Гострий хронічний коліт — захворювання, викликане запальним процесом в оболонці товстої або прямої кишки. Хвороба може початися раптово або повільно розвиватися протягом кількох місяців.
Коліт має різні причини виникнення, в тому числі: гострі кишкові інфекції, харчові алергії, стреси, неправильне харчування, отруєння отрутохімікатами й токсичними речовинами. Захворювання може протікати в гострій або хронічній формі.
Причини виникнення:
- бактерії, що потрапили в організм через воду і продукти;
- антибіотики, що використовуються при лікуванні бактеріальних інфекцій;
- інфекція дивертикул товстої кишки, що виникла як результат запору.
Напади гострого коліту тривають протягом короткого часу, а потім проходять самостійно або в процесі лікування. Симптоми гострого коліту:
- раптовий біль, судоми в області живота;
- діарея, нерідко з кров’ю;
- здуття живота;
- лихоманка, блювота, нудота.
Точні причини виникнення хронічного коліту бувають не завжди відомі. Вважається, що імунна система людини неналежним чином реагує на віруси або бактерії, викликаючи запалення в кишечнику. Хронічний коліт має тривалий характер розвитку. У багатьох випадках він невиліковний, хоча з допомогою деяких методів лікування можна знизити гостроту нападів.
Симптоми хронічного коліту:
- діарея, іноді з кров’ю;
- судоми в животі;
- лихоманка;
- втрата ваги;
- втрата апетиту.
Для постановки діагнозу гострого хронічного коліту проводиться ретельний огляд хворого, вивчається історія його хвороби і проглядаються аналізи діагностичних тестів. Також необхідно враховувати короткостроковість і тривалість симптомів гострого або хронічного коліту.
Діагноз ставиться на основі:
- загального аналізу крові;
- посіву калу;
- рентгена з барієвою клізмою;
- діагностики з допомогою КТ;
- колоноскопії.
Лікування гострого хронічного коліту
Коліт у період загострення часто лікується в стаціонарі. Призначаються лікарські препарати для відновлення кишкової мікрофлори, стабілізації травлення, лікувальна дієта, спазмолітики. У разі, якщо збудником захворювання є кишкова інфекція, то застосовуються антибіотики і протимікробні лікарські засоби.
Терапія коліту, як правило, проводиться консервативними методами. При виявленні перитоніту, прориву виразки, гострої непрохідності кишечника, призначається оперативне втручання.
При лікуванні захворювання особлива увага приділяється правильному харчуванню. Головне завдання лікувальної дієти — знизити навантаження на роздратований кишечник і нормалізувати функцію ШКТ.
