Шкіра людини — це дуже складний, в плані будови і функцій, орган. Адже не дарма дерматологи займаються тільки цим органом. Свій внесок у лікування шкірних хвороб вносять і хірурги, вони займаються лікуванням гнійних інфекцій шкіри.
Шкіра виконує різноманітні функції: теплорегулюючі, дихальну, видільну, синтетичну та захисну. Основна з них, звичайно, захисна, пише журнал про здоров’я LadyHealth.com.ua. Шкіра служить своєрідним бар’єром, який відділяє організм людини від навколишнього середовища.
Гнійні захворювання шкіри свідчать про порушення в шкірі і самі погіршують її стан. При розвитку цих захворювань в шкірі відбувається утворення гною, що продукується гноєтворними бактеріями. Ці бактерії можуть проникати в шкіру при микроповреждениях або через виводять протоки потових і сальних залоз, але при наявності сприятливих факторів (сильне забруднення шкіри, використання твердих антиперспірантів).
Найбільш поширеними бактеріями є стафілококи, стрептококи і кишкова паличка. Вони в нормі можуть жити на шкірних покривах людини і лише при перерахованих вище чинниках і ослабленні імунітету викликають захворювання.
Як вже було сказано, в здоровій шкірі існують фактори боротьби з патогенними мікроорганізмами, такі як фагоцити, відсутність проміжків між клітинами епітелію, хімічні властивості шкіри. Роль своєрідних антисептиків відіграють органічні кислоти і шкірне сало.
Але все ж іноді бактерії проникають в шкіру і викликають інфекцію. В залежності від поширеності, локалізації і вражається частини шкіри, розрізняють фурункул, карбункул, абсцес, флегмону та гідраденіт.
При фурункулі уражається волосяний фолікул з навколишнього підшкірною клітковиною. При карбункулі декілька фолікулів. Абсцес — це локалізований гнійний вогнище. Флегмона — розлитий. Гідраденіт — це поразка потових залоз в пахвовій області. Гнійні інфекції шкіри супроводжуються почервонінням, підвищенням місцевої і загальної температури, болем і припухлістю.
Всі ці захворювання вимагають прийому антибіотиків. З них тільки фурункул може лікуватися консервативним шляхом. Це застосування іхтіолової мазі, сухого тепла, УВЧ. А вже після його розтину — мазі Левосин, Левомеколь та інших їм подібних, але тільки під прикриттям антибіотиків.
Інші види шкірних інфекцій вимагають негайного хірургічного лікування. При цьому проводиться їх розтин і видалення гною з усіх порожнин і закутків, якщо такі є. Операція закінчується дренуванням порожнини для подальшої евакуації гною. І знову, всі спільно з прийомом антибіотиків.
Зараз, інфекційні захворювання шкіри піддаються лікуванню, але, як і будь-яка справа, це вимагає професійного підходу і ретельного лікування. При своєчасному лікуванні все, що може залишитися від цих захворювань, це невеликий рубець на місці розрізу і неприємні спогади.
