Нітрати широко використовують для лікування різних форм ІХС та її ускладнень. Особливе значення вони мають у лікуванні і профілактики стенокардії. В останні роки замість препаратів нітрогліцерину та ізосорбіду динітрату все частіше застосовують ізосорбід-5-мононітрат (Эфокс, Моночінкве, Олікард та ін) з урахуванням переваг його фармакокінетики. Крім звичайних таблеток існують і пролонговані форми, що містять 40, 50, 60 або 100 мг активної речовини (Эфокс Лонг, Моночінкве ретард, Мо-але Мак депо та ін). Слід підкреслити, що клінічна ефективність ізосорбіду динітрату та ізосорбід-5-мононітрату в еквівалентних дозах у хворих на стенокардію істотно не відрізняється. У той же час накопичуються дані про більш виражену про-тивоишемической та антиангінальної ефективності пролонгованих форм ізосорбід-5-мононітрату. Принципово важливе значення має той факт, що при прийомі звичайних таблеток ізосорбід-5-мононітрату та пролонгованих форм один раз в день залишається інтервал часу тривалістю до 6-8 год, вільний від нітратів. Останнє важливо для запобігання розвитку толерантності до нітратів. При прийомі звичайних таблеток ізосорбід-5-мононітрату спостерігається досить швидке підвищення концентрації його в плазмі, що може супроводжуватися небезпечними мі ефектами. В той же час прийом пролонгованої форми супроводжується плавним наростанням концентрації і тривалим збереженням її на терапевтичному рівні.
Клінічні дослідження, в тому числі проведені в Росії, показали, що застосування пролонгованої форми ізосорбід-5-мононітрату в дозі 50 і 100 мг один раз на день призводить до зменшення кількості нападів стенокардії та потребу в нітрогліцерині і попереджає депресію сегмента ST при дозованого фізичного навантаження у хворих на ІХС з поточної ішемією міокарда. За даними W. Jansen і співавт. (1992), пролонгований ізосорбід-5-мононітрат по здатності підвищувати переносимість фізичного навантаження в 2 рази перевершує звичайну форму препарату. G. Lehman і співавт. (1994) продемонстрували більш високу ефективність пролонгованої ізосорбід-5-мононітрату порівняно з такою звичайних і пролонгованих форм ізосорбіду динітрату.
Ми маємо в своєму розпорядженні власним досвідом вивчення клінічної ефективності звичайній і подовженою форм ізосорбід-5-мононітрату у 16 чоловіків (середній вік 61,7±1,8 року) з поточної ішемією міокарда (тривалість стенокардії 97,0±20,6 міс, число приступів стенокардії 15,8±2,7 на тиждень, потужність навантаження 66,7±6,8 Вт/хв, тривалість навантаження 15,8±2,7 хв). Дослідження проводилося на кафедрі клінічної фармакології РГМУ (Н.А.Єгорова). Використовували препарати Моночінкве і Моночінкве ретард («Берлін-Хемі, Група Менарини»). Раніше в дослідженні б у здорових добровольців була продемонстрована біоеквівалентність (тобто порівнянність фармакокінетики та біодоступності) Моночінкве ретард і еталонного препарату ізосорбід-5-мононітрату (Элантан ретард). Це дослідження проводили перехресним подвійним сліпим методом. Забір крові для аналізу рівня ізосорбід-5-мононітрату методом газової хроматографії проводили перед прийомом препарату і через 2, 3, 4, б, 8, 10, 12 та 24 год.
У клінічному дослідженні хворі припиняли прийом всіх антиангінальних препаратів (за винятком нітрогліцерину під язик) не менш, ніж за 48 год до початку випробування. Надалі кожен пацієнт протягом місяця послідовно брав Моночінкве в дозі 20-100 мг/добу в 2-4 прийоми, а потім Моночінкве ретард у дозі 50 мг один раз на добу вранці. При прийомі Моночінкве ретард допускався додатковий прийом 20 мг Моночінкве не пізніше 20.00 годин (у 1 хворого) або 4 мг молсидомина на ніч (у 1). У перший день прийому кожного препарату проводили гострі фармакодинамічні проби (методом парних велоэргометрий) для оцінки ефективності одноразової дози препарату з інтервалом в 1 год для Моночінкве і 3 год для Моночінкве ретард. Перерва перед призначенням Моночінкве ретард становив не менше 7 діб. Ефективність лікування оцінювали за допомогою велоэро-гометрических проб, холтеров-ського моніторування ЕКГ та щоденників контролю самопочуття пацієнтів.
При застосуванні як Моночінкве, так і Моночінкве ретард (особливо через 4 тижні лікування) виявлено достовірне зменшення кількості нападів стенокардії і таблеток нітрогліцерину. Антиангінальний ефект Моночінкве ретард був більш вираженим. За даними парної велоэрго-метрії, тривалість навантаження зросла в 1,5 рази вже в першу добу прийому препаратів, причому через 2 і 4 тижні подальшого істотного приросту цього показника не було. Динаміка тривалості навантаження при прийомі звичайної і пролонгованої форм ізосорбід-5-мононітрату істотно не відрізнялася. Потужність, що переноситься навантаження при лікуванні Моночінкве в першу добу збільшилась в середньому в 1,5 рази і потім не змінювалася. Моночінкве ретард також викликав приріст потужності перенбсимой навантаження, хоча в перші добу і через 2 тижні динаміка була менш значною, ніж при прийомі звичайних таблеток. При лікуванні ізосорбід-5-мононитратом зазначалося також збільшення толерантності до фізичного навантаження, починаючи з перших діб прийому препаратів. Тривалість фізичного навантаження зросла при застосуванні обох форм ізосорбід-5-мононітрату, але в більшій мірі при лікуванні Моночінкве ретард. При добовому моніторингу-рировании ЕКГ обидві форми препарату викликали зменшення частоти та тривалості епізодів безбольової ішемії міокарда, хоча через 4 тижні ефективність Моночінкве ретард дещо зменшилася, що, можливо, пов’язано з розвитком толерантності до нітрату.
