М. Б. Стенина
Dr. Ronald Ross [1] представив докладний доповідь про сучасному розумінні ролі замісної естрогенної терапії (ЭЗТ) і комбінованої ГЗТ (комбінація естрогенів і прогестерону) у жінок з , освітивши в тому числі питання можливого збільшення раку ендометрія і молочної залози, а також впливу на серцево-судинну патологію та остеопороз.
Популярність естрогенів, що існувала в 70-ті роки минулого століття, різко пішла на спад після першої публікації, що вийшла в 1975 р. і сообщавшей про підвищений ризик розвитку раку ендометрію на тлі ЭЗТ. Разом з тим, було показано, що естрогени підвищують мінералізацію кісток, знижуючи частоту кісткових переломів внаслідок остеопорозу, а також нормалізують ліпідний профіль. У 1981 р. Dr. Ross вперше опублікував дані про взаємозв’язок між ЭЗТ і зниженням ризику смерті від ішемічної хвороби серця [2].
Незважаючи на інтенсивне вивчення проблеми, до останнього часу неможливо однозначно стверджувати, асоціюються чи ЭЗТ або ГЗТ зі збільшенням ризику розвитку раку молочної залози.
Кілька років тому Dr. Valerie Beral [3] провів мета-аналіз результатів 51 дослідження по вивченню впливу ЭЗТ і ГЗТ на частоту виникнення раку молочної залози. Було виявлено незначне, але чітке підвищення ризику розвитку раку молочної залози при використанні ГЗТ і ЭЗТ терапії протягом 5 і більше років. Цей ризик був вище в разі ГЗТ порівняно з ЭЗТ (табл. 1,2).
Таблиця 1.
ЭЗТ і ризик виникнення раку молочної залози.
Останнім використання естрогенів | Тривалість використання естрогенів | Ризик розвитку раку молочної залози |
---|---|---|
<5 років тому | <5 років | 0,99 |
>5 років | 1,34 | |
>5 років тому | Будь-яка | 1,12 |
Таблиця 2.
Комбінована ГЗТ ризик розвитку раку молочної залози.
Останнім використання естрогенів | Тривалість використання естрогенів | Ризик розвитку раку молочної залози |
---|---|---|
<5 років тому | <5 років | 1,15 |
>5 років | 1,53 | |
>5 років тому | будь-яка | 1,30 |
Отримані результати не були несподіваними, оскільки раніше вже було показано підвищення проліферативної активності клітин залозистого епітелію молочної залози в пременопаузі на тлі підвищення рівня прогестерону. Dr. Ross з співавт. показав підвищення ризику розвитку раку молочної залози на 2% в рік для ГЗТ взагалі, на 1% в рік при використанні естрогенів і на 4% в рік для комбінації естрогенів і прогестероноа [2].
У дослідженні Ross з співавт. істотне збільшення ризику розвитку раку молочної залози спостерігалося тільки для схем з переривчастим використанням прогестерону на додаток до естрогенів, у той час як постійний прийом прогестерону не супроводжувався підвищенням ризику. Інші автори не виявили відмінностей в залежності від схеми прийому прогестерону, зазначивши підвищення ризику для всіх схем, що містять прогестерон. Dr. Ross підсумовував результати декількох досліджень (табл. 4) [4,5].
Таблиця 4.
5-річне підвищення ризику розвитку раку молочної залози.
Автор | Будь-яка ГЗТ | ЭЗТ | Комбінована ГЗТ |
---|---|---|---|
Magnusson [4] | 20% | 15% | 35% |
Schairer [5] | — | 5% | 40% |
Ross [2] | 11% | 7% | 29% |
Dr. Ross підсумовував також результати вивчення щільності тканини молочної залози (як сурогатного маркера підвищеного ризику розвитку раку молочної залози у жінок у пост менопаузі на фоні прийому естрогенів або прогестинів [6]. Учасниці дослідження були рандомізовані на 3 групи в залежності від схеми ГЗТ:
тільки естрогени;
естрогени + медроксипрогестерону ацетат (уривчасто);
естрогени + медроксипрогестрона ацетат (постійно).
Підвищення щільності тканини молочної залози було зафіксовано лише у 3,5% випадків у групі монотерапії естрогенами і у 23% і 19% відповідно в групах, які отримували прогестрон-містять режими.
Таким чином, результати досліджень свідчать про деяке підвищення ризику розвитку раку молочної залози на тлі ЭЗТ і комбін ированной ГЗТ незалежно від попередньої патології молочної залози, хоча певні відмінності були виявлені в залежності від ваги тіла, що передує контрацепції і терміну настання менопаузи. Невеликі відмінності виявлено також щодо ризику розвитку лобулярной і протоковою карциноми. Вплив ГЗТ позначається головним чином на частоті виникнення рецептороположительных пухлин, у той час як захворюваність рецептороотрицательными пухлини не змінюється. Таким чином, жінки, хворі на рак молочної залози в період проведення ГЗТ мають кращий прогноз.
Були проаналізовані та інші ефекти ЭЗТ комбінованої ГЗТ, включаючи зниження ризику коронарної хвороби, кісткових переломів, підвищення ризику розвитку раку ендометрія. Особливо слід відзначити істотне зниження кардіоваскулярних розладів на фоні комбінованої ГЗТ і ЭЗТ.
Підсумовуючи вище сказане, слід зазначити, що комбінована ГЗТ і ЭЗТ в цілому позитивно впливають на здоров’я жінок, за винятком невеликого підвищення ризику розвитку раку молочної залози, більш вираженого при використанні комбінованої ГЗТ порівняно з ЭЗТ.
Література.
1. Ross RK. HRT and breast cancer. Plenary Lecture IV. Program and abstracts of the 23rd Annual San Antonio Breast Cancer Symposium; December 6-9, 2000; San Antonio, Texas.
2. Ross RK, Paganini-Hill A, Wan PC, Pike MC. Effect of hormone replacement therapy on breast cancer risk: estrogen versus estrogen plus progestin. J Natl Cancer Inst. 2000;92:328-332.
3. Beral V. The practice of meta-analysis: discussion. Meta-analysis of observational studies: a case study of work in progress. J Clin Epidemiol. 1995;48:165-166.
4. Magnusson C, Baron JA, Correia N, et al. Breast-cancer risk following long-term oestrogen – and oestrogen-progestin-replacement therapy. Int J Cancer. 1999;81:339-344.
5. Schairer C, Lubin J, Troisi R, et al. Estrogen-progestin replacement and risk of breast cancer. JAMA. 2000;284:691-694.
6. Greendale GA, Reboussin BA, Sie A, et al. Effects of estrogen and estrogen-progestin on mammographic parenchymal density. Postmenopausal Estrogen/Progestin Interventions (PEPI) Investigators. Ann Intern Med. 1999;130:262-269.