Хвороби нирок класифікуються на нефропатії, що характеризуються двостороннім ураженням нирок і «інші хвороби нирок», до яких відносяться інтерстиціальні нефрити, пухлинне ураження нирок, туберкульоз нирок, вроджена полікістоз і сечокам’яна хвороба.
- Причини хронічної хвороби нирок
- Симптоми хронічної хвороби нирок
- Діагностика
- Лікування
Нефропатії включають в себе такі захворювання, як гломерулонефрит і тубулопатії. При гломерулонефритах в патологічний процес втягуються клубочки нирки, а при тубулопатиях переважає ураження ниркових канальців, що призводить до порушень концентраційної, реабсорбционной і секреторної функцій.
Також виділяють проміжні гнійні і негнойные нефрити, для яких характерне ураження мисок і чашечок нирок.
Найбільш поширеним захворюванням серед усіх патологій нирок вважається хронічний пієлонефрит, який класифікується як проміжний нефрит.
Причини хронічної хвороби нирок
Нерідко до хронічного пієлонефриту, призводять ускладнення після перенесених інфекцій – скарлатини, ангіни, грипу або дифтерії та аутоімунні реакції організму. Також безконтрольний прийом деяких лікарських препаратів в боротьбі з іншими захворюваннями може призводити до подібного недугу. Сильне переохолодження може призвести до розвитку гострого пієлонефриту і при некоректній терапії або ж її відсутності, хвороба може перейти в хронічну форму.
Симптоми хронічної хвороби нирок
Патологія нирок майже завжди супроводжується порушенням сечоутворення або мочевыведения, але симптоматика варіюється в залежності від ступеня тяжкості захворювання. Хворі вказують на зміни кількості виділеної сечі, її характеристик. Часто симптоми хронічної хвороби нирок включають біль у попереку, вона може бути різного ступеня, від слабкої болючого до нестерпного. Також хворі скаржаться на слабкість, швидку стомлюваність, субфебрилітет і підвищення тиску. По мірі прогресування захворювання, так як майже синтезують гемопоэтин, пацієнти відзначають появу симптомів, характерних для анемії.
Діагностика
Діагноз «Хронічний пієлонефрит» або ж ХПБ ставитися після ретельного обстеження пацієнта та збору анамнезу. В обов’язковому порядку у хворих беруть аналіз сечі, частіше всього загальний та за Зимницьким, а також здійснюють бактеріологічний посів сечі. Іноді вдаються до рентгенівського дослідження з контрастуванням.
Лікування
Хронічний пієлонефрит найчастіше має бактеріальну етіологію, тому в період загострень, а також з метою курсової терапії доцільно призначення антибіотиків, до яких чутливий патогенний мікроорганізм. Також хворим призначають діуретики. Якщо розвивається гіпертензія і анемія, відповідно, призначають антигіпертензивні препарати і препарати заліза. Хворим показана сувора дієта: не можна вживати алкоголь, прянощі, копчені, солоні і мариновані страви, важливо контролювати об’єм споживаної рідини.
