Зміст:
- Етіологія захворювання
- Класифікація ендемічного зобу
- Симптоми ендемічного зобу
- Лікування ендемічного зоба
Ендемічний зоб характеризується збільшенням щитовидної залози на фоні дефіциту йоду в організмі. Цей мікроелемент необхідний для нормального функціонування щитовидної залози, утворення гормонів. Основний клінічний ознака – збільшення залози. Інші симптоми ендемічного зобу, а також лікування ендемічного зобу докладно розглянемо в цій статті.
Етіологія захворювання
Причини йодної недостатності:
- незбалансоване харчування (нестача в раціоні риби, морської капусти, м’яса, креветок, вівсяної та гречаної круп, молочних продуктів тощо; людина отримує з харчуванням близько дев’яноста відсотків добової потреби в йоді);
- захворювання шлунково-кишкового тракту (патології шлунка або кишечника призводять до поганого всмоктування йоду, навіть при достатньому споживанні йодовмісних продуктів);
- проживання у регіонах з малим вмістом мікроелементів йоду в навколишньому середовищі (близько десяти відсотків добової потреби в йоді людина отримує з води та повітря);
- проживання у регіонах з підвищеним радіаційним фоном;
- систематичний прийом лікарських засобів, що пригнічують засвоєння йоду;
- спадкова схильність (ендемічний зоб може розвинутися внаслідок генетичного дефекту вироблення тиреоїдних гормонів).
Класифікація ендемічного зобу
Патологію класифікують за такими параметрами.
- За ступенем збільшення:
- відсутність зобу (0 ступінь);
- ендемічний зоб 1 ступеня (заліза прощупується при пальпації під час ковтання, помітна при витягнутій шиї і закинутою голові);
- ендемічний зоб 2 ступеня (щитовидка видно під час ковтання, добре пальпується, але форму шиї не змінює);
- ендемічний зоб 3 ступеня (симптом «товстої шиї»);
- ендемічний зоб 4 ступеня (зоб виступає в вигляді горба);
- ендемічний зоб 5 ступеня (збільшена заліза здавлює трахею, судини, нерви, стравохід і інші довколишні органи).
- По розташуванню:
- односторонній зоб (вражена одна частка щитоподібної залози);
- двосторонній (уражені обидві частки).
- За формою:
- дифузний ендемічний зоб (рівномірне збільшення щитовидної залози);
- ендемічний зоб вузловий (наявність в тканині органу вузлів, одного або декількох (багатовузловий ендемічний зоб);
- змішаний ендемічний зоб (рівномірне збільшення з утворенням окремих вузлів).
Симптоми ендемічного зобу
Клінічна картина обумовлена порушеннями у функціонуванні щитовидної залози.
- Низька концентрація йоду призводить до дефіциту тиреоїдних гормонів. Намагаючись компенсувати його, щитовидна залоза збільшується в розмірах. А недолік гормонів щитовидної залози проявляється наступними ознаками:
- зниження фізичної витривалості;
- відчуття слабкості;
- головні болі;
- серцеві проблеми.
- Ріст щитовидної залози призводить до здавлення сусідніх органів. Зокрема, стравоходу і трахеї. Симптоми здавлення:
- утруднене дихання і ковтання;
- напади задухи;
- сухий кашель;
- захриплість голосу;
- порушення потовиділення (з-за тиску на нерви);
- напруга в голові при нахилах і одутлість обличчя (через тиск на вени шиї);
- «зобное серце», що характеризується збільшенням і гіперфункцією його правих відділів (цей симптом характерний для останньої стадії ендемічного зобу).
Ендемічний зоб у дітей проявляється більш яскраво і інтенсивно. До того ж, захворювання у дитячому віці частіше ускладнюється ендемічним кретинізмом (розладами центральної нервової системи, затримкою фізичного і розумового розвитку).
Лікування ендемічного зоба
Тактика залежить від ступеня збільшення щитовидної залози.
- При незначній гіперплазії показано
- прийом Йодиду Калію (курсами);
- дієтотерапія йодовмісними продуктами.
- При ускладненні гіпотиреозом призначається замісна гормональна терапія.
- На пізніх стадіях захворювання використовується оперативний метод лікування. У післяопераційний період проводять замісну гормональну терапію.
Профілактика ендемічного зобу полягає в регулярному вживанні в їжу йодовмісних продуктів (йодованої солі; морепродуктів; хурми; волоських горіхів та ін). Знизити ризик захворювання допомагає також профілактичний прийом Йодиду Калію.