Характеристикапрепаратів
ПРАЗОЗИН (Польпрессин)
Перший представник групи селективних блокаторів a1-адренорецепторів, синтезований в 70-х роках XX століття. Володіє досить швидким (протягом 0,5 год), але короткочасним ефектом, що потребує призначення 2-4 рази на добу. В останні роки з появою препаратів більш тривалої дії використовується порівняно рідко. Дані про вплив празозину на ступінь гіпертрофії лівого шлуночка у пацієнтів з АГ суперечливі. Так, за спостереженнями F. Zeenen і співавт. (1987), празозин викликає зворотний розвиток гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на АГ. У той же час, у багатоцентровому дослідженні VACS (1997) не виявлено зменшення маси міокарда лівого шлуночка у хворих на АГ після 1 року лікування празозином.
Фармакокінетика
Добре всмоктується в ШКТ, максимальна концентрація в крові розвивається приблизно через 2 год. Зв’язування з білками плазми — 90%. Метаболізується в печінці, екскретується переважно через ШКТ. Період напіввиведення — 2-4 ч.
Небажаніреакції
Празозин досить погано переноситься багатьма пацієнтами. За даними многоцентрового контрольованого дослідження VACS (Veterans Affairs Cooperative Study, 1993), слабкість, сонливість та запаморочення зустрічалися при лікуванні празозином достовірно частіше, ніж при призначенні плацебо. Із-за розвитку небажаних реакцій (HP) препарат був відмінений у 12% хворих. Празозин може також викликати затримку рідини (периферичні набряки), серцебиття, сухість у роті, нетримання сечі і артралгії.
Характерний так званий «ефект першої дози» — різке зниження артеріального тиску після прийому першої дози препарату, що найбільш виражено в ортостатичному положенні, проявляється сильним запамороченням і в ряді випадків непритомністю. Знепритомнення після першого прийому празозину найбільш часто зустрічаються у осіб похилого віку і пацієнтів, які приймають інші антигіпертензивні препарати (особливо діуретики та антагоністи кальцію). Для профілактики «ефекту першої дози», рекомендується розпочинати терапію з малих доз (0,5-1 мг). Після прийому першої дози пацієнт повинен знаходитись у горизонтальному положенні протягом не менше 3 ч.
Дозування
Всередину початкова доза — 0,5 мг ввечері, середня терапевтична доза 2-3 мг/добу, максимальна-20 мг/добу, кратність — 2-4 рази/добу.
Формивипуску
Таблетки по 1 мг, 2 мг і 5 мг.
ДОКСАЗОЗИН (Кардура, Тонокардин)
a1-блокатор II покоління. Більш ніж в 2 рази перевершує празозин по селективності щодо оі-адренорецепторів. Антигіпертензивна дія розвивається більш повільно — протягом 5-6 год, але в той жечас зберігається більш тривалий час (18-36 год), що дає можливість призначати доксазозин 1 раз на добу.
Згідно з даними многоцентрового рандомізованого дослідження TOMHS (Treatment Of Mild Hypertension Study, 1993) у 902 пацієнтів з м’якою та помірною формами АГ, доксазозин не відрізнявся вираженості антигіпертензивного ефекту від діуретика хлорталідону, р-блокатора ацебутолола, антагоніста кальцію амлодипіну та інгібітора АПФ еналаприлу. Монотерапія доксазозином була ефективною протягом усіх 4 років спостереження у 68% хворих. У 22% інших пацієнтів препарат був ефективним при поєднанні з хлорталидоном і іншими антигіпертензивними ЛЗ. Доксазозин викликав зворотний розвиток гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на АГ, причому по здатності зменшувати масу міокарда лівого шлуночка він практично не відрізнявся від інших вивчалися антигіпертензивних ЛЗ. Як і інші антигіпертензивні ЛЗ, доксазозин при тривалій терапії знижував підвищений ризик розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на АГ. За 4 роки спостереження частота серцево-судинних ускладнень у групі хворих, лікованих доксазозином, була нижче, ніж в контрольній групі.
Фармакокінетика
Біодоступність при прийомі внутрішньо — 65%, істотно не залежить від їжі. Максимальні концентрації препарату в крові розвиваються через 2-3 ч. Метаболізується в печінці, екскретується переважно через ШКТ. Період напіввиведення — 22 год.
Небажаніреакції
Доксазозин переноситься набагато краще, ніж празозин. У дослідженні TOMHS доксазозин ні за частотою HP, ні за впливом на якість життя хворих не виділявся серед інших вивчалися антигіпертензивних препаратів. Найчастіше відзначалися запаморочення (21% і загальна слабкість (12%) (у групі плацебо 10% і 6%, відповідно). У 5% спостерігалася сонливість (у групі плацебо 1%), у 1% — гіпотонія, у 0,3% — ортостатична гіпотензія. За зведеними даними клінічних досліджень, скасування препарату внаслідок розвитку HP виробляли у 7% пацієнтів. Крім того, «ефект першої дози» для нього не характерний.
Дозування
Всередину початкова доза — 1 мг/добу, середня терапевтична доза — 2-4 мг/добу, максимальна доза — 16 мг, кратність — 1 раз/сут.
Формивипуску
Таблетки по 1 мг, 2 мг та 4 мг.
ТЕРАЗОЗИН (Коренем, Сетегис, Хайтрин)
По більшості фармакодинамічних і фармакокінетичних параметрів, ефективності і переносимості схожий з доксазозином. Має менш тривалий період напіввиведення (12 год).
Дозування
Всередину — початкова доза 1 мг/добу, при АД середня терапевтична доза 5-10 мг/добу, при ДГПЗ — 5-7 мг/добу. Максимальна добова доза -20 мг/добу, кратність — 1 раз/сут. При АГ іноді призначається 2 рази на добу.
Формивипуску
Таблетки по 1 мг, 2 мг, 5 мг та 10 мг.
ТАМСУЛОЗИН (Омник)
Представник групи «уроселективных» a1-блокаторів. Вибірково блокує a1а-адренорецептори, що знаходяться в гладкій мускулатурі передміхурової залози, шийці сечового міхура і простатичної частини уретри. У 20 разів слабкіше впливає на рецептори гладких м’язів судин.
Фармакокінетика
Біодоступність при прийомі внутрішньо близько 100%. Максимальна концентрація в крові розвивається через 6 год. Зв’язування з білками плазми — 99%. Метаболізується в печінці з утворенням активних метаболітів. Виводиться переважно нирками. Період напіввиведення -10-13 ч.
Свідчення
Застосовується тільки при ДГПЗ.
Попередження
Незважаючи на те, що тамсулозин менше впливає на ПЕКЛО, ніж «неуроселективные» ар блокатори, не слід призначати пацієнтам з гіпотонією. Гіпотензивний ефект може посилюватися при поєднанні з (3-адреноблокаторами, діуретиками, нітратами, анестетиками, антидепресантами, етанолом.
Дозування
Всередину — 0,4 мг/добу.
Формавипуску
Капсули по 0,4 мг.
АЛЬФУЗОЗИН (Дальфаз)
Як і тамсулозин, є «уроселективным» a1-блокатором. Порівняно з тамсулозином має в 2 рази більш низьку біодоступність (45-53%) і більш короткий період напіввиведення (8 год). Застосовується при ДГПЗ.
Дозування
Всередину — по 5 мг кожні 12 год. У літніх і пацієнтів, які отримують антигипертензивную терапію, початкова доза — 5 мг ввечері; при необхідності увличивают до 10 мг/добу.
Формавипуску
Капсули по 0,4 мг.
