Серед хронічних захворювань опорно-рухового апарату, безперечно, лідирують хвороби суглобів. Лікарі відзначають, що зміни, перш вважалися віковими, «молодшають», зустрічаються у людей від тридцяти років і навіть молодше. Гонартроз колінного суглоба — одне з найбільш поширених, діагностується в кожного десятого людини після 45 років і у кожного третього — після 60. Статистичні дані наводять цифри в сотні тисяч чоловік, проте аномальні зміни з’являються не відразу, тому в кожному випадку можна вчасно виявити процес і зупинити його.
Що таке гонартроз
Гонартроз колінного суглоба також називають остеоартрозом. Це захворювання відноситься до хронічних дегенеративно-дистрофічних патологій. Найпоширеніша помилка людей, далеких від медицини: хвороба плутають з артритом, але якщо артрит — це запальний процес, що найчастіше розвивається у молодих на тлі особливостей організму, генетичної схильності та інших факторів, то остеоартрози практично завжди з’являються з віком.
Інше популярне «народну» назву— «відкладення солей». Це застарілий термін: захворювання було вперше описано більше ста п’ятдесяти років тому, тоді лікарі пов’язували його з солями. Дійсно, відкладення кальцинатів відбувається, проте воно не впливає на стан пацієнта.
Цей процес солевідкладення пов’язаний з подагрою, яка поряд з артритів відноситься до запальних захворювань. При гонартрозі колінного суглоба кальцинати не мають діагностичного значення, не впливають на клінічні прояви, зате відбуваються наступні процеси:
- Колінний суглоб в нормі наповнений в’язкою рідиною. Вона називається синовіальної, служить для «мастила» і амортизації зчленування стегнової кістки та гомілки.
- У здорових людей хрящ і синовіальна сумка еластичні, легко піддаються природному розтягування під час ходьби, бігу, інших навантажень на нижні кінцівки.
- Якщо починається процес дегенерації синовіальної тканини, хрящова прошарок стає тоншою. Поступово кістка починає тертися об кістку, що зменшує рухливість і викликає хворобливі відчуття.
- З часом утворюється «хибний суглоб» — остеофіти, нарости, які «замінюють» нормальну хрящову тканину. Однак вони нездатні нормально виконувати функції згинання-розгинання. Суглоб частково або повністю втрачає рухливість.
- На тлі постійного роздратування синовіальної оболонки з’являється запалення, але на відміну від артриту або подагри, цей процес є вторинним по відношенню до основного — дистрофії суглоба.
Гонартроз колінного суглоба — повільно розвивається патологія, яка прогресує протягом багатьох років, а іноді й десятиліть. Зустрічається і гостра форма: вона пов’язана з регулярними травмами коліна і неправильним лікуванням. Цим видом захворювання, як правило, страждають професійні спортсмени, особливо якщо вид діяльності, пов’язаний з підвищеним навантаженням на колінні суглоби — футболісти, важкоатлети, гімнасти.
Причини
На даний момент медицина не дає однозначної відповіді на питання про причини розвитку патології. Тому можна говорити тільки про провокують чинники, ризики, які сприяють зносу синовіальної сумки. Багато лікарі пов’язують втрату хрящової гнучкості частиною природного процесу старіння, але інші не погоджуються, відзначаючи, що хвороба стала часто вражати відносно молодих людей. Тому прийнято говорити тільки про сукупності ризиків, що впливають на розвиток захворювання.
До них відносяться:
- Системні захворювання, які впливають на сполучну тканину суглобів — артрит, червоний вовчак, подагра.
- Генетичні фактори: якщо у людини батьки страждали від остеоартрозу колін, то швидше за все, він сам зіткнеться з цією проблемою.
- Вік старше сорока.
- Приналежність до жіночої статі. Варто зазначити, що у жінок гонартроз колінного суглоба найчастіше розвивається після настання менопаузи. Це пов’язано з гормональним статусом: естроген гарантує еластичність всіх тканин і м’язів організму.
- Надмірна вага — один з головних факторів дегенеративних хвороб суглобів, оскільки саме на коліна доводиться постійна підвищена навантаження.
- Сидячий спосіб життя, відсутність фізичних навантажень. Незважаючи на те, що артрози вважаються «професійною хворобою» спортсменів, гіподинамія також негативно впливає на стан синовіальної сумки.
- Травми коліна в анамнезі.
Симптоми
Клінічна картина залежить від стадії і занедбаності захворювання. На ранньому етапі люди практично ніколи не звертаються до лікарів, оскільки сама хвороба не доставляє ніякого помітного дискомфорту. Однак, якщо уважно ставитися до свого здоров’я, можна відзначити вже ранні симптоми гонартрозу.
Клінічна картина включає:
- Тягнуть відчуття в коліні після фізичних навантажень або наприкінці робочого дня — це одне з перших проявів захворювання.
- Похрускування суглоба при різкій зміні пози.
- Втома ніг в результаті піших прогулянок, особливо якщо були підйоми по сходах, в гори.
- По мірі розвитку захворювання приєднується давить біль в коліні, яка посилюється до вечора і триває до ранку.
- Пацієнти відзначають розвиток набряків, які не пов’язані з станом нирок і не залежать від обсягу випитої рідини.
- На більш пізніх стадіях з’являється нездатність зберігати довго одну позу — стоячи або сидячи.
- Запущений гонартроз проявляє себе пухлинами і почервоніння навколо колінних чашечок, значним скороченням рухливості суглоба аж до повної нездатності зігнути ногу.
Без належної терапії хронічна хвороба призводить до інвалідизації пацієнта. Втрачається здатність спочатку підніматися і спускатися по сходах, а потім і нормально ходити, сидіти і стояти. Люди скаржаться на постійні болісні болі, які провокує кожен рух. Це стан можна запобігти, якщо приймати своєчасні заходи з лікування колінного суглоба.
Ступеня розвитку гонартрозу
Для визначення занедбаності хвороби її умовно поділяють на три основні стадії. В залежності від рівня патогенезу прогресування вибирається терапія, встановлюється прогноз і даються рекомендації лікаря.
Перша стадія
Гонартроз 1 ступеня — це рання форма патологічного процесу. Характеризується вона тим, що суглоб ще не зруйнований, функціонує нормально, хоча пацієнти можуть відзначати неприємні симптоми. Основні ознаки першої ступені хвороби:
- незначний дискомфорт кінцівки;
- з’являється стомлюваність після навантажень;
- зовні нога виглядає нормально;
- при русі спостерігається похрускування;
- зміни хряща помітні тільки на рентгені.
Якщо прийняти необхідні заходи на цій стадії, то можна повністю запобігти подальшому руйнуванню синовіальної тканини. Повністю вилікувати хворобу не можна, але тривалі ремісії легкодостижимы, якщо звернутися за лікуванням під час даної фази розвитку патології.
Друга стадія
Більшість пацієнтів звертаються до лікарів з гонартрозом 2 ступеня. Ця стадія характеризується тим, що не звертати уваги на аномалії в кінцівки вже не можна. Хворобливі прояви оборотні, але потрібно більш серйозне лікування. Особливості фази:
- біль вечорами, після навантажень;
- сильний хрускіт суглоба;
- кінцівку частково втрачає рухливість;
- на рентгені виявляються остеофіти.
Кістяні розростання свідчать про сильному зносі хрящової тканини, а біль викликана травмою синовіальної оболонки. Правильно підібране лікування допоможе загальмувати процес і відновити кінцівку.
Третя стадія
Лікарі вважають гонартроз 3 ступеня важким захворюванням, яке в ряді випадків може бути скориговано тільки хірургічним шляхом. Його ознаки:
- постійна біль, навіть у спокої;
- набряклість і почервоніння в області коліна;
- неможливість згинання суглоба аж до повної блокади;
- на рентгені видно повністю зруйновану хрящову сумку і рясне розростання остеофітів.
Третя стадія може розвиватися, минаючи перші дві, якщо причиною стає гостра форма захворювання, викликаний травмою.
Види гонартрозу
Крім стадій існують також види остеоартрозу, що визначаються в залежності від етіології та типу розповсюдження хворобливого процесу. Виділяють наступні форми:
- Первинний — не виявлено явних провокують захворювань, за винятком факторів: віку, статі, маси тіла.
- Вторинний — етіологія пов’язана з гострою травмою коліна, розривом і крововиливом в пазуху суглоба.
- Правобічний — вражена права нога, яка є «робочою» у більшості людей, у групі ризику спортсмени.
- Лівобічний — може бути не тільки у лівшів, але і в осіб з надмірною вагою.
- Двосторонній — розвивається у людей похилого віку, високий ризик повної інвалідизації пацієнта.
Види захворювання відіграють важливу роль для діагностики. Якщо неприємні відчуття виявляються тільки у однієї кінцівки, завжди потрібно перевірити і другу, оскільки патогенез може прогресувати нерівномірно.
Діагностика
Виявити захворювання на ранній стадії самостійно неможливо. Проте будь-який дискомфорт в кінцівках повинен стати причиною візиту до лікаря-хірурга або остеопату. Для виявлення захворювання використовуються наступні методики:
- Візуальний огляд — не дає повної інформації при першій мірі, хоча досвідчені лікарі вміють відзначати непрямі ознаки зважаючи на високу поширеність хвороби.
- Рентгенологічне дослідження дозволяє помітити аномальні зміни в хрящовій тканині.
- Аналіз сечі і крові — робиться для виявлення запалення, діагностичні критерії — рівень сечовини, ШОЕ, лейкоцитоз і його вираженість.
- МРТ — найбільш прогресивний метод, що дозволяє помітити навіть первинні стадії розвитку патологічного зміни в хрящовій тканині.
Як правило, діагностика проводиться комплексно. На підставі отриманих даних визначається ступінь занедбаності патогенезу, після чого лікар вибирає стратегію лікування конкретного пацієнта з урахуванням повного анамнезу.
Лікування
Терапія захворювання комплексна, що включає консервативну терапію із застосуванням медикаментозних засобів, санаторно-курортне лікування. Обов’язкова корекція способу життя і супутніх захворювань. У стандартному варіанті стратегія призначення лікарських засобів включає:
- Місцеві анальгетики у вигляді мазей. Знижують прояв больових відчуттів, поширені препарати — Диклофенак, Ібупрофен.
- Знеболюючі препарати загальної дії. Призначаються з урахуванням можливих протипоказань. Поширені Кетонал, Ібупрофен, Аспірин.
- Хондропротектори — обов’язкова частина терапії остеоартрозу. Стимулюють вироблення синовіальної рідини та сприяють відновленню хрящової тканини.
- При вираженій симптоматиці можуть призначатися гормональні препарати на основі кортизолу.
- Хірургічна операція з заміною суглоба на штучний призначається при вкрай запущених формах захворювання.
Медикаментозна терапія завжди підкріплюється физиолечением. Хворим призначають лікувальну гімнастику, грязелікування, магнітотерапію. Добре проявляє себе лимфотоковый масаж, у тому числі з використанням резонансотерапии. Крім специфічних, рекомендовані загальні заходи по нормалізації маси тіла, зміцнення м’язів, поліпшенню загального стану організму. Заборонені тяжкі фізичні навантаження на суглоби, в тому числі, підняття тягарів.
Дивіться відео як позбавитися від болю при гонартрозі колінного суглоба
