У всіх випадках розвитку гострого легеневого серця і його декомпенсації потрібне проведення наступних заходів: створення обстановки спокою (суворий постільний режим), зменшення венозного припливу до серця (накладення джгутів на нижні кінцівки на 30-40 хв); окспгенотерапия. Зниження тиску в малому колі кровообігу досягається введенням папаверину 2 %-2,0 мл підшкірно, внутрішньом’язово, внутрішньовенно; еуфіліну 2,4 % — 10-20 мл внутрішньовенно струимо або краплинно. При наявності ознак декомпенсації легеневого серця-кровопускання в кількості 300-400 мл, п’явки на область печінки; введення швидкодіючих диуретаков (ла-зікс, фуросемід 40-80 мг внутрішньом’язово або внутрішньовенно, новурит 1-2 мл внутрішньом’язово, верошпірон всередину).
При відсутності артеріальної гіпотонії використовуються ганг-лиоблокаторы (бензогексоній 2,5 % -1 мл підшкірно, внутрішньо-мышечко або внутрішньовенно дуже повільно; пентамін 5 %-1 – 2 мл внутрішньом’язово або 0,5-1 мл 5 % розчину внутрішньовенно 20 мл ізотонічного розчину хлориду натрію, 5 % розчину глюкози; арфонад).
Для покращення скоротливої здатності міокарда вводяться строфантин 0,05 %-0,5 мл або корглікон 0,06 %- 1,0 мл внутрішньовенно крапельно.
Корекція кислотно-основного стану здійснюється внутрішньовенним введенням 200-400 мл 5 % розчину гідрокарбонату натрію (під контролем показників КОС).
Обсяг медичних заходів у частинах і військово-лікувальних установах
В МПП (військовому лазареті). Діагностичні заходи: реєстрація ЕКГ, дослідження периферичної крові.
Лікувальні заходи: строгий постільний режим (піднесений узголів’я ліжка); оксигенотерапія; накладення джгутів на нижні кінцівки, кровопускання в обсязі 200-300 мл; застосування миолитиков, спазмолітичних засобів (еуфілін, папаверин внутрішньовенно).
Вводяться швидкодіючі діуретики (лазикс, фуросемід), використовуються серцеві глікозиди (корглікон, строфантин).
При напруженому пневмотораксі проводиться аспірація повітря з плевральної порожнини. Проводяться всі необхідні заходи для ліквідації бронхоспазму при нападі бронхіальної астми або астматичному статусі. При тяжкому перебігу гострої пневмонії відразу ж починається антибактеріальна
терапія: бензилпеніцилін, напівсинтетичні пеніциліни, антибіотики широкого спектру дії (див. відповідні розділи).
Евакуація в напівсидячому положенні в омедб або гарнізонний госпіталь санітарним транспортом в супроводі лікаря після ліквідації ознак гострої легеневої і гострої право-шлуночкової недостатності.
В омедб і госпіталі. Лікування здійснюється у відділенні реанімації або палатах інтенсивної терапії кардіологічних, пульмонологічних відділень, куди хворі повинні надходити минаючи приймальне відділення.
Діагностичні заходи: реєстрація ЕКГ, дослідження периферичної крові, гострофазових реакцій, коагулограми, КОС і газового складу крові, рентгенологічне дослідження органів грудної клітини.
Лікувальні заходи проводяться в повному обсязі. Для зниження тиску в системі легеневої артерії поряд з эуфил-ліном і папаверином використовуються гангліоблокатори (бензогексоній, арфонад, пентамін), проводиться кровопускання обсягом 300-400 мл Ці заходи проводяться за відсутності гіпотонії великого кола кровообігу. Обов’язково введення серцевих глікозидів, швидкодіючих диурети-ків. Проводяться всі заходи для ліквідації гострої легеневої недостатності аж до штучної вентиляції легенів.
