скупченням сальних залоз знаходяться на волосистій частині голови, шиї, верхньої частини спини і плечей. Найбільш часто висипання локалізуються в даних областях.
Сприятливі фактори:
- підвищена пітливість;
- посилена продукція шкірного сала;
- цукровий діабет та інші ендокринні розлади;
- імунодефіцитні стани;
- спадкова схильність.
2
Симптоми
Свою назву плямистий лишай отримав завдяки характерною симптоматикою. Ділянки ураження виглядають наступним чином: на поверхні епідермісу спостерігаються плями різного забарвлення від темно-коричневого до білого кольору. Вони можуть бути як маленьких розмірів (від 1-2 мм), так і бути великими і схильними до злиття.
Клінічні ознаки плямистого позбавляючи характеризується постійним толчкообразным появою нових вогнищ. Елементи висипу з’являються одночасно декількома групами, потім настає період без розвитку висипання. Після “затишшя” знову виникає відразу безліч нових утворень. У процесі розвитку уражені ділянки змінюють своє забарвлення, що зумовлює “різнобарвну картину на шкірі хворого.
Висипання при різнобарвному лишаї
Відмінною особливістю цього явища вважається наявність прихованого лущення на поверхні плям, яку можна виявити шляхом проведення різних проб. Маркером життєдіяльності Питироспорума в епідермальному шарі є наявність лейкодерма (зменшення кількості пігменту меланіну в шкірі). Механізм утворення гіпо-пігментації остаточно не вивчений.
Доведено вплив продуктів життєдіяльності грибка на синтез меланіну в меланоцитах. Пригнічення ферменту тирозинази (необхідний для синтезу меланіну) в шкірі під впливом грибка призводить до порушення утворення темного пігменту та викликає появу білих плям. Даний феномен стає помітним після засмаги.
Депігментація після перенесеного ураження грибком
Інший механізм, який впливає на зміну кольору шкірного покриву, полягає у впливі грибка на міжклітинні з’єднання. Відбувається розпушення поверхневих шарів епідермісу. Цей процес обумовлює наявність лущення, порушення надходження ультрафіолетового випромінювання в більш глибокі шари шкіри. Лейкодерма може довгостроково зберігатися на шкірі після елімінації збудника.
3
Діагностика
Діагностика висівкоподібного лишаю включає:
- Анамнез життя хворого (наявність факторів).
- Дані об’єктивного огляду (характерна клінічна картина).
- Специфічні проби і додаткові методи дослідження.
Існує ряд методик для підтвердження цього діагнозу:
- Проба Бальцера. Дана методика проста і ефективна в проведенні диференціальної діагностики плямистого позбавляючи з іншими дерматологічними захворюваннями.
- Симптом Беньє. При поскабливании зондом приховане лущення стає помітним.
- При освітленні ультрафіолетовими променями з допомогою люмінесцентної лампи Вуда на шкірі визначаються плями, які на тлі синього світла приладу дають буре або жовто-червоне світіння.
- Найбільш достовірним методом діагностики різнобарвного лишаю є метод мікроскопії. У зіскобі лусочок з патологічного вогнища визначаються спори або міцелій гриба.
Проба Бальцера (або йодна проба) полягає в нанесенні 5%-го спиртового розчину йоду на уражені ділянки шкіри. Розпушений питироспорумом епідерміс набуває більш інтенсивно на тлі здорової шкіри, лусочки шкіри зафарбовуються у жовтий колір.
4
Лікування
Необхідно скорегувати загальний стан організму і усунути причину, яка призвела до виникнення шкірної патології. Терапія кератомикозів здійснюється на тлі лікування загальних захворювань. Лікар-дерматовенеролог підбирає відповідний спосіб боротьби з збудником і заходи для відновлення шкірного покриву. Метод терапії вибирається з урахуванням поширеності і локалізації патологічного вогнища.
У більшості випадків неускладнене грибкове захворювання лікується в домашніх умов під контролем спеціаліста. Ефективність місцевого лікування обумовлена локалізацією провокуючого агента в поверхневому шарі епідермісу. При відсутності позитивної динаміки, місцева терапія комбінується з пероральним прийомом протигрибкових лікарських засобів. Групи препаратів, ефективних у боротьбі з грибковим ураженням шкіри:
- Кератолітичні засоби (резорцин, 5%-й саліциловий спирт).
- Протигрибкові препарати (нізорал, клотримазол, кетоконазол, нафтифін, тербінафін).
- Лікарські засоби на основі цинку піритіонату (піритіон цинку).
- Комбіновані препарати (Кето плюс – кетоконазол і піритіон цинку).
4.1
Препарати
Кератолітичні препарати на сьогоднішній день не використовуються як єдине лікування. Але в комплексі з іншими методами вони дають хороший результат.
Золотий стандарт лікування висівкоподібного лишаю – це призначення специфічних протигрибкових засобів. Враховуючи особливості структури гриба та його життєдіяльності, найбільш оптимальний результат відмічається після застосування антимікотичним препаратів у вигляді розчинів.
В такому випадку відбувається накопичення діючої речовини в поверхневому шарі епідермісу. Дане депо перешкоджає утворенню необхідних речовин для життєдіяльності грибка і призводить до руйнування його структури. Лікарські засоби у вигляді спрею найбільш зручні у використанні для пацієнта (Ламізил, Термикон). Піритіон цинку – речовина, яка володіє вираженим протигрибковим ефектом.
Шампуні та мазі на основі цинку пиритиона часто використовуються для лікування плямистого позбавляючи на волосистій частині голови. Шампунь наносять на шкіру голови і час витримки засобу становить 5-7 хвилин, після чого змивають теплою проточною водою. Шампуні найчастіше призначають на тиждень.
Після чого рекомендується періодично використання даного засобу для профілактики рецидиву захворювання не частіше 1 рази в тиждень. Псорилом випускається у вигляді спрею і крему. Препарат наноситься на проблемні ділянки шкіри та не вимагає змивання. Дьоготь, що входить до складу цього препарату, забезпечує протизапальний та антимікробний ефект.
Комбіновані препарати широко використовуються хворими. Доступні і зручні в застосуванні лікарські форми ефективні для лікування патологічних вогнищ на тілі. Хворому рекомендується щоденна зміна натільної і постільної білизни, а також дезінфекція та прасування з парою одягу.
У період загострення і на початковому етапі терапії не рекомендують приймати душ або ванну. Тривалий контакт лікарського препарату зі шкірою підсилює ефект і прискорює одужання. При ускладненому перебігу пацієнтам призначається прийом протигрибкових препаратів всередину (ітраконазол, клотримазол, флуконазол). Дозування та кратність прийому таблеток розраховує лікуючий лікар. Рекомендується прийом у середній терапевтичній дозі протягом 4 тижнів. Або 2 курсу 14 днів з перервою в 2 тижні.
4.2
Лікування народними засобами
Лікування кольорового позбавляючи народними засобами у дорослих є доповненням специфічної терапії.
Рута запашна, звіробій звичайний, лопух і нігтики застосовуються при лікуванні висівкоподібного лишаю. З даних рослин виготовляється масляний настій (1:5) для змащування уражених ділянок шкіри.
Також лікувати кольоровий лишай можна за допомогою настоянки календули. Її готують самостійно, або купують в аптеці. Для домашнього виготовлення необхідно взяти 2 столові ложки сухих квіток рослини і залити 100 мл 40%-го спирту або горілкою. Дати настоятися в темному місці протягом тижня. Змащують цим розчином уражені поверхні один раз на добу до зникнення симптомів. Календула має протизапальну і сильну антисептичну дію.
В домашніх умовах виготовляються і мазі для зовнішнього застосування:
- Мазь із звіробою. Для цього необхідно змішати 10 г вазелінового масла з 10 г подрібненої свіжої трави звіробою. Мазати шкіру сумішшю потрібно 4 рази на день до зникнення висипки. Звіробій запобігає утворенню депігментованих ділянок і успішно бореться з самої грибковою інфекцією.
- Березовий дьоготь. Це речовина, що має сильну фунгіцидну, антисептичним і протизапальним ефектом. Його можуть наносити в чистому вигляді, але для кольорового позбавляючи краще все-таки виготовити мазь. Для рецепту необхідно взяти вершкове масло і змішати з березовим дьогтем в пропорціях один до одного. Кількість мазі залежить від того наскільки обширне ураження по тілу. Наносять виготовлену мазь на ніч у вигляді компресу.
Засоби з вмістом березового дьогтю
Також рекомендується використовувати після лікування мило і шампунь з березовим дьогтем, це запобігає рецидив хвороби. Цей рецепт дозволить дуже швидко вилікувати кольоровий лишай і забути про хвороби на кілька років, а може, і на все життя. Недоліком лікування є сильний неприємний запах мазі.
Широко для лікування кольорового позбавляючи використовують звичайну квасолю. Для рецепту необхідно взяти 20 зерен і підсмажити їх на сковороді до потемніння. Смажену квасоля потрібно перемолоти на кавомолці в порошок і додати до нього дві краплі оливкової або соняшникової олії. Ретельно перемішати і змащувати висипання один раз на добу. Використовує цей засіб до зникнення висипки.
Застосовуються і соки рослин:
- Сік чистотілу надає позитивну дію на шкіру, заражену Питироспорумом.
- Рекомендується використовувати сік ріпчастої цибулі для обробки шелушащихся плям на тілі хворого.
- Сік з часнику також володіє фунгіцидною (протигрибковою) ефектом. Для цього подрібнюють кілька зубчиків до кашкоподібного стану і вичавлюють із них сік. Його наносять на місця ураження 1 раз в день. Готувати засіб потрібно перед безпосереднім застосуванням.
Виконання всіх вказівок лікаря дерматолога, постійний контроль стану шкіри і організму в цілому дозволяють досягти хорошого результату.
