Гнійні виділення з головки: чому з’являються, якими супроводжуються симптомами і чим лікуються. У статті представлена головна інформація про лікування, симптоми та профілактичні заходи.
Гній з уретри — це ознака патології в роботі статевої або мочевыводительной системи. Невеликі прозорі виділення без запаху в деяких випадках можуть вважатися нормальним явищем.
Однак гнійна жовтувата рідина з уретри свідчить про наявність інфекції розвивається і вимагає негайного звернення до лікаря.
Чому з’являються
Виділення з голівки члена можуть носити фізіологічний характер і вважатися нормальним явищем, наприклад, при порушенні перед статевим актом.
У таких випадках спостерігаються прозорі виділення рідкої консистенції, які не викликають ніякого дискомфорту. Патологічні виділення супроводжуються неприємним запахом, свербінням і почервоніння статевих органів.
Якщо з уретри йде гній, які причини на це впливають:
- наявність статевих інфекцій;
- недотримання норм гігієни;
- наявність бактеріальних інфекцій.
Гній із статевого члена найчастіше має інфекційне походження і є наслідком наступних захворювань:
- трихомоніаз — захворювання, що з’являється після незахищеного акта;
- гонорея;
- хламідіоз;
- уреаплазмоз.
Подібні симптоми не проходять самостійно і з часом починають прогресувати, тому при виявленні виділень необхідно в терміновому порядку звертатися до венеролога.
Види виділень
Визначити захворювання можливо за консистенцією, кольором виділень і додаткових симптомів, проте, точний діагноз може поставити тільки лікар.
- Білого кольору. Рідина з уретри має сирну консистенцію і свідчить про наявність кандидозу. У чоловіків дана патологія зустрічається не часто, але у випадках ураження вона легко піддається лікуванню. До додаткових симптомів належать свербіж в ділянці статевих органів, больові відчуття при поході в туалет, сухість на голівці члена.
- Гнійні. Виділення з домішками гною нерідко говорять про інфекційних ураженнях, таких як уретрит або гонорея. Така симптоматика супроводжується неприємним запахом, свербінням і печінням при сечовиділенні. Гній набуває жовтого відтінку, а якщо запустити патологію, то виділення стають зеленого відтінку.
- Жовтого кольору. Рідина з голівки члена — це результат інфікування і запалення слизової. Симптоми можуть доповнюватися печінням, сверблячкою, проблемами з ерекцією. У спектр захворювань входять: хламідіоз, уретрит, грибкові ураження, алергія на миючі засоби, опіки. При перерахованих вище захворюваннях у виділюваної рідини присутні домішки гною.
- Прозорі. Безбарвна рідина з уретри вважається нормою, якщо вона виявляється при статевому контакті. В інших випадках велика кількість в’язкої рідини з уретри свідчить про наявність микоплазмозе або уреаплазмозе.
Виділення у хлопчиків
Інфекційні запалення в уретрі у хлопчика супроводжуються ураженням організму кишковою паличкою. В даному випадку при виявленні неприємних симптомів необхідна термінова консультація лікаря, оскільки є ризик виникнення неполадок в роботі внутрішніх органів.
У хлопчиків симптоми інфікування супроводжуються діареєю, блювотою. Колючими болями в нижній частині живота.
При зверненні в лікарні лікар в першу чергу повинен взяти аналіз сечі у дитини і визначити характер ситуації, далі скласти комплексне лікування, яке може виконуватися в домашніх умовах.
Діагностика
Щоб зрозуміти, чим лікувати патологію, необхідно звернутися до венеролога для очного огляду. Він зможе визначити характер інфікування, подивитися, як виглядають виділення, і винести свій вердикт.
Що ще зробить лікар:
- проведе огляд простати;
- досліджує області пахових лімфовузлів;
- візьме мазок на дослідження виділюваної рідини;
- при необхідності напише направлення на здачу загального аналізу крові та аналізу на рівень цукру;
- випише направлення на здачу сечі.
У більш скрутних випадках призначаються додаткові процедури, що допомагають уточнити діагноз.
Наприклад:
- урографія;
- узд пахової зони;
- біопсія.
Чи можна не лікувати захворювання? Невылеченная патологія, що супроводжується гнійними виділеннями, з часом набуває хронічну форму і насилу піддається лікуванню.
Крім того, хронічні вогнища інфекції можуть призвести до незворотних процесів. Наприклад, розвитку безпліддя, імпотенції і злоякісних утворень.
Терапія
Після проведених діагностичних процедур лікар прописує комплексне лікування і дає свої рекомендації. Найчастіше основу терапії складають, протигрибкові препарати і антибіотики.
У деяких випадках прописуються противірусні препарати, наприклад, ацикловір. При супроводжуються різких болях рекомендуються анальгетики і протизапальні препарати. Для усунення свербіння і подразнення виписуються гормональні креми та мазі. Хворому рекомендовано постільний режим, дотримання дієти і нормального режиму дня.
У запущених випадках, коли інфекція перейшла в хронічну форму, проводиться оперативне втручання. Наприклад, при звуженні сечовипускного каналу.
У подібній ситуації усунути проблему медикаментозним шляхом не вийде. При появі гною і свербіння навколо головки не рекомендовано займатись самолікуванням і використовувати для боротьби з патологією методи нетрадиційної медицини.
Профілактика
Запобігти поява гною з голівки члена можливо, якщо використовувати засоби контрацепції при частій зміні статевих партнерів.
Однак презервативи не дають точної гарантії захисту від деяких патологій, наприклад, герпесу. Тому після статевого акту необхідно обробляти статеві органи антисептиками. До них можна віднести Хлоргексидин, Мірамістин, Перекис водню.
Ув’язнення
Проводити процедуру необхідно протягом години після статевого акту. Для повної захищеності варто запитувати довідку у партнера, що підтверджує відсутність статевих інфекцій.
Крім того, варто дотримуватися правил гігієни, вчасно приймати душ, обполіскувати інтимні органи після і перед статевим актом, користуватися тільки особистими рушником і носити якісне нижню білизну.
