20-річної Маккенне Картер в 2017 році видалили маленьку родимку на спині. Лікар привітав її, сказавши, що родимка була злоякісною (меланома), але на щастя, операцію зробили вчасно, прибравши меланому раніше, ніж вона могла б поширитися.
Але через рік дівчина почала відчувати грипоподібні симптоми і безперервні головні болі. Вона звернулася в лікарню, де МРТ показала п’ять пухлин головного мозку, найбільша з яких мала діаметр 3 див.
Подальше КТ виявило, що метастази поширились на її печінку, легені й кістки, а джерелом стала та сама, мабуть, не до кінця вилікувана меланома на спині.
Міс Картер почала отримувати променеву терапію відразу ж після її діагнозу, але пухлини не зменшувалися, і її стан ставало гірше.
У грудні 2018 року їй довелося зробити першу операцію на мозку, щоб видалити пухлину, яка почала кровоточити. До лютого їй зробили другу операцію з видалення тієї, яка тиснула на зоровий нерв і впливала на її зір. За словами лікарів, операції пройшли успішно.
Але в квітні лікарі сказали їй, що лікування не працює, і пухлина в її печінці продовжує зростати. Їй сказали, що треба бути готовою до найгіршого.
Міс Картер каже: «Вперше я відчула, що справді можу померти. Це може здатися дивним, але незважаючи на мій важкий діагноз, мені до цих пір здавалося, що все обійдеться, адже не може ж моє життя просто так взяти і закінчитися».
У жовтні 2019 року дівчина стала учасницею клінічного випробування інноваційної терапії TILs (пухлина-инфильтрирующих лімфоцитів). Лікування включає вилучення природних імунних Т-клітин пацієнтів і подальше їх вирощування у великих кількостях в лабораторії.
Після двох тижнів посиленого росту вони повертаються назад господарю. Велика армія Т-клітин набагато сильніше протистоїть агресивними пухлинами.
TIL зупиняє прогресування пухлин приблизно у 16 % ракових хворих. Але, незважаючи на досить малі шанси, міс Картер не втрачає присутності духу і стверджує, що хвороба зробила її більш сильною людиною, «це допомогло мені стати більш сильною, спокійною і наполегливою, а ще прийшло співчуття до ближніх і розуміння страждань інших людей, якого у мене не було…».
